Маттея 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
1Tanangupini ditjini Herodes, mitaia kapakaparali, pinti Jesungundru ngarana wonti,
2і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
2Ja nau milini nunkanani jatana wonti: „Naupini Johannes multibanietja nganai, Nau narindru jiritjina warai; ngangau Nulu jenia pirnala ngankai.“
3Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
3Ngangau Herodili Johannes patana wonti ja dupudupu ngankana wonti ja nina kanjangari pungani widmana wonti, Herodias Philippuni ngatataia nunkanaia noandru.
4Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
4Ngangau Johannes nunkangu jatana wonti: „Jinkangu wata talku nganai nana ngamalkananto.“
5І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
5Nulu ngantjana wonti, nina nari ngankala, windri nau japali nganana wonti kana wolarandru; ngangau tanali nina Propheta ngundrana wonti.
6У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
6Herodili dankani ditji nunkani ngamalkana, Herodiani ngatani tanangu terti kilina wonti, ja Herodes nankangu murlali nganana wonti.
7За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
7Jendrania nau nankangu jaura morlalu jatana wonti, nankangu jinkila, minani nani ngatjinani.
8Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
8Ngandrieli nankanali nana matja kurukurubana, nani jatana wonti: „Jinkiau ngakangu ninkida pirrani Johannes multibanietja mangatandra.“
9І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
9Ja mitaia kapara burkali pantjina wonti; windri jaura morlalundru ja pungaia kamanelindru nulu jirijiribana wonti, nina nankangu jinkinanto.
10І, пославши, стяв Йоана в темницї.
10Ja nulu jinpana wonti ja Johannes mangatandra wokaribana wonti kanjangari pungani.
11І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
11Ja tanali mangatandra pirrani tikalkana wonti ja mankarani jinkina wonti, ja nandru nina ngandrini nankanani padakana wonti.
12І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
12Ja mili nunkani wokarana wonti ja palku nunkani manina wonti ja nina todina wonti ja wapana wonti, Jesungu jenia kaukaubala.
13Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
13Ja Jesujeli jenia matja ngarana, nau nakandru botali wapana wonti pitaraia pilki. Ja kana wolarali jenia matja ngarana, tana tidnali nunkangu karipaterina wonti ngura wolarandru.
14І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
14Ja Jesus dunkana wonti, ja Nulu kana wolara pirna najina wonti; ja Nau tanangu kalumiltjamiltjarina wonti, ja Nulu muntja tanani tepi ngankana wonti.
15Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
15Matja kalkaurarina, mili nunkani nunkangu wokarana wonti ja jatana wonti: „Ninkida pitaru nganai ja ditji matja wirina; kana wolara jinpau, tanaia nguraia wapananto buka tanani burungankala.“
16Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
16Jesus tanangu jatana wonti: „Tanaia wata wapananto; jura tanangu buka jinkianau.“
17Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
17Tana nunkangu jatana wonti: „Ngaiani ninkida windri buka ngunku mara wora ja paru mandru ngamalkai.“
18Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
18Nau jatana wonti: „Jura ngakangu tanana padakanimai.“
19І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
19Ja Nulu jirijiribana wonti, kana wolara kantani ngamana ngarinanto; ja Nulu buka mara wora ja paru mandru patana wonti, ja pariwilpani najina tarana wonti, ja tanana ngurungutana wonti; ja Nulu buka wokaribana wonti ja milini nunkanani jinkina wonti, ja milieli kana wolarani.
20І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
20Ja pratjanali tajina wonti ja jerturina wonti, ja tanali buka worduwordu kampana wonti, billi marapratjana ja mandru manamiri.
21А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
21Ja tana materi 5000 nganana wonti, matja tajina, kalitakali widlakupata.
22І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
22Ja wolja Jesujeli mili nunkani jinpana tertana wonti, tana botani wirinanto ja nunkangu ngopera jerankaria pararananto, Nulu ngopera kana wolara jinpananto.
23А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
23Ja Nulu kana wolara matja jinpana, Nau mardawonpaia tarana wonti ngatjila kulnulu. Ja matja kalkaurarina, Nau naka kulnulu nganana wonti.
24Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
24Bota matja panto mandrani ngananani, mandikilali nina jupana wonti; ngangau watara tanangu mudlani ngakana wonti.
25У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
25Nguramaranikuperi Jesus tanangu wokarana wonti ngapani wapana.
26І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
26Ja milieli nina najina ngapani wapanani, tana japali pirna pantjina wonti jo jatana wonti: „Kutji Nauja nganai!“ ja tana japali maritjina wonti.
27Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
27Nurujeli Jesus tanangu jatana wonti: „Murlali ngananimai, ngani Nauja; wata japali ngananimai!“
28Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
28Petrujeli nunkangu kalabana wonti ja jatana wonii: „Kaparajai! Jidni ngananani, ngana karkamai, ngani jinkangu ngapani wokarananto.“
29Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
29Nau jatana wonti: „Kaparau!“ Ja Petrus botandru ngarina wonti ja ngapani wapana wonti, Jesungu wokarala.
30Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
30Nulu watara pirna najina, nau japali pantjina wonti; ja nau nganana ngarina wonti kunakutila, nau maritjina wonti ja jatana wonti: „Kaparajai, ngana kulkamai!“
31Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
31Nurujeli Jesujeli nguna warpina wonti ja nina patana wonti ja jatana wonti: „Wuldrungundranietjajai, minandru jidni mangangankai?“
32І як увійшли вони в човен, утих вітер.
32Ja pudla botani tarana, watara mudana wonti.
33А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
33Tana kana botani wokarana wonti nunkangu pantjaterkana ngarila, ja jatana wonti: „Morlalu, Jidni Godaia Ngatamura nganai.“
34І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
34Ja tana matja pararana, tana Genezareth mitani wokarana wonti.
35І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
35Ja kanali nunkangupini ngurani nina matja ngujamana, tanali mita marapuni karakara jinpana wonti, ja tanali muntja pratjana nunkangu wokaralkana wonti.
36і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
36Ja tana nunkangu ngatjina wonti, tanali windri katijelbi nunkani karakarananto; ja worderuntjali karakarana wonti, tepi pantjina wonti.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.