Маттея 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
1Ын время ачея, кырмуиторул Ирод а аузит ворбинду-се деспре Исус
2і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
2ши а зис служиторилор сэй: „Ачеста есте Иоан Ботезэторул! А ынвият дин морць ши де ачея се фак минунь прин ел.”
3Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
3Кэч Ирод принсесе пе Иоан, ыл легасе ши-л пусесе ын темницэ дин причина Иродиадей, неваста фрателуй сэу Филип;
4Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
4пентру кэ Иоан ый зичя: „Ну-ць есте ынгэдуит с-о ай де невастэ.”
5І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
5Ирод ар фи врут сэ-л омоаре, дар се темя де нород, пентру кэ нородул привя пе Иоан ка пе ун пророк.
6У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
6Дар, кынд се прэзнуя зиуа наштерий луй Ирод, фата Иродиадей а жукат ынаинтя оаспецилор ши а плэкут луй Ирод.
7За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
7Де ачея й-а фэгэдуит ку журэмынт кэ ый ва да орьче ва чере.
8Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
8Ындемнатэ де мама са, еа а зис: „Дэ-мь аич, ынтр-о фарфурие, капул луй Иоан Ботезэторул!”
9І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
9Ымпэратул с-а ынтристат, дар, дин причина журэминтелор сале ши де окий челор че шедяу ла масэ ымпреунэ ку ел, а порунчит сэ и-л дя.
10І, пославши, стяв Йоана в темницї.
10Ши а тримис сэ тае капул луй Иоан ын темницэ.
11І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
11Капул а фост адус ынтр-о фарфурие ши дат фетей, каре л-а дус ла мама са.
12І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
12Ученичий луй Иоан ау венит де й-ау луат трупул, л-ау ынгропат ши с-ау дус де ау дат де штире луй Исус.
13Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
13Исус, кынд а аузит вестя ачаста, а плекат де аколо ынтр-о корабие, ка сэ Се дукэ сингур ла о парте, ынтр-ун лок пустиу. Нороаделе, кынд ау аузит лукрул ачеста, ау ешит дин четэць ши с-ау луат дупэ Ел пе жос.
14І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
14Кынд а ешит дин корабие, Исус а вэзут о глоатэ маре, И с-а фэкут милэ де еа ши а виндекат пе чей болнавь.
15Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
15Кынд с-а ынсерат, ученичий с-ау апропият де Ел ши Й-ау зис: „Локул ачеста есте пустиу, ши время ятэ кэ а трекут. Дэ друмул нороаделор сэ се дукэ прин сате сэ-шь кумпере де мынкаре.”
16Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
16„Н-ау невое сэ плече” , ле-а рэспунс Исус; „даци-ле вой сэ мэнынче.”
17Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
17Дар ей Й-ау зис: „Н-авем аич декыт чинч пынь ши дой пешть.”
18Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
18Ши Ел ле-а зис: „Адучеци-й аич ла Мине!”
19І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
19Апой а порунчит нороаделор сэ шадэ пе ярбэ, а луат челе чинч пынь ши чей дой пешть, Шь-а ридикат окий спре чер, а бинекувынтат, а фрынт пыниле ши ле-а дат ученичилор, яр ей ле-ау ымпэрцит нороаделор.
20І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
20Тоць ау мынкат ши с-ау сэтурат ши с-ау ридикат доуэспрезече кошурь плине ку рэмэшицеле де фиримитурь.
21А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
21Чей че мынкасерэ ерау кам ла чинч мий де бэрбаць, афарэ де фемей ши де копий.
22І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
22Ындатэ дупэ ачея, Исус а силит пе ученичий Сэй сэ интре ын корабие ши сэ трякэ ынаинтя Луй де партя чялалтэ пынэ ва да друмул нороаделор.
23А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
23Дупэ че а дат друмул нороаделор, С-а суит пе мунте сэ Се роаӂе сингур ла о парте. Се ынноптасе, ши Ел ера сингур аколо.
24Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
24Ын тимпул ачеста, корабия ера ынвэлуитэ де валурь ын мижлокул мэрий; кэч вынтул ера ымпотривэ.
25У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
25Кынд се ынгына зиуа ку ноаптя, Исус а венит ла ей, умблынд пе маре.
26І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
26Кынд Л-ау вэзут ученичий умблынд пе маре, с-ау ынспэймынтат ши ау зис: „Есте о нэлукэ!” Ши, де фрикэ, ау ципат.
27Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
27Исус ле-а зис ындатэ: „Ындрэзниць, Еу сунт, ну вэ темець!”
28Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
28„Доамне”, Й-а рэспунс Петру, „дакэ ешть Ту, порунчеште-мь сэ вин ла Тине пе апе!”
29Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
29„Вино!” , й-а зис Исус. Петру а коборыт дин корабие ши а ынчепут сэ умбле пе апе ка сэ мяргэ ла Исус.
30Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
30Дар, кынд а вэзут кэ вынтул ера таре, с-а темут ши, фииндкэ ынчепя сэ се афунде, а стригат: „Доамне, скапэ-мэ!”
31Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
31Ындатэ, Исус а ынтинс мына, л-а апукат ши й-а зис: „Пуцин крединчосуле, пентру че те-ай ындоит?”
32І як увійшли вони в човен, утих вітер.
32Ши, дупэ че ау интрат ын корабие, а стат вынтул.
33А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
33Чей че ерау ын корабие ау венит де с-ау ынкинат ынаинтя луй Исус ши Й-ау зис: „Ку адевэрат, Ту ешть Фиул луй Думнезеу!”
34І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
34Дупэ че ау трекут маря, ау венит ын цинутул Генезаретулуй.
35І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
35Оамений дин локул ачела, каре куноштяу пе Исус, ау тримис сэ дя де штире ын тоате ымпрежуримиле ши ау адус ла Ел пе тоць болнавий.
36і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
36Болнавий Ыл ругау сэ ле дя вое нумай сэ се атингэ де поала хайней Луй. Ши тоць кыць с-ау атинс с-ау виндекат.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.