Маттея 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
1І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
1耶穌又用比喻對他們說：
2Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
2「天國好比一個王為他兒子擺設娶親的筵席，
3і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
3就打發僕人去，請那些被召的人來赴席，他們卻不肯來。
4Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
4王又打發別的僕人，說：『你們告訴那被召的人，我的筵席已經預備好了，牛和肥畜已經宰了，各樣都齊備，請你們來赴席。』
5Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
5那些人不理就走了；一個到自己田裏去；一個做買賣去；
6а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
6其餘的拿住僕人，凌辱他們，把他們殺了。
7Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
7王就大怒，發兵除滅那些兇手，燒毀他們的城。
8Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
8於是對僕人說：『喜筵已經齊備，只是所召的人不配。
9Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
9所以你們要往岔路口上去，凡遇見的，都召來赴席。』
10І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
10那些僕人就出去，到大路上，凡遇見的，不論善惡都召聚了來，筵席上就坐滿了客。
11Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
11王進來觀看賓客，見那裏有一個沒有穿禮服的，
12і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
12就對他說：『朋友，你到這裏來怎麼不穿禮服呢？』那人無言可答。
13Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
13於是王對使喚的人說：『捆起他的手腳來，把他丟在外邊的黑暗裏；在那裏必要哀哭切齒了。』
14Багато бо званих, мало ж вибраних.
14因為被召的人多，選上的人少。」
15Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
15當時，法利賽人出去商議，怎樣就着耶穌的話陷害他，
16І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
16就打發他們的門徒同 希律 黨的人去見耶穌，說：「夫子，我們知道你是誠實人，並且誠誠實實傳上帝的道，甚麼人你都不徇情面，因為你不看人的外貌。
17Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
17請告訴我們，你的意見如何？納稅給凱撒可以不可以？」
18Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
18耶穌看出他們的惡意，就說：「假冒為善的人哪，為甚麼試探我？
19Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
19拿一個上稅的錢給我看！」他們就拿一個銀錢來給他。
20І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
20耶穌說：「這像和這號是誰的？」
21Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
21他們說：「是凱撒的。」耶穌說：「這樣，凱撒的物當歸給凱撒；上帝的物當歸給上帝。」
22І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
22他們聽見就希奇，離開他走了。
23Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
23撒都該人常說沒有復活的事。那天，他們來問耶穌說：
24говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
24「夫子， 摩西 說：『人若死了，沒有孩子，他兄弟當娶他的妻，為哥哥生子立後。』
25Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
25從前，在我們這裏有弟兄七人，第一個娶了妻，死了，沒有孩子，撇下妻子給兄弟。
26так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
26第二、第三，直到第七個，都是如此。
27Опісля ж усїх умерла й жінка.
27末後，婦人也死了。
28Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
28這樣，當復活的時候，她是七個人中哪一個的妻子呢？因為他們都娶過她。」
29Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
29耶穌回答說：「你們錯了；因為不明白聖經，也不曉得上帝的大能。
30Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
30當復活的時候，人也不娶也不嫁，乃像天上的使者一樣。
31Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
31論到死人復活，上帝 在經上 向你們所說的，你們沒有念過嗎？
32Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
32他說：『我是 亞伯拉罕 的上帝， 以撒 的上帝， 雅各 的上帝。』上帝不是死人的上帝，乃是活人的上帝。」
33І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
33眾人聽見這話，就希奇他的教訓。
34Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
34法利賽人聽見耶穌堵住了撒都該人的口，他們就聚集。
35І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
35內中有一個人是律法師，要試探耶穌，就問他說：
36Учителю, котора заповідь велика в законї?
36「夫子，律法上的誡命，哪一條是最大的呢？」
37Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
37耶穌對他說：「你要盡心、盡性、盡意愛主－你的上帝。
38Се перва й велика заповідь.
38這是誡命中的第一，且是最大的。
39Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
39其次也相倣，就是要愛人如己。
40На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
40這兩條誡命是律法和先知一切 道理 的總綱。」
41Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
41法利賽人聚集的時候，耶穌問他們說：
42глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
42「論到基督，你們的意見如何？他是誰的子孫呢？」他們回答說：「是 大衛 的子孫。」
43Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
43耶穌說：「這樣， 大衛 被聖靈感動，怎麼還稱他為主，說：
44Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
44主對我主說： 你坐在我的右邊， 等我把你仇敵放在你的腳下。
45Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
45大衛 既稱他為主，他怎麼又是 大衛 的子孫呢？」
46І нїхто не зʼумів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
46他們沒有一個人能回答一言。從那日以後，也沒有人敢再問他甚麼。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.