Маттея 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1Того ж часу йшов Ісус у суботу засївами, ученики ж Його зголоднїли, й почали рвати колоссє та їсти.
1Jendranguta Jesus Sabbat ditjini buka maruni palkingana wonti, ja mili nunkani mauali nganana wonti ja wonina wonti, buka tandra wokaribala ja tajila.
2Побачивши се Фарисеї, казали до Него: Ось Твої ученики роблять, чого не годить ся робити в суботу.
2Pharisaiali jenia najina, tana nunkangu jatana wonti: „Mai, milieli jinkanali ngankai, jenia wata talku nganai Sabbat ditjini.“
3Він же рече до них: Хиба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним:
3Nau tanangu jatana wonti; „Jura wata warapanala, mina Davidali ngankana wonti jendranguta, nau mauali nganana wonti ja tana nunkangunto?
4як він увійшов до Божого дому, та поїв хлїби показнї, що не годилось йому їсти, нї тим, що були з ним, а тільки одним священикам?
4Worderu nau Godaia pungani wirina wonti ja wondrani buka tajina wonti, tanana tajila nunkangu ja tanangu nunkangunto wata manuni kuranala, a‐ai, windri Priestani?
5Або, хиба ви не читали в законї, як у суботу священики в церкві ламлють суботу, та й не винуваті?
5Jura wata warapanala jirijiribani jaurani, worderu Sabbat ditjini Priestali Godaia pungani Sabbat wokaribai, ja madlentji pani nganai?
6Я ж вам глаголю: Що тут єсть більший од церкви.
6Ngani jurangu jatai: «Ninkida Kulno nganai, Nauja morla pirna nganai Godaia pungani.»
7А коли б ви знали, що воно є: Милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинуватих.
7Jura ngujamanani mina jenia wondrai: «Ngato ngantjai kalumiltjamiltjarina ja wata poto ngumu,» jura tanangu, madlentji panini, wata kalala dikanani.
8Бо Син чоловічий — Він Господь і суботи.
8Ngangau Kanaia Ngatamura bakana Sabbat ditjia Kapara nganai.“
9І, пійшовши звідтіля, увійшов у школу їх.
9Ja Nau nakandru wapana wonti ja jaura pungani tananani wokarana wirina wonti.
10І ось був там чоловік із сухою рукою. І питали Його, кажучи: Чи годить ся в суботу сцїляти? щоб обвинувати його.
10Ja mai, naka kana kulno nganana wonti, nau mara muja nganana wonti. Ja tanali nina jakalkana wonti ja jatana wonti: „Jenia talku nganai, Sabbat ditjini tepi ngankala?“ Ngangau tana nunkangundru ngulkuterkananto.
11Він же рече до них: Де між вами чоловік, що має одну вівцю, і коли впаде вона субітнього дня в яму, він не візьме, та й не витягне її?
11Nau tanangu jatana wonti: „Worana kana jurangundru nganai, nulia tjipi kulno ngamalkai, nau Sabbat ditjini kutuni purinani, nulia nina wata patala nganai ja dukarala nganai?
12Як же більше луччий чоловік од вівцї? Тим годить ся чинити добро і в суботу.
12Worderu morla pirna kana nganai tjipini? Jeruja bakana talku nganai Sabbat ditjini ngumu ngankala.“
13Рече тодї до чоловіка: Простягни руку твою. І простяг, і стала вона здорова, як і друга.
13Ngadani Nau nunkangupini kanani jatana wonti: „Mara ngutateriau!“ ja nau ngutaterina wonti, ja mara tepi pantjina wonti nguruni jeribaka.
14Фарисеї ж, вийшовши, радили раду проти Него, як погубити Його.
14Pharisaia dunkana wonti ja ngankamalina wonti, worderu nina nandrala.
15Та довідавшись про се Ісус, вийшов ізвідтіля; і пійшло слїдом за Ним багато народу, і сцїлив він усїх,
15Ja Jesujeli jenia matja ngujamana, Nau nakandru puntina wonti, ja kana wolara marapu nunkangu karipaterina wonti, ja Nulu tanana pratjana tepi ngankana wonti.
16та й наказав їм, щоб не виявляли Його:
16Ja Nulu tanana daudauana wonti, tanali nina wata tinkari ngankananto.
17щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи:
17Ngangau morlalu pantjinanto, mina Jesaiasali Prophetali kaukaubana wonti, nau jatana wonti:
18Се слуга мій, що я вибрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд;
18„Mai, Ngatamura ngakani, ninaia ngato kalkalkana wonti, ja Ngantjanipirna ngakani, worangu ngani mungara manju nganai; Ngato Jaola ngakani nunkangu kurala nganai, ja Nulia kana wolarani kalala kaukaubala nganai.
