Маттея 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окроме,
1A po šesti dnech pojal Ježíš Petra a Jakuba a Jana bratra jeho, i uvedl je na horu vysokou soukromí,
2й переобразивсь перед ними: й сияло лице Його як сонце, а одежа Його стала біла, як сьвітло.
2A proměnil se před nimi. I zastkvěla se tvář jeho jako slunce, a roucho jeho učiněno bílé jako světlo.
3Коли се явивсь їм Мойсей та Ілия, розмовляючи з Ним.
3A aj, ukázali se jim Mojžíš a Eliáš, rozmlouvající s ním.
4Озвав ся ж Петр, і рече до Ісуса: Господи, добре нам тут бути: коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсейові, а один Ілиї.
4A odpověděv Petr, řekl Ježíšovi: Pane, dobré jest nám tuto býti. Chceš-li, udělejme tuto tři stánky, tobě jeden a Mojžíšovi jeden a Eliášovi jeden.
5Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
5Když pak on ještě mluvil, aj, oblak světlý zastínil je. A aj, zavzněl hlas z oblaku řkoucí: Toto jest ten můj milý Syn, v němž mi se dobře zalíbilo, toho poslouchejte.
6Зачувши се ученики, припали лицем до землї, й полякались вельми.
6To uslyšavše učedlníci, padli na tváři své a báli se velmi.
7І прийшовши Ісус, торкнув їх, і рече: Устаньте й не лякайтесь.
7A přistoupiv Ježíš, dotekl se jich, řka jim: Vstaňte, nebojte se.
8Вони ж, знявши очі свої, не бачили нїкого, тільки одного Ісуса.
8A pozdvihše očí svých, žádného neviděli, než samého Ježíše.
9І, як сходили вони з гори, наказав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нїкому про сю ізʼяву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих.
9Když pak sstupovali s hory, přikázal jim Ježíš, řka: Žádnému nepravte tohoto vidění, dokudž by Syn člověka nevstal z mrtvých.
10І питали в Него ученики Його, кажучи: Що ж се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти попереду?
10I otázali se ho učedlníci jeho, řkouce: Což to pak zákoníci praví, že má Eliáš prve přijíti?
11Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе.
11A Ježíš odpovídaje, řekl jim: Eliáš zajisté přijde prve a napraví všecky věci.
12Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотїли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них.
12Ale pravím vám, že Eliáš již přišel, avšak nepoznali ho, ale učinili mu, což chtěli. Takť i Syn člověka trpěti bude od nich.
13Тодї зрозуміли ученики, що глаголав їм про Йоана Хрестителя.
13Tedy srozuměli učedlníci, že jim to praví o Janovi Křtiteli.
14І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи:
14A když přišli k zástupu, přistoupil k němu člověk jeden, a poklekl před ním na kolena,
15Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду.
15A řekl: Pane, smiluj se nad synem mým, nebo náměsičník jest, a bídně se trápí. Èasto zajisté padá do ohně a častokrát do vody.
16І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його.
16I přivedl jsem ho učedlníkům tvým, ale nemohli ho uzdraviti.
17Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведїть менї його сюди.
17Odpovídaje pak Ježíš, řekl: Ó národe nevěrný a převrácený, dokud budu s vámi? Dokudž vás trpěti budu? Přiveďte jej sem ke mně.
18І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу.
18I pohrozil jemu Ježíš. I vyšlo od něho ďábelství a uzdraven jest mládenec v tu hodinu.
19Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самотї: Чом не змогли ми вигнати його?
19Tedy přistoupivše učedlníci k Ježíšovi soukromí, řekli jemu: Proč jsme my ho nemohli vyvrci?
20Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцїй горі: Перейди звідсїля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам.
20Řekl jim Ježíš: Pro nevěru vaši. Amen zajisté pravím vám: Budete-li míti víru, jako jest zrno horčičné, díte hoře této: Jdi odsud tam, a půjde, a nebudeť vám nic nemožného.
21Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом.
21Toto pak pokolení nevychází, jediné skrze modlitbu a půst.
22Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;
22A když byli v Galileji, řekl jim Ježíš: Syn člověka bude zrazen v ruce lidí bezbožných.
23і вбють Його, а третього дня Він устане. І засуміли вони вельми.
23A zabijíť jej, a třetího dne z mrtvých vstane. I zarmoutili se náramně.
24Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини?
24A když přišli do Kafarnaum, přistoupili, kteříž plat vybírali, ku Petrovi a řekli: Což mistr váš nedává platu?
25Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих?
25A on řekl: Dává. A když všel do domu, předšel jej Ježíš řečí, řka: Co se tobě zdá, Šimone? Králové zemští od kterých berou daň anebo plat, od synů-li svých, čili od cizích?
26Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні.
26Odpověděl jemu Petr: Od cizích. I dí mu Ježíš: Tedy synové jsou svobodní?
27Тільки ж, щоб не блазнити нам їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й, роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе.
27Ale abychom jich nepohoršili, jda k moři, vrz udici, a tu rybu, kteráž nejprve uvázne, vezmi, a otevra ústa její, nalezneš groš. Ten vezma, dej jim za mne i za sebe.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.