Маттея 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
1At the time Herod the Tetrarch heard the fame of Jesus.
2і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
2And he said to his servants: This is John the Baptist: he is risen from the dead, and therefore mighty works shew forth themselves in him.
3Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
3For Herod had apprehended John and bound him, and put him into prison, because of Herodias, his brother’s wife.
4Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
4For John said to him: It is not lawful for thee to have her.
5І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
5And having a mind to put him to death, he feared the people: because they esteemed him as a prophet.
6У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
6But on Herod’s birthday, the daughter of Herodias danced before them: and pleased Herod.
7За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
7Whereupon he promised with an oath, to give her whatsoever she would ask of him.
8Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
8But she being instructed before by her mother, said: Give me here in a dish the head of John the Baptist.
9І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
9And the king was struck sad: yet because of his oath, and for them that sat with him at table, he commanded it to be given.
10І, пославши, стяв Йоана в темницї.
10And he sent, and beheaded John in the prison.
11І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
11And his head was brought in a dish: and it was given to the damsel, and she brought it to her mother.
12І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
12And his disciples came and took the body, and buried it, and came and told Jesus.
13Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
13Which when Jesus had heard, he retired from thence by boat, into a desert place apart, and the multitudes having heard of it, followed him on foot out of the cities.
14І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
14And he coming forth saw a great multitude, and had compassion on them, and healed their sick.
15Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
15And when it was evening, his disciples came to him, saying: This is a desert place, and the hour is now past: send away the multitudes, that going into the towns, they may buy themselves victuals.
16Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
16But Jesus said to them, They have no need to go: give you them to eat.
17Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
17They answered him: We have not here, but five loaves, and two fishes.
18Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
18He said to them: Bring them hither to me.
19І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
19And when he had commanded the multitudes to sit down upon the grass, he took the five loaves and the two fishes, and looking up to heaven, he blessed, and brake, and gave the loaves to his disciples, and the disciples to the multitudes.
20І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
20And they did all eat, and were filled. And they took up what remained, twelve full baskets of fragments.
21А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
21And the number of them that did eat, was five thousand men, besides women and children.
22І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
22And forthwith Jesus obliged his disciples to go up into the boat, and to go before him over the water, till he dismissed the people.
23А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
23And having dismissed the multitude, he went into a mountain alone to pray. And when it was evening, he was there alone.
24Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
24But the boat in the midst of the sea was tossed with the waves: for the wind was contrary.
25У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
25And in the fourth watch of the night, he came to them walking upon the sea.
26І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
26And they seeing him walk upon the sea, were troubled, saying: It is an apparition. And they cried out for fear.
27Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
27And immediately Jesus spoke to them, saying: Be of good heart: it is I, fear ye not.
28Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
28And Peter making answer, said: Lord, if it be thou, bid me come to thee upon the waters.
29Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
29And he said: Come. And Peter going down out of the boat, walked upon the water to come to Jesus.
30Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
30But seeing the wind strong, he was afraid: and when he began to sink, he cried out, saying: Lord, save me.
31Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
31And immediately Jesus stretching forth his hand took hold of him, and said to him: O thou of little faith, why didst thou doubt?
32І як увійшли вони в човен, утих вітер.
32And when they were come up into the boat, the wind ceased.
33А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
33And they that were in the boat came and adored him, saying: Indeed thou art the Son of God.
34І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
34And having passed the water, they came into the country of Genesar.
35І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
35And when the men of that place had knowledge of him, they sent into all that country, and brought to him all that were diseased.
36і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
36And they besought him that they might touch but the hem of his garment. And as many as touched, were made whole.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.