Маттея 27
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
1A když bylo ráno, vešli v radu všickni přední kněží a starší lidu proti Ježíšovi, aby jej na smrt vydali.
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
2I svázavše jej, vedli, a vydali ho Pontskému Pilátovi hejtmanu.
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
3Tedy vida Jidáš, zrádce jeho, že by odsouzen byl, želeje toho, navrátil zase třidceti stříbrných předním kněžím a starším,
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
4Řka: Zhřešil jsem, zradiv krev nevinnou. Oni pak řekli: Co nám do toho? Ty viz.
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
5A on povrh ty stříbrné v chrámě, odšel pryč, a odšed, oběsil se.
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
6A přední kněží vzavše peníze, řekli: Neslušíť jich vložiti do pokladnice, nebo mzda krve jest.
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
7A poradivše se, koupili za ně pole to hrnčířovo, ku pohřebu poutníků.
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
8Protož nazváno jest pole to pole krve, až do dnešního dne.
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
9A tehdy naplnilo se povědění skrze Jeremiáše proroka řkoucího: A vzali třidceti stříbrných, mzdu ceněného, kterýž šacován byl od synů Izraelských,
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
10A dali je za pole hrnčířovo, jakož mi ustanovil Pán.
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
11Ježíš pak stál před vladařem. A otázal se ho vladař, řka: Ty-li jsi ten král Židovský? Řekl jemu Ježíš: Ty pravíš.
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
12A když na něj přední kněží a starší žalovali, nic neodpověděl.
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
13Tedy dí mu Pilát: Neslyšíš-li, kteraké věci proti tobě svědčí?
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
14Ale on neodpověděl jemu k žádnému slovu, takže se vladař tomu velmi divil.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
15Měl pak obyčej vladař v svátek propustiti lidu vězně jednoho, kteréhož by chtěli.
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
16I měli v ten čas vězně jednoho znamenitého, kterýž sloul Barabbáš.
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
17Protož když se lidé sešli, řekl: Kterého chcete, ať vám propustím? Barabbáše-li, čili Ježíše, jenž slove Kristus?
18Знав бо, що через зависть видали Його.
18Neboť věděl, že jej z závisti vydali.
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
19A když seděl na soudné stolici, poslala k němu žena jeho, řkuci: Nic neměj činiti s spravedlivým tímto, nebo jsem mnoho trpěla dnes ve snách pro něho.
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
20Ale přední kněží a starší navedli lid, aby prosili za Barabbáše, Ježíše pak aby zahubili.
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
21I odpověděv vladař, řekl jim: Kterého chcete ze dvou, ať vám propustím? A oni řekli: Barabbáše.
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
22Dí jim Pilát: Co pak učiním s Ježíšem, jenž slove Kristus? Řekli mu všickni: Ukřižován buď.
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
23Vladař pak řekl: I což jest zlého učinil? Oni pak více volali, řkouce: Ukřižován buď.
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
24A vida Pilát, že by nic neprospěl, ale že by větší rozbroj byl, vzav vodu, umyl ruce před lidem, řka: Èist jsem já od krve spravedlivého tohoto. Vy vizte.
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
25A odpověděv všecken lid, řekl: Krev jeho na nás i na naše syny.
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
26Tedy propustil jim Barabbáše, ale Ježíše zbičovav, vydal, aby byl ukřižován.
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
27Tedy žoldnéři hejtmanovi, vzavše Ježíše do radného domu, shromáždili k němu všecku svou rotu.
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
28A svlékše jej, přiodíli ho pláštěm brunátným.
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
29A spletše korunu z trní, vstavili na hlavu jeho, a dali třtinu v pravou ruku jeho, a klekajíce před ním, posmívali se jemu, řkouce: Zdráv buď, ó králi Židovský.
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
30A plijíce na něho, brali třtinu a bili jej v hlavu.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
31A když se mu naposmívali, svlékli s něho plášť, a oblékli jej v roucho jeho. I vedli ho, aby byl ukřižován.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
32A vyšedše, nalezli člověka Cyrenenského, jménem Šimona. Toho přinutili, aby nesl kříž jeho.
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
33I přišedše na místo, kteréž slove Golgata, to jest popravné místo,
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
34Dali mu píti octa, smíšeného se žlučí. A okusiv ho, nechtěl píti.
