Маттея 27
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
1Quando amanheceu, todos os principais sacerdotes e os anciãos do povo entraram em conselho contra Jesus para matá-lo.
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
2Eles o amarraram, o levaram e o entregaram a Pôncio Pilatos, o governador.
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
3Então Judas, que o traiu, ao ver que Jesus fora condenado, sentiu remorso e devolveu as trinta moedas de prata aos principais sacerdotes e aos anciãos,
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
4dizendo: “Pequei, pois traí sangue inocente.” Mas eles disseram: “O que isso nos importa? Isso é com você.”
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
5Ele jogou as moedas de prata no santuário e saiu. Então foi e enforcou-se.
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
6Os principais sacerdotes pegaram as moedas de prata e disseram: “Não é lícito colocá-las no tesouro, pois é preço de sangue.”
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
7Depois de deliberarem, compraram com elas o campo do oleiro, para sepultar estrangeiros.
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
8Por isso, aquele campo tem sido chamado “Campo de Sangue” até o dia de hoje.
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
9Então se cumpriu o que foi falado pelo profeta Jeremias, que disse: “Eles pegaram as trinta moedas de prata, o preço daquele sobre quem foi estipulado um preço, a quem alguns dos filhos de Israel avaliaram,
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
10e as deram pelo campo do oleiro, conforme o Senhor me ordenou.”
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
11Jesus estava em pé diante do governador; e o governador o interrogou, dizendo: “Você é o Rei dos Judeus?” Jesus lhe disse: “Você o diz.”
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
12Quando foi acusado pelos principais sacerdotes e anciãos, ele nada respondeu.
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
13Então Pilatos lhe disse: “Você não ouve quantas coisas eles testemunham contra você?”
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
14Ele não lhe deu resposta, nem mesmo uma palavra, de modo que o governador se admirou muito.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
15Ora, por ocasião da festa, o governador costumava soltar à multidão um prisioneiro que eles quisessem.
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
16Eles tinham então um prisioneiro notório chamado Barrabás.
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
17Portanto, estando eles reunidos, Pilatos lhes disse: “Quem vocês querem que eu lhes solte? Barrabás, ou Jesus, que é chamado Cristo?”
18Знав бо, що через зависть видали Його.
18Pois ele sabia que por inveja o haviam entregado.
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
19Enquanto ele estava sentado no tribunal, sua esposa mandou lhe dizer: “Não tenha nada a ver com esse homem justo, pois hoje sofri muitas coisas em um sonho por causa dele.”
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
20Mas os principais sacerdotes e os anciãos persuadiram as multidões a pedir Barrabás e matar Jesus.
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
21Mas o governador lhes respondeu: “Qual dos dois vocês querem que eu lhes solte?” Eles disseram: “Barrabás!”
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
22Pilatos lhes disse: “O que então farei com Jesus, que é chamado Cristo?” Todos lhe disseram: “Que ele seja crucificado!”
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
23Mas o governador disse: “Por quê? Que mal ele fez?” Mas eles gritavam ainda mais, dizendo: “Que ele seja crucificado!”
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
24Então, quando Pilatos viu que não conseguia nada e que, ao contrário, começava um tumulto, pegou água e lavou as mãos diante da multidão, dizendo: “Estou inocente do sangue desta pessoa justa. Isso é com vocês.”
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
25Todo o povo respondeu: “Que o seu sangue caia sobre nós e sobre nossos filhos!”
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
26Então ele lhes soltou Barrabás, mas mandou açoitar Jesus e o entregou para ser crucificado.
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
27Então os soldados do governador levaram Jesus para o Pretório, e reuniram toda a tropa ao redor dele.
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
28Eles o despiram e colocaram nele um manto escarlate.
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
29Trançaram uma coroa de espinhos e a colocaram em sua cabeça, e uma cana em sua mão direita; e, ajoelhando-se diante dele, zombavam dele, dizendo: “Salve, Rei dos Judeus!”
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
30Cuspiram nele, pegaram a cana e batiam em sua cabeça.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
31Depois de terem zombado dele, tiraram-lhe o manto, vestiram-lhe as suas próprias roupas e o levaram para crucificá-lo.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
32Ao saírem, encontraram um homem de Cirene, chamado Simão, e o obrigaram a ir com eles, para que carregasse a sua cruz.
