Маттея 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
1І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
1耶稣又用比喻对他们说：
2Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
2「天国好比一个王为他儿子摆设娶亲的筵席，
3і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
3就打发仆人去，请那些被召的人来赴席，他们却不肯来。
4Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
4王又打发别的仆人，说：『你们告诉那被召的人，我的筵席已经预备好了，牛和肥畜已经宰了，各样都齐备，请你们来赴席。』
5Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
5那些人不理就走了；一个到自己田里去；一个做买卖去；
6а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
6其余的拿住仆人，凌辱他们，把他们杀了。
7Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
7王就大怒，发兵除灭那些凶手，烧毁他们的城。
8Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
8于是对仆人说：『喜筵已经齐备，只是所召的人不配。
9Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
9所以你们要往岔路口上去，凡遇见的，都召来赴席。』
10І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
10那些仆人就出去，到大路上，凡遇见的，不论善恶都召聚了来，筵席上就坐满了客。
11Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
11王进来观看宾客，见那里有一个没有穿礼服的，
12і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
12就对他说：『朋友，你到这里来怎么不穿礼服呢？』那人无言可答。
13Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
13于是王对使唤的人说：『捆起他的手脚来，把他丢在外边的黑暗里；在那里必要哀哭切齿了。』
14Багато бо званих, мало ж вибраних.
14因为被召的人多，选上的人少。」
15Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
15当时，法利赛人出去商议，怎样就着耶稣的话陷害他，
16І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
16就打发他们的门徒同 希律 党的人去见耶稣，说：「夫子，我们知道你是诚实人，并且诚诚实实传 神的道，什么人你都不徇情面，因为你不看人的外貌。
17Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
17请告诉我们，你的意见如何？纳税给凯撒可以不可以？」
18Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
18耶稣看出他们的恶意，就说：「假冒为善的人哪，为什么试探我？
19Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
19拿一个上税的钱给我看！」他们就拿一个银钱来给他。
20І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
20耶稣说：「这像和这号是谁的？」
21Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
21他们说：「是凯撒的。」耶稣说：「这样，凯撒的物当归给凯撒； 神的物当归给 神。」
22І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
22他们听见就希奇，离开他走了。
23Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
23撒都该人常说没有复活的事。那天，他们来问耶稣说：
24говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
24「夫子， 摩西 说：『人若死了，没有孩子，他兄弟当娶他的妻，为哥哥生子立后。』
25Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
25从前，在我们这里有弟兄七人，第一个娶了妻，死了，没有孩子，撇下妻子给兄弟。
26так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
26第二、第三，直到第七个，都是如此。
27Опісля ж усїх умерла й жінка.
27末后，妇人也死了。
28Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
28这样，当复活的时候，她是七个人中哪一个的妻子呢？因为他们都娶过她。」
29Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
29耶稣回答说：「你们错了；因为不明白圣经，也不晓得 神的大能。
30Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
30当复活的时候，人也不娶也不嫁，乃像天上的使者一样。
31Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
31论到死人复活， 神 在经上 向你们所说的，你们没有念过吗？
32Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
32他说：『我是 亚伯拉罕 的 神， 以撒 的 神， 雅各 的 神。』 神不是死人的 神，乃是活人的 神。」
33І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
33众人听见这话，就希奇他的教训。
34Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
34法利赛人听见耶稣堵住了撒都该人的口，他们就聚集。
35І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
35内中有一个人是律法师，要试探耶稣，就问他说：
36Учителю, котора заповідь велика в законї?
36「夫子，律法上的诫命，哪一条是最大的呢？」
37Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
37耶稣对他说：「你要尽心、尽性、尽意爱主—你的 神。
38Се перва й велика заповідь.
38这是诫命中的第一，且是最大的。
39Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
39其次也相仿，就是要爱人如己。
40На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
40这两条诫命是律法和先知一切 道理 的总纲。」
41Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
41法利赛人聚集的时候，耶稣问他们说：
42глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
42「论到基督，你们的意见如何？他是谁的子孙呢？」他们回答说：「是 大卫 的子孙。」
43Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
43耶稣说：「这样， 大卫 被圣灵感动，怎么还称他为主，说：
44Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
44主对我主说： 你坐在我的右边， 等我把你仇敌放在你的脚下。
45Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
45大卫 既称他为主，他怎么又是 大卫 的子孙呢？」
46І нїхто не зʼумів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
46他们没有一个人能回答一言。从那日以后，也没有人敢再问他什么。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.