Маттея 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Meriam Mir Gospels
1А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,
1Uiaba maike Ierusalema, a bosi Bethefage, abele Oliua paser, ege Iesu namariklu neis tabara kaimeg giz,
2глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведїть менї.
2A kega, Ua bakeamlam abele uteb uaba opem, ege uaba sobkak erdali abele asina didbarda, abara uerem okakis: a uaba uiaba detue, a karim tegared.
3І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх.
3Ese nerute le uabi nerute mer detager, a uaba abi detager, Opole lagelag; E sobkak uabi ikuar.
4Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи:
4Epe gaire lu uridili ikerare, iaueakai bakedilu abele perofeta ra mer, kega,
5Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної.
5Uaba abi detagerare Siona ra neur uerem, Dasmer, mara Opole marim tabarki, E gebegeb tonar, E egimulu abele asina, a abara uerem ko.
6Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус,
6Ege neis abara kaimeg giz bekeamulei, a ko ikeli mokakalam Iesu uiabim mer tigri;
7і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї.
7Ui ge dagaretlei abele asina pako abara uerem, a uiaba am uali dikmerikare abi sor ge, a Iesu ko egimulu.
8Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу.
8Abele gaire le lakub uiaba am uali esegarare abele gab ge, a uader le isemar lu tam, a esegarare abele gab ge.
9Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна сину Давидовому: Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах.
9Abele gaire le lakub uader le kekiam pako uader le irmili, a uiaba ereretikri, kega, Hosana abele Dauida ra Uerem: Mapodan le tabarki Opole ra nei, Hosana gaire lu tumge.
10А як увійшов Він у Єрусалим, здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий?
10E bosi Ierusalema, abele uteb uridili boro, a mer kega, Nete le dali?
11Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.
11Ege le lakub uiaba kega, Abele Iesu ike, Nazareta perofeta, Galilaialam.
12І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби;
12Iesu bao Ade ra zogo meta ge, E namuare uridili adige gaire le lu terarpeirare abele zogo meta ge, a erasigilu laulau uader le mani bodomalam, pako sik uader le dibadib bodomalam;
13і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників.
13E uiabim detager, Emetu detali, Kara meta nei atker esorerapare meta; a uaba ikerare mokakalam baker kur ge eruam le giz.
14І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх.
14Ege abim tabakeuare abele zogo meta ge, uader le pone asamasam, pako uader le ibibi; E uiabi nadgirare.
15Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались,
15Gaire au zogozogo le giz pako aotale giz a uiaba erdali abara adigir E ikeli, a kebile giz ereretikri abele zogo meta, kega, Hosana abele Dauida ra Uerem; ege uiaba au uekueku,
16і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?
16Ege uiaba abim kega, Nako ma asoli uiaba mer? Ege Iesu uiabi etkalu, Uao; nako uaba nole atager kak, Ma derser uedakiriare gaire sursur uerem giz uiaba telam, pako nano uerem giz?
17І, покинувши їх, вийшов осторонь із города в Витанию, й пробував там.
17E uiabi dikaer, a bakeam abele uteblam Bethania tabarki, a emrilu.
18Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв.
18Abele kebi gerger E iako takomeda abele utebim, E uererege.
19І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нїчого не знайшов на нїй, тільки саме листє, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця.
19E dasmer nerute suke abele gab ge, E tabarki, a erdali a nole lu kak abi dog, no lam tepteb; E abim kega, Ma nole ko omeid mara turum niai karem. Epe abele suke sobkak uatuet.
20І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!
20Abara kaimeg giz uiaba erdali a uiaba abi damerare, a mer kega, Nako abele suke ike keserkeser ekeamud?
21Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнились, ви б не тільки се смоківницї зробили, а коли б і сїй горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся;
21A Iesu uiabi detager, kega, Ageakar kaka uabi detager, Ese uaba oituli, a nole asared kak, uaba ko ikerare nole abele lu suke tepteb, epe ese uaba detagerare abele paser, Ma agisi ma ko bataueret abele gur ge, E umele bakeam.
22і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.
22Gaire lu uridili uaba karim damosare abele esoreraparlam, a oaturlam nagri, uaba ko nagri.
23А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю власть?
23E balu abele zogo meta, a ereuerem, E abim tabakeuare au zogozogo le giz pako aule giz abele ged ge, a uiaba mer, kega, Nalu abele sirdam ma ikeli gaire lu? Nete le marim ikuar abele sirdam?
24Ісус же, озвавшись, рече їм: Поспитаю вас і я про одну річ, про котру як скажете менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
24Ege Iesu uiabim etkalu, kega, Kaka uabi itimer netat mer, ese uaba kari etomeret, a kaka ko uabi etomeret abele sirdam gaire lu kaka ikeli.
