Маттея 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,
1Quando se aproximaram de Jerusalém e chegaram a Betesfagé, ao Monte das Oliveiras, Jesus enviou dois discípulos,
2глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведїть менї.
2dizendo-lhes: “Vão ao povoado que está em frente a vocês, e logo encontrarão uma jumenta amarrada, e um jumentinho com ela. Desamarrem-nos e tragam-nos para mim.
3І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх.
3Se alguém lhes disser alguma coisa, vocês dirão: 'O Senhor precisa deles', e logo ele os enviará.”
4Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи:
4Tudo isso aconteceu para que se cumprisse o que foi dito por meio do profeta, que disse:
5Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної.
5“Diga à filha de Sião: eis que o seu Rei vem a você, humilde, e montado em um jumento, sobre um jumentinho, cria de jumenta.”
6Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус,
6Os discípulos foram e fizeram exatamente como Jesus lhes havia ordenado.
7і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї.
7Trouxeram a jumenta e o jumentinho, colocaram suas roupas sobre eles, e ele montou.
8Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу.
8Uma multidão muito grande estendeu suas roupas pelo caminho. Outros cortaram ramos de árvores e os espalharam pelo caminho.
9Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна сину Давидовому: Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах.
9As multidões que iam adiante dele e as que o seguiam clamavam: “Hosana ao Filho de Davi! Bendito é o que vem em nome do Senhor! Hosana nas alturas!”
10А як увійшов Він у Єрусалим, здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий?
10Quando ele entrou em Jerusalém, toda a cidade se agitou, perguntando: “Quem é este?”
11Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.
11As multidões respondiam: “Este é o profeta, Jesus, de Nazaré da Galileia.”
12І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби;
12Jesus entrou no templo de Deus e expulsou todos os que vendiam e compravam no templo, e derrubou as mesas dos cambistas e as cadeiras dos que vendiam pombas.
13і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників.
13Ele lhes disse: “Está escrito: 'A minha casa será chamada casa de oração', mas vocês fizeram dela um covil de ladrões!”
14І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх.
14Os cegos e os mancos vieram a ele no templo, e ele os curou.
15Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались,
15Mas quando os principais sacerdotes e os escribas viram as maravilhas que ele fazia, e as crianças clamando no templo e dizendo: “Hosana ao Filho de Davi!”, ficaram indignados,
16і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?
16e lhe disseram: “Você está ouvindo o que estes estão dizendo?” Jesus lhes disse: “Sim. Vocês nunca leram: 'Da boca das crianças e dos recém-nascidos, tu aperfeiçoaste o louvor'?”
17І, покинувши їх, вийшов осторонь із города в Витанию, й пробував там.
17Ele os deixou e saiu da cidade para Betânia, e acampou ali.
18Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв.
18De manhã, ao voltar para a cidade, ele teve fome.
19І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нїчого не знайшов на нїй, тільки саме листє, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця.
19Vendo uma figueira à beira do caminho, aproximou-se dela e não encontrou nada nela, a não ser folhas. Ele lhe disse: “Nunca mais dê fruto!” Imediatamente a figueira secou.
20І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!
20Quando os discípulos viram isso, ficaram maravilhados e disseram: “Como a figueira secou tão depressa?”
21Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнились, ви б не тільки се смоківницї зробили, а коли б і сїй горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся;
21Jesus lhes respondeu: “Em verdade lhes digo: se vocês tiverem fé e não duvidarem, não apenas farão o que foi feito à figueira, mas até mesmo se disserem a este monte: ‘Levante-se e jogue-se no mar’, isso será feito.
22і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.
22E tudo o que pedirem em oração, crendo, vocês receberão.”
23А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю власть?
23Quando ele entrou no templo, os principais sacerdotes e os anciãos do povo se aproximaram dele enquanto ele ensinava, e perguntaram: “Com que autoridade você faz estas coisas? E quem lhe deu essa autoridade?”