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
35Ukřižovavše pak jej, rozdělili roucha jeho, mecíce o ně los, aby se naplnilo povědění proroka, řkoucího: Rozdělili sobě roucho mé, a o můj oděv metali los.
36І, посїдавши, стерегли Його там;
36A sedíce, ostříhali ho tu.
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
37I vstavili nad hlavu jeho vinu jeho napsanou: Totoť jest Ježíš, ten král Židovský.
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
38I ukřižováni jsou s ním dva lotři, jeden na pravici a druhý na levici.
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
39Ti pak, kteříž chodili tudy, rouhali mu se, ukřivujíce hlav svých,
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
40A říkajíce: Hej, ty jako rušíš chrám Boží a ve třech dnech jej zase vzděláváš, pomoziž sám sobě. Jsi-li Syn Boží, sestupiž s kříže.
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
41Tak podobně i přední kněží posmívajíce se s zákoníky a staršími, pravili:
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
42Jiným pomáhal, sám sobě nemůž pomoci. Jestliže jest král Židovský, nechať nyní sstoupí s kříže, a uvěříme jemu.
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
43Doufalť v Boha, nechať ho nyní vysvobodí, chce-liť mu; nebo pravil: Syn Boží jsem.
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
44Takž také i lotři, kteříž byli s ním ukřižováni, utrhali jemu.
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
45Od šesté pak hodiny tma se stala po vší té zemi až do hodiny deváté.
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
46A při hodině deváté zvolal Ježíš hlasem velikým, řka: Eli, Eli, lama zabachtani? To jest: Bože můj, Bože můj, proč jsi mne opustil?
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
47A někteří z těch, jenž tu stáli, slyšíce, pravili, že Eliáše volá tento.
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
48A hned jeden z nich běžev, vzal houbu, naplnil ji octem a vloživ na tresť, dával jemu píti.
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
49Ale jiní pravili: Nech tak, pohledíme, přijde-li Eliáš, aby ho vysvobodil.
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
50Ježíš pak opět volaje hlasem velikým, vypustil duši.
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
51A aj, opona chrámová roztrhla se na dvé, od vrchu až dolů, a země se třásla a skálé se pukalo,
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
52A hrobové se otvírali, a mnohá těla zesnulých svatých vstala jsou.
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
53A vyšedše z hrobů, po vzkříšení jeho přišli do svatého města a ukázali se mnohým.
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
54Tedy centurio a ti, kteříž s ním byli, ostříhajíce Ježíše, vidouce zemětřesení a to, co se dálo, báli se velmi, řkouce: Jistě Syn Boží byl tento.
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
55Byly také tu ženy mnohé, zdaleka se dívajíce, kteréž byly přišly za Ježíšem od Galilee, posluhujíce jemu,
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
56Mezi nimiž byla Maria Magdaléna a Maria, matka Jakubova a Jozesova, a matka synů Zebedeových.
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
57A když byl večer, přišel jeden člověk bohatý od Arimatie, jménem Jozef, kterýž také byl učedlník Ježíšův.
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
58Ten přistoupil ku Pilátovi a prosil za tělo Ježíšovo. Tedy Pilát rozkázal dáti tělo.
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
59A vzav tělo Ježíšovo Jozef, obvinul je v plátno čisté,
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
60A vložil do svého nového hrobu, kterýž byl vytesal v skále; a přivaliv kámen veliký ke dveřům hrobovým, odšel.
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
61A byla tu Maria Magdaléna a druhá Maria, sedíce naproti hrobu.
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
62Druhého pak dne, kterýž byl po velikém pátku, sešli se přední kněží a farizeové ku Pilátovi,
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
63Řkouce: Pane, rozpomenuli jsme se, že ten svůdce řekl, ještě živ jsa: Po třech dnech vstanu.
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
64Rozkažiž tedy ostříhati hrobu až do třetího dne, ať by snad učedlníci jeho, přijdouce v noci, neukradli ho, a řekli by lidu: Vstalť jest z mrtvých. I budeť poslední blud horší nežli první.
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
65Řekl jim Pilát: Máte stráž; jděte, ostříhejte, jakž víte.
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
66A oni šedše, osadili hrob strážnými, zapečetivše kámen.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.