Маттея 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
1Ja Jesujeli kalabana wonti ja nakaldra jeribaka jaurali tanangu kaukaubana wonti ja jatana wonti:
2Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
2„Pariwilpaia milila mitaia kapara jeribaka nganai, nulu noapatamalini buka ngankingana wonti nunkani ngatamuraia.
3і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
3Ja nulu mili worana nunkani jinpana wonti kamaneli karkala noapatamalini bukaia ja tana delkina wonti.
4Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
4Nakaldra nulu mili nguru jinpana wonti ja jatana wonti: «Kamanelini jatanimai: Mai, buka ngakani ngato matja ngankingana, nganti pirna ngakani ja nganti manipirna ngato nandrana ja pratjana ngankingana warai; kaparanau noapatamalini bukaia.»
5Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
5Ja tanali bulu ngarana wonti ja wapana wonti, kulno mitaia nunkanaia, ja kulno ngankanaia nunkanaia;
6а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
6Palpali mili nunkani patana wonti ja tanana ngirkibana wonti ja naria nandrana wonti.
7Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
7Mitaia kaparali jenia ngarana, nau tiri pantjina wonti ja mili wolara nunkani jinpana wonti ja tanapini naria nandranietja nandrana wonti, ja ngura tanani nulu japina wonti.
8Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
8Ngadani nau milini nunkanani jatana wonti: «Noapatamalini buka ngato matja ngankingana, windri kamaneli wora wata talku nganai nunkanaia.»
9Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
9Ngangau palto kunarkuja wapanau, ja noapatamalini bukaia karkanimai pratjana, jura mankamankala nganai.
10І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
10Ja tana mili wapana wonti paltuni, ja tanali pratjana kampana wonti, tanana matja mankamankana, madlentji ja ngumu. Ja noapatamalini punga manamiririna wonti kamanelieli.
11Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
11Ja mitaia kapara wirina wonti kamaneli najinajibala, ja nulu naka najina wonti kana kulno noapatamalini kati pani.
12і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
12Ja nau jatana wonti nunkangu: «Kamaneliai, worderu jidni ninkida wirina warai noapatamalini kati pani?» Ja nau ngapurina wonti.
13Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
13Mitaia kapara milini nunkanani jatana wonti: «Ninaia mara ja tidna dupudupu ngankanau, ja ninaia patanau, ja woranimai ngalpuru pirnaia; naka nauja pirna ngirikidala nganai ja mana katakatangala nganai.»
14Багато бо званих, мало ж вибраних.
14Ngangau marapu matja karkana ja windri ngalje kalkalkana.“ (Ngantjani‐jaura G. D. 23. Trinitatis.)
15Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
15Ngadani Pharisaia wapana wonti ja ngankamalina wonti, nina jaurali mintieli jeribaka patala.
16І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
16Ja tanali tanani ja Herodini mili nunkangu jinpana wonti ja jatana wonti: „Ngujangujara jinkinietjajai, ngaiani milkila jidni morlalu nganai, ja Godaia paltundru jundru ngujangujara morlalu jinkiai, ja jidni manubaku nganai kanani, ngangau jundru wata kana mudla ngundrai.
17Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
17Ngaianingu jatau: Mina jundru ngundrai, jenia talku nganai mitaia kaparani kalala jinkila kara, pani kara?“
18Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
18Jesujeli madlentji tanani matja ngujamana, Nau jatana wonti: „Minandru jura ngana wontjai, jura kana jeljujelju?
19Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
19Kalalaia mardatandra ngakangu wondralkanau.“ Tanali nunkangu mardatandra kulno wondralkana wonti.
20І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
20Ja Nau jatana wonti tanangu: „Waninunkani mudla naupini nganai, ja mina jaura dirkalani parai?“
21Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
21Tana nunkangu jatana wonti: „Mitaia kaparaia.“ Nau tanangu jatana wonti: „Jinkianau kaparaia poto kaparani ja Godaia poto Godani!“
22І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
22Tanali jenia matja ngarana, tana pirna ngaruparana wonti, ja nina worarana wonti ja wapana wonti.
23Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
23Nunkangupini ditjini bakana Sadducaia wokarana wonti, tanaia jatai: „Narila wata morla jiritjila nganai;“ ja tanali nina jakalkana wonti,
24говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
24Ja tana jatana wonti: „Ngujangujara jinkinietjajai, Moses jatana wonti: Kana kulno kupa pani palinani, ngatatajeli nunkanali noa nunkani patananto ja nejini nunkanani ngatamura jiritjibananto.
25Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
25Ngaianingu neji mara wora ja mandru nganana wonti, ja ngoperalali noa patana wonti ja palina wonti; ja ngangau nulu ngatamura pani ngamalkana, nulu noa nunkani ngatatani nunkanani worarana wonti.
26так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
26Nunkangu jeribaka bakana mandrulali ja parkulali mara wora ja mandrujelu.
27Опісля ж усїх умерла й жінка.
27Pratjaterinani ngadani bakana widla palina wonti.
28Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
28Terkakani ditjini, waninunkani noa mara wora ja mandrundru nani nganala nganai, ngangau tanali marapujeli nana ngamalkana wonti?“
29Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
29Jesujeli kalabana wonti ja tanangu jatana wonti: „Jura tjautjau ngundrai, ngangau jura jaura worana ja Godaia ngurula wata ngujamai.
30Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
30Ngangau terkakani ditjini tanali wata noa patai ja wata noa pantjiai, a‐ai, tana Godaia angelani pariwilpani jeribaka nganala nganai.
31Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
31Nari jiritjinandru jura wata warapanala, mina Godali jurangu kaukaubana wonti, Nauja jatana wonti:
32Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
32«Ngani nganai Abrahamani Goda ja Isaakani Goda ja Jakobani Goda?» Goda wata naria Goda nganai, a‐ai, tepia.“
33І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
33Ja kana wolarali jenia matja ngarana, tana nunkani ngujangujarandru pirna ngaruparana wonti. (Ngantjani‐jaura G. D. 18. Trinitatis.)
34Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
34Pharisaiali matja ngarana, Nulu Sadducaia ngapu ngankana warai, tana jerra jurborina wonti.
35І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
35Ja kulnujeli tanangundru, jirijiribani jaura jinkinietjali, nina jakalkana wonti ja wontjana wonti:
36Учителю, котора заповідь велика в законї?
36„Ngujangujara jinkinietjajai, wodanau jirijiribani jauraia kapara nganai jirijiribani jaurani?“
37Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
37Jesus nunkangu jatana wonti: „Jundru Goda, Kapara jinkani, ngantjamai ngarali jinkanali mungarali jinkanali ja manujeli jinkanali.
38Се перва й велика заповідь.
38Naupini jirijiribani jauraia ngoperala ja kapara nganai;
39Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
39Ja kulno nunkangu jeribaka nganai: Ngurala jinkani ngantjamai, jidna munta jeribaka.
40На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
40Pudlangupini jirijiribani jaurani jirijiribani jaura ja Prophetaia pratjana parai.“
41Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
41Jendranguta Pharisaia mapaterina wonti, ja Jesujeli tanana jakalkana wonti,
42глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
42Ja jatana wonti: „Mina jura ngundrai Christungundru, wani Ngatamura Nauja?“ Tana jatana wonti nunkangu: „Davidani.“
43Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
43Nau tanangu jatana wonti: „Worderu Davidali Jaolali nina Kapara dikai, nau jatana wonti:
44Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
44«Kapara jatanala Kaparani ngakanani: Ngakangu ngunarani ngamana ngariau, ngato talpala jinkani jinkangu tidnani kuranantulu, tidnaparani piri jeribaka?»
45Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
45Davidali nina Kapara dikanani, worderu Nau nunkani ngatamura nganai?“
46І нїхто не зʼумів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
46Ja tana ngandandarina wonti nunkangu jaura kulno kalabala; ja wata kulnujeli morla wontjana wonti nina jakalkala nunkangupini ditjindru.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.