Маттея 27
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
1And when morning was come, all the chief priests and ancients of the people took counsel against Jesus, that they might put him to death.
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
2And they brought him bound, and delivered him to Pontius Pilate the governor.
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
3Then Judas, who betrayed him, seeing that he was condemned, repenting himself, brought back the thirty pieces of silver to the chief priests and ancients,
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
4Saying: I have sinned in betraying innocent blood. But they said: What is that to us? look thou to it.
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
5And casting down the pieces of silver in the temple, he departed: and went and hanged himself with an halter.
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
6But the chief priests having taken the pieces of silver, said: It is not lawful to put them into the corbona, because it is the price of blood.
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
7And after they had consulted together, they bought with them the potter’s field, to be a burying place for strangers.
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
8For this cause the field was called Haceldama, that is, The field of blood, even to this day.
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
9Then was fulfilled that which was spoken by Jeremias the prophet, saying: And they took the thirty pieces of silver, the price of him that was prized, whom they prized of the children of Israel.
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
10And they gave them unto the potter’s field, as the Lord appointed to me.
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
11And Jesus stood before the governor, and the governor asked him, saying: Art thou the king of the Jews? Jesus saith to him: Thou sayest it.
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
12And when he was accused by the chief priests and ancients, he answered nothing.
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
13Then Pilate saith to him: Dost not thou hear how great testimonies they allege against thee?
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
14And he answered him to never a word; so that the governor wondered exceedingly.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
15Now upon the solemn day the governor was accustomed to release to the people one prisoner, whom they would.
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
16And he had then a notorious prisoner, that was called Barabbas.
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
17They therefore being gathered together, Pilate said: Whom will you that I release to you, Barabbas, or Jesus that is called Christ?
18Знав бо, що через зависть видали Його.
18For he knew that for envy they had delivered him.
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
19And as he was sitting in the place of judgment, his wife sent to him, saying: Have thou nothing to do with that just man; for I have suffered many things this day in a dream because of him.
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
20But the chief priests and ancients persuaded the people, that they should ask Barabbas, and make Jesus away.
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
21And the governor answering, said to them: Whether will you of the two to be released unto you? But they said, Barabbas.
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
22Pilate saith to them: What shall I do then with Jesus that is called Christ? They say all: Let him be crucified.
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
23The governor said to them: Why, what evil hath he done? But they cried out the more, saying: Let him be crucified.
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
24And Pilate seeing that he prevailed nothing, but that rather a tumult was made; taking water washed his hands before the people, saying: I am innocent of the blood of this just man; look you to it.
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
25And the whole people answering, said: His blood be upon us and our children.
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
26Then he released to them Barabbas, and having scourged Jesus, delivered him unto them to be crucified.
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
27Then the soldiers of the governor taking Jesus into the hall, gathered together unto him the whole band;
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
28And stripping him, they put a scarlet cloak about him.
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
29And platting a crown of thorns, they put it upon his head, and a reed in his right hand. And bowing the knee before him, they mocked him, saying: Hail, king of the Jews.
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
30And spitting upon him, they took the reed, and struck his head.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
31And after they had mocked him, they took off the cloak from him, and put on him his own garments, and led him away to crucify him.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
32And going out, they found a man of Cyrene, named Simon: him they forced to take up his cross.
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
33And they came to the place that is called Golgotha, which is the place of Calvary.
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
34And they gave him wine to drink mingled with gall. And when he had tasted, he would not drink.
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
35And after they had crucified him, they divided his garments, casting lots; that it might be fulfilled which was spoken by the prophet, saying: They divided my garments among them; and upon my vesture they cast lots.
36І, посїдавши, стерегли Його там;
36And they sat and watched him.
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
37And they put over his head his cause written: THIS IS JESUS THE KING OF THE JEWS.
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
38Then were crucified with him two thieves: one on the right hand, and one on the left.
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
39And they that passed by, blasphemed him, wagging their heads,
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
40And saying: Vah, thou that destroyest the temple of God, and in three days dost rebuild it: save thy own self: if thou be the Son of God, come down from the cross.
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
41In like manner also the chief priests, with the scribes and ancients, mocking, said:
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
42He saved others; himself he cannot save. If he be the king of Israel, let him now come down from the cross, and we will believe him.
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
43He trusted in God; let him now deliver him if he will have him; for he said: I am the Son of God.
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
44And the selfsame thing the thieves also, that were crucified with him, reproached him with.
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
45Now from the sixth hour there was darkness over the whole earth, until the ninth hour.
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
46And about the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying: Eli, Eli, lamma sabacthani? that is, My God, my God, why hast thou forsaken me?
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
47And some that stood there and heard, said: This man calleth Elias.
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
48And immediately one of them running took a sponge, and filled it with vinegar; and put it on a reed, and gave him to drink.
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
49And the others said: Let be, let us see whether Elias will come to deliver him.
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
50And Jesus again crying with a loud voice, yielded up the ghost.
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
51And behold the veil of the temple was rent in two from the top even to the bottom, and the earth quaked, and the rocks were rent.
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
52And the graves were opened: and many bodies of the saints that had slept arose,
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
53And coming out of the tombs after his resurrection, came into the holy city, and appeared to many.
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
54Now the centurion and they that were with him watching Jesus, having seen the earthquake, and the things that were done, were sore afraid, saying: Indeed this was the Son of God.
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
55And there were there many women afar off, who had followed Jesus from Galilee, ministering unto him:
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
56Among whom was Mary Magdalen, and Mary the mother of James and Joseph, and the mother of the sons of Zebedee.
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
57And when it was evening, there came a certain rich man of Arimathea, named Joseph, who also himself was a disciple of Jesus.
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
58He went to Pilate, and asked the body of Jesus. Then Pilate commanded that the body should be delivered.
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
59And Joseph taking the body, wrapped it up in a clean linen cloth.
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
60And laid it in his own new monument, which he had hewed out in a rock. And he rolled a great stone to the door of the monument, and went his way.
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
61And there was there Mary Magdalen, and the other Mary sitting over against the sepulchre.
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
62And the next day, which followed the day of preparation, the chief priests and the Pharisees came together to Pilate,
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
63Saying: Sir, we have remembered, that that seducer said, while he was yet alive: After three days I will rise again.
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
64Command therefore the sepulchre to be guarded until the third day: lest perhaps his disciples come and steal him away, and say to the people: He is risen from the dead; and the last error shall be worse than the first.
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
65Pilate saith to them: You have a guard; go, guard it as you know.
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
66And they departing, made the sepulchre sure, sealing the stone, and setting guards.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.