25Хрещеннє Йоанове звідкіля було: з неба, чи від людей? Вони ж міркували собі, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже нам: Чом же ви не вірували йому?
25Nako Ioane ra bapataiso nagelam? nako kotorlam, nako lelam? Ege uiaba mer atager, kega, Ese meriba daratager, kega, Kotorlam; ege E meribim detager, Nalugelam uaba nole oatur kak abim?
26коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.
26Ese meriba abi detagerare, Lelam; meriba geum gaire le lakub; abelelam uiaba uridili dikiaporare Ioane E perofeta.
27І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю.
27Ege uiaba Iesuim etkalu, kega, Keriba umer kak. E uiabim detager, Kaka umer kak uabi etomeret abele sirdam kaka ikeli gaire lu uridili.
28Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогоднї роби в винограднику моїм.
28Nako uaba dikiapor? Nerute le neis abara uerem; E bakeam abele narbet uerem, a abim kega, Makanali ma bakeam peirdi abele gerger kara uina gedub dorge ikeli.
29Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.
29Ege E abim etkalu, kega, Kaka nole lakak; keubu ko obazgeda, E bakeam.
30І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.
30E ko bakeam nerute uerem, a abara netat mer mokakalam, Ege E abim etkalu, kega, Opole ae, Kaka umele bakeam; epe no mer, a nole bakeam.
31Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже.
31Nete le neis uerem ikeli taba aba ra lag? Ege uiaba abim kega, Narbet uerem. Ege Iesu uiabim etkalu, Ageakar kaka uabi detager, Kekiam telona giz pako gab kosker giz abele Ade ra baselaia ge bardare, a uaba keubu.
32Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.
32Abelelam Ioane kekiam uabim tabarki barkak tonar ra gab, ege uaba nole abi oatur kak; ege gaire telona giz pako gab kosker giz abi egardare; a uaba umele erdali, a uaba nole keubu obazged, ueakai abim oituli.
33Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й відїхав.
33Uaba aserare nerute mer babisdarie: Nerute tarim le, E ikeli tabara uina gedub, E kar dirumed, a daiui abele uteb uina detager, a ko ikeli au kar, E uiabim nakuarare gaire uina gedub le, E bakeam muriz gedim.
34Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.
34Maike nur abi, E uiabim namarkare abara memeg le giz uiaba uina gedub le, ko taraisare gaire uina turum.
35І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.
35Ege uiaba gaire uina gedub le erpeirare abara memeg le giz, uiaba damarka nerute, a ipit eumilu nerute, a nerute le uiaba baker erborare.
36Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.
36E uader memeg le ko namarkare gaire le keubu, mokakalam a neis neis memeg le kekiam: a uiaba ko dedkolare uiabim.
37На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.
37Epe keubu E namarid tabara uerem uiabim, E dikiapor, kega, Uiaba geum kara uerem.
38Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходїмо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.
38A gaire uina gedub le uiaba erdali abara uerem, ege uiaba mer atager, Abara kesem peike; tabakeuare meriba abi ipit eumilu, iaueakai meriba ais abara ged.
39І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.
39Ege uiaba abi erpeirare a ko batauerd adige uina gedublam, epe uiaba abi ipitare eumilu.
40Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?
40Dasmer, ese opole tabarki, E ged kem le, nalu lu ikeli uiabim gaire uina gedub le?
41Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.
41Ege uiaba abi detagerare, E aukase narsare gaire le adud tonar, E ko nakuarare abele uina gedub uader le ko dorge ikerare, a uiaba abi ikuarare turum gaire urut.
42Рече до них Ісус: Хиба нїколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших?
42Iesu uiabi detager, Nako uaba nole etag abele jauali zogo, Abele baker gaire meta tonar le desauersili, a dikri, a mena ko ikeli kop tumge; abele lu Opole ikeli, meriba dasmerare, a abi damreda?
43Тим я глаголю вам: Що віднїметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.
43Abelelam kaka uabi detager, Ade ra baselaia ais adem uabielam, a ko nakuar nerute ged, ueakai tais abara turum.
44І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж він упаде, роздавить того.
44Ese le abi tumgeabele baker abara lidi erpei: epe abele le baker abi tumge, E mogmog a diskimir.
45І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить.
45Au zogozogo le giz pako Faresaio giz aserare abara mer babisdarie, a uiaba opasereret uiabielam Iesu detager.
46І, шукаючи вхопити Його, опасували ся народу; бо мав Його за пророка.
46Ege uiaba lagelag abi erpeirare, a uiaba geum lekublam, abelelam uiaba dikiaporare E perofeta dali.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.