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
33Quando chegaram a um lugar chamado “Gólgota”, que quer dizer “Lugar da Caveira”,
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
34deram-lhe vinho azedo para beber, misturado com fel. Quando ele o provou, não quis beber.
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
35Depois de o terem crucificado, dividiram as suas roupas entre si, lançando sortes,
36І, посїдавши, стерегли Його там;
36e sentaram-se ali para vigiá-lo.
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
37Colocaram por cima de sua cabeça a acusação escrita contra ele: “ESTE É JESUS, O REI DOS JUDEUS.”
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
38Então, dois ladrões foram crucificados com ele, um à sua direita e outro à esquerda.
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
39Os que passavam o blasfemavam, balançando a cabeça
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
40e dizendo: “Você que destrói o templo e o edifica em três dias, salve a si mesmo! Se você é o Filho de Deus, desça da cruz!”
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
41Da mesma forma, os principais sacerdotes também zombavam dele, junto com os escribas, os fariseus e os anciãos, dizendo:
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
42“Ele salvou os outros, mas não pode salvar a si mesmo. Se ele é o Rei de Israel, que desça agora da cruz, e nós creremos nele.
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
43Ele confia em Deus. Que Deus o livre agora, se de fato o quiser; pois ele disse: ‘Eu sou o Filho de Deus.’”
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
44Os ladrões que foram crucificados com ele também lhe lançavam o mesmo insulto.
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
45Ora, desde a sexta hora houve trevas sobre toda a terra até a nona hora.
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
46Por volta da nona hora, Jesus clamou em alta voz, dizendo: “Eli, Eli, lima sabactâni?” Isto é: “Deus meu, Deus meu, por que me abandonaste?”
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
47Alguns dos que estavam ali, ouvindo isso, disseram: “Este homem está chamando Elias.”
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
48Imediatamente, um deles correu, pegou uma esponja, encheu-a de vinagre, colocou-a em uma cana e deu-lhe de beber.
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
49Os demais disseram: “Deixem-no. Vamos ver se Elias vem salvá-lo.”
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
50Jesus clamou novamente em alta voz, e entregou o seu espírito.
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
51Eis que o véu do templo se rasgou em dois, de alto a baixo. A terra tremeu e as rochas se fendaram.
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
52Os túmulos se abriram, e muitos corpos dos santos que haviam adormecido foram ressuscitados;
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
53e, saindo dos túmulos após a ressurreição dele, entraram na cidade santa e apareceram a muitos.
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
54Ora, o centurião e os que com ele vigiavam Jesus, vendo o terremoto e as coisas que haviam acontecido, ficaram aterrorizados e disseram: “Verdadeiramente este era o Filho de Deus!”
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
55Muitas mulheres estavam lá, observando de longe; elas haviam seguido Jesus desde a Galileia, servindo-o.
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
56Entre elas estavam Maria Madalena, Maria, mãe de Tiago e de José, e a mãe dos filhos de Zebedeu.
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
57Ao cair da tarde, chegou um homem rico de Arimateia, chamado José, que também era discípulo de Jesus.
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
58Este homem foi a Pilatos e pediu o corpo de Jesus. Então Pilatos ordenou que o corpo lhe fosse entregue.
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
59José pegou o corpo, envolveu-o em um lençol de linho limpo
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
60e o colocou em seu próprio túmulo novo, que ele havia escavado na rocha. Então, rolou uma grande pedra para a porta do túmulo e foi embora.
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
61Maria Madalena e a outra Maria estavam lá, sentadas em frente ao túmulo.
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
62No dia seguinte, que era o dia após a Preparação, os principais sacerdotes e os fariseus se reuniram diante de Pilatos,
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
63dizendo: “Senhor, lembramos do que aquele enganador disse enquanto ainda estava vivo: ‘Depois de três dias eu ressuscitarei.’
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
64Portanto, ordene que o túmulo seja bem guardado até o terceiro dia, para que os seus discípulos não venham de noite, o roubem e digam ao povo: ‘Ele ressuscitou dos mortos’; e o último engano será pior do que o primeiro.”
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
65Pilatos lhes disse: “Vocês têm uma guarda. Vão e deixem o túmulo o mais seguro possível.”
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
66Então eles foram com a guarda e garantiram a segurança do túmulo, selando a pedra.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.