19не змагати меть ся, і не кричати ме, й голосу його нїхто не чути ме по улицях;
19Nulia wata jatamalila nganai ja maritjila nganai, ja tanali ngaiala nunkani wata paltuni ngarala nganai.
20приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги;
20Wokarini kalanka Nulia wata kantji wokaribala nganai, ja praitji, ngampu palina, Nulia wata kantji palimala nganai, Nulia kalala jinkinantulu kalalu ngankanaia.
21і на ймя його вповати муть погане.
21Ja kana wolarali talani nunkanani wolkareli kalkala nganai.“
22Приведено тодї до Него біснуватого, слїпого й нїмого; і сцїлив його, так що слїпий і нїмий розмовляв і бачив.
22Jendranguta tanali nunkangu kana kulno kutjinto wapalkana wonti, nau butju ja ngapu nganana wonti; ja Nulu nina tepi ngankana wonti, jeruja ngapula ja butjula jatana wonti ja najina wonti.
23І здивувавсь увесь народ, і казали: Чи сей не син Давидів?
23Ja kana wolara ngaruparana wonti ja jatana wonti: „Wata Naupini Davidani ngatamura nganai?“
24Почувши ж се Фарисеї, казали: Не інакше виганяє сей біси, як Вельзевулом, князем бісовським.
24Pharisaiali jenia matja ngarana, tana jatana wonti: „Nulupini kutji windri Beelsebub, kutjia kaparali dunkalkai.“
25Знав же Ісус думки їх, і рече до них: Всяке царство, що подїлить ся у собі, спустїє; і всякий город і господа, що подїлить ся у собі, не встоїть.
25Jesujeli ngundrana tanani matja ngujamana, Nau tanangu jatana wonti: „Milila pratjana, munta piltjaru ngankaterinani, pitaru jeribaka pantjila nganai, ja ngura ja punga pratjana, munta piltjaru ngankaterinani, wata terkala nganai.
26І коли сатана сатану виганяє, то роздїлив ся сам у собі; як же стояти ме царство його?
26Ja kutjieli kutji dunkalkanani, nau munta piltjaru ngankateriai; worderu milila nunkani terkananto?
27І коли я виганяю біси Вельзевулом, то ким виганяють їх сини ваші? Тим вони будуть вашими суддями.
27Ja ngato Beelsebubieli kutji dunkalkanani, waninali ngatamurajeli juranali tanana dunkalkai? Jendrania tana kalala kuranietja jurani nganala nganai.
28Коли ж я виганяю біси Духом Божим, то вже приспіло до вас царство Боже.
28Ngato Godaia Jaolali kutji dunkalkanani, jeruja morlalu Godaia milila jurangu wokarana warai.
29Або, як може хто увійти в господу сильного, та пожакувати надоби його, хиба що звяже перше сильного, й тодї пожакує господу його?
29Worderu kara kana kulno kana ngurunguruja pungani wirinanto poto nunkani watawatali manila, nulu wata ngopera kana ngurunguru dupudupu ngankanani? Ja ngadani nulu pungani pratjana watawatali manila nganai.
30Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, той розсипає.
30Worana wata ngakangunto nganai, nau tula ngakani nganai; ja warle wata ngakangunto kampai, nulu piltjaru ngankai.“
31Тим глаголю вам: Усякий гріх і хула простить ся людям; а хула на Духа не простить ся людям.
31Jendrania ngani jurangu jatai: „Madlentji ja ngirkibani jaura pratjana Godali kanani kalingala nganai; windri Jaola ngirkibana Nulia wata kalingala nganai.
32І хто скаже слово проти Сина чоловічого, простить ся йому; а хто скаже слово проти Духа сьвятого, не простить ся йому нї в сьому віку, нї в будучому.
32Ja warle jaura madlentji jatanani Kanaia Ngatamurani, nunkangu Nulia kalingala nganai; warle jaura madlentji jatanani Jaola kulikirini, nunkangu Nulia wata kalingala nganai, wata nunkangupini mitani ja bakana wata ngadani.
33Або посадите дерево добре, то й овощ його добрий; або посадите дерево пусте, то й овощ його пустий; бо дерево познаєть ся по овощу.
33Pita nindri ngumu kuranau, ja tandra nunkani ngumu; pita nindri madlentji kuranau, ja tandra nunkani madlentji; ngangau tandrani jura pita nindri ngujamai.
34Кодло гадюче, як можете промовляти добрі речі, бувши лихими? бо від переповнї серця уста промовляють.
34Wiparu kupa worajai! Worderu jura ngumu jatananto jura madlentji ngananani? Ngangau ngara manamirindru mana jatai.
35Добрий чоловік із доброго скарбу серця виносить добре, а лихий чоловік із лихого скарбу виносить лихе.
35Kana ngumujeli ngara ngumundru ngumula dunkalkai; kana madlentjali ngara madlentjandru madlentji dunkalkai.