24Ісус же, озвавшись, рече їм: Поспитаю вас і я про одну річ, про котру як скажете менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
24Jesus lhes respondeu: “Eu também lhes farei uma pergunta; se me responderem, eu também lhes direi com que autoridade faço estas coisas.
25Хрещеннє Йоанове звідкіля було: з неба, чи від людей? Вони ж міркували собі, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже нам: Чом же ви не вірували йому?
25O batismo de João, de onde era? Do céu ou dos homens?” Eles discutiam entre si, dizendo: “Se dissermos: 'Do céu', ele nos perguntará: 'Então, por que vocês não creram nele?'
26коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.
26Mas se dissermos: 'Dos homens', temos medo da multidão, pois todos consideram João como um profeta.”
27І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю.
27Então responderam a Jesus: “Não sabemos.” Ele também lhes disse: “Tampouco eu lhes direi com que autoridade faço estas coisas.
28Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогоднї роби в винограднику моїм.
28Mas o que vocês acham? Um homem tinha dois filhos; chegando ao primeiro, disse: 'Filho, vá trabalhar hoje na minha vinha.'
29Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.
29Ele respondeu: 'Não quero', mas depois mudou de ideia e foi.
30І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.
30Chegando ao segundo, disse a mesma coisa. Ele respondeu: 'Eu vou, senhor', mas não foi.
31Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже.
31Qual dos dois fez a vontade do pai?” Eles lhe disseram: “O primeiro.” Jesus lhes disse: “Em verdade lhes digo que os cobradores de impostos e as prostitutas estão entrando no Reino de Deus antes de vocês.
32Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.
32Porque João veio a vocês no caminho da justiça, e vocês não creram nele; mas os cobradores de impostos e as prostitutas creram nele. E vocês, mesmo depois de verem isso, não se arrependeram a ponto de crer nele.
33Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й відїхав.
33“Ouçam outra parábola. Havia um homem, dono de uma propriedade, que plantou uma vinha, cercou-a com uma sebe, cavou nela um lagar, construiu uma torre, arrendou-a a lavradores e viajou para outro país.
34Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.
34Quando se aproximou o tempo da colheita, ele enviou seus servos aos lavradores para receber os seus frutos.
35І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.
35Os lavradores agarraram os servos dele, espancaram um, mataram outro e apedrejaram o terceiro.
36Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.
36Novamente, ele enviou outros servos, em maior número que os primeiros; e eles os trataram da mesma forma.
37На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.
37Por fim, ele lhes enviou o seu filho, dizendo: 'Eles respeitarão o meu filho.'
38Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходїмо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.
38Mas os lavradores, quando viram o filho, disseram entre si: 'Este é o herdeiro. Venham, vamos matá-lo e tomar posse da sua herança.'
39І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.
39Então eles o agarraram, lançaram-no para fora da vinha e o mataram.
40Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?
40Portanto, quando vier o senhor da vinha, o que ele fará àqueles lavradores?”
41Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.
41Eles lhe disseram: “Ele destruirá miseravelmente aqueles homens miseráveis, e arrendará a vinha a outros lavradores, que lhe darão os frutos no tempo certo.”
42Рече до них Ісус: Хиба нїколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших?
42Jesus lhes disse: “Vocês nunca leram nas Escrituras: 'A pedra que os construtores rejeitaram tornou-se a pedra angular. Isso veio do Senhor, e é maravilhoso aos nossos olhos'?
43Тим я глаголю вам: Що віднїметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.
43“Portanto, eu lhes digo que o Reino de Deus será tirado de vocês e será dado a uma nação que produza os seus frutos.
44І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж він упаде, роздавить того.
44Aquele que cair sobre esta pedra será despedaçado, mas aquele sobre quem ela cair será reduzido a pó.”
45І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить.
45Quando os principais sacerdotes e os fariseus ouviram as suas parábolas, perceberam que ele falava a respeito deles.
46І, шукаючи вхопити Його, опасували ся народу; бо мав Його за пророка.
46E, embora procurassem prendê-lo, tiveram medo das multidões, porque elas o consideravam um profeta.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.