36Я ж вам глаголю: Що за всяке пусте слово, яке говорити муть люде, дадуть одвіт суднього дня.
36Ngani jurangu jatai: «Jaura baku pratjanandru, tanana kana jatala nganai, tanali kalabananto kalala ditjini.
37Бо по словам твоїм оправдиш ся, й по словам твоїм осудиш ся.
37Ngangau jinkani jaurandru Nulia jidna talku dikala nganai, ja jinkani jaurandru Nulia jinkangu kalala jinkila nganai.»“
38Озвались тодї проти сього деякі з письменників та Фарисеїв, кажучи: Учителю, хочемо від тебе ознаку бачити.
38Jendranguta jaura jinkinietja ja Pharisaia palpali nunkangu kalabana wonti ja jatana wonti: „Ngujangujara jinkinietjajai, ngaiani ngantjai malka jinkangundru najila.“
39Він же, озвавшись, рече їм: Лукаве та перелюбне кодло ознаки шукає, та ознака не дасть ся йому, як тільки ознака Йони пророка.
39Nulu kalabana wonti ja tanangu jatana wonti: „Nguja madlentjali ja palakantjieli malka wontiai, ja tanali wata malka manila nganai, windri Prophetaia Jonani malka.
40Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землї.
40Ngangau worderu Jonas paru pirna mandrani ditji parkulu ja tinka parkulu nganana wonti, jeruja bakana Kanaia Ngatamura mita mandrani ditji parkulu ja tinka parkulu nganala nganai.
41Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його, бо покаялись по проповідї Йониній; а ось тут більший од Йони.
41Ninive kana terkakala nganai kalala ditjini nunkangupini ngujani jela ja tanangu ngulkuterkala nganai, ngangau tana madlentjandru karitjina wonti Jonani ngujangujarandru; ja mai, ninkida morla pirna nganai Jonangu.
42Полуденна цариця встане на суд із кодлом сим та й осудить його: бо прийшла з найдальших країн землї слухати премудростї Соломонової; а ось тут більший од Соломона.
42Mitaia kapara widla kunankarindru terkakala nganai kalala ditjini nunkangupini ngujani jela ja tanangu ngulkuterkala nganai; ngangau nani mitaia wondirandru wokarana wonti, Salomoni kiri ngarala; ja mai, ninkida morla pirna nganai Salomongu.
43Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукає по безвіддях, шукаючи відпочинку, та й не знаходить.
43Kutji murumuru kanandru matja dunkana, nau pitarani palkingai, wontina ngara ngamala, ja wata mankamankai.
44Тодї каже: Вернусь у домівку мою, звідкіля я вийшов; і, прийшовши, знаходить її порожню, виметену й прибрану.
44Ngadani nau jatai: «Ngani tikala nganai pungaia ngakanaia, woderindru ngani matja dunkana.» Ja nau wokarana, nulu nina mankamankai kala, ja matja darpana, ja tjirkatjirkana.
45Йде тодї, й бере до себе сїм инших духів, ще злїщих нїж сам, і ввіходять та й живуть там; і буде останнє чоловіка того гірше нїж перше. Так станеть ся й кодлу сьому лукавому.
45Ngadani nau palkai, ja nulu wapalkai kutji mara wora ja mandru, morla madlentji nunkangu, ja tana wiriai naka ngamala; ja ngadani naupini kana morla madlentji pantjila nganai ngoperalani. Jeruja bakana nunkangupini nguja madlentjani pantjila nganai.“
46Ще ж промовляв Він до людей, аж ось мати й брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
46Nulu kana wolarani kaukaubanani, mai, ngandri nunkani ja ngatata nunkani palarani terkana wonti ja jertapaterina wonti nunkangu ngankamalila.
47Каже ж один до Него: Он мати Твоя й брати Твої стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою.
47Kulno nunkangu jatana wonti: „Mai, ngandri jinkani ja ngatata jinkani palarani terkala wapaia ja jertapaterila wapaia jinkangu ngankamalila.“
48Він же, озвавшись, рече до говорячого йому: Хто се мати моя? і хто брати мої?
48Nulu kalabana wonti ja jatana wonti nunkangu, nau jenia jatanani: „Worana ngandri ngakani ja warletana ngatata ngakani?“
49І, простягши руку свою на учеників своїх, рече: Ось мати моя й брати мої!
49Ja Nulu nguna warpina wonti milini nunkanani ja jatana wonti: „Najianau, ngandri ngakani ja ngatata ngakani!“
50Бо хто чинити ме волю Отця мого, що на небі, той брат менї, й сестра, й мати.
50„Ngangau warle Ngaperaia ngakanaia pariwilpalaia jertapaterina ngankai, naupini ngatata ngakani ja kaku ngakani ja ngandri ngakani nganai.“
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.