Маттея 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окроме,
1И после шест дана узе Исус Петра и Јакова и Јована брата његовог, и изведе их на гору високу саме.
2й переобразивсь перед ними: й сияло лице Його як сонце, а одежа Його стала біла, як сьвітло.
2И преобрази се пред њима, и засја се лице Његово као сунце а хаљине Његове постадоше беле као светлост.
3Коли се явивсь їм Мойсей та Ілия, розмовляючи з Ним.
3И гле, указаше им се Мојсије и Илија, који с Њим говораху.
4Озвав ся ж Петр, і рече до Ісуса: Господи, добре нам тут бути: коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсейові, а один Ілиї.
4А Петар одговарајући рече Исусу: Господе! Добро нам је овде бити; ако хоћеш да начинимо овде три сенице: Теби једну, а Мојсију једну, а једну Илији.
5Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
5Док он још говораше, гле, облак сјајан заклони их; и гле, глас из облака говорећи: Ово је Син мој љубазни, који је по мојој вољи; Њега послушајте.
6Зачувши се ученики, припали лицем до землї, й полякались вельми.
6И чувши ученици падоше ничице, и уплашише се врло.
7І прийшовши Ісус, торкнув їх, і рече: Устаньте й не лякайтесь.
7И приступивши Исус дохвати их се, и рече: Устаните, и не бојте се.
8Вони ж, знявши очі свої, не бачили нїкого, тільки одного Ісуса.
8А они подигнувши очи своје никога не видеше до Исуса самог.
9І, як сходили вони з гори, наказав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нїкому про сю ізʼяву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих.
9И силазећи с горе заповеди им Исус говорећи: Ником не казујте шта сте видели док Син човечији из мртвих не устане.
10І питали в Него ученики Його, кажучи: Що ж се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти попереду?
10И запиташе Га ученици Његови говорећи: Зашто дакле књижевници кажу да Илија најпре треба да дође?
11Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе.
11А Исус одговарајући рече им: Илија ће доћи најпре и уредити све.
12Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотїли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них.
12Али вам кажем да је Илија већ дошао, и не познаше га; него учинише с њиме шта хтеше: тако и Син човечији треба да пострада од њих.
13Тодї зрозуміли ученики, що глаголав їм про Йоана Хрестителя.
13Тада разумеше ученици да им говори за Јована крститеља.
14І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи:
14И кад дођоше к народу, приступи к Њему човек клањајући Му се,
15Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду.
15и говорећи: Господе! Помилуј сина мог; јер о мени бесни и мучи се врло; јер много пута пада у ватру, и много пута у воду.
16І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його.
16И доведох га ученицима Твојим, и не могоше га исцелити.
17Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведїть менї його сюди.
17А Исус одговарајући рече: О роде неверни и покварени! Докле ћу бити с вама? Докле ћу вас трпети? Доведите ми га амо.
18І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу.
18И запрети му Исус; и ђаво изиђе из њега, и оздрави момче од оног часа.
19Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самотї: Чом не змогли ми вигнати його?
19Тада приступише ученици к Исусу и насамо рекоше Му: Зашто га ми не могасмо изгнати?
20Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцїй горі: Перейди звідсїля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам.
20А Исус рече им: За неверство ваше. Јер вам кажем заиста: ако имате вере колико зрно горушичино, рећи ћете гори овој: Пређи одавде тамо, и прећи ће, и ништа неће вам бити немогуће.
21Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом.
21А овај се род изгони само молитвом и постом.
22Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;
22А кад су ходили по Галилеји, рече им Исус: Предаће се Син човечији у руке људске;
23і вбють Його, а третього дня Він устане. І засуміли вони вельми.
23и убиће Га, и трећи дан устаће. И невесели беху врло.
24Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини?
24А кад дођоше у Капернаум, приступише к Петру они што купе дидрахме, и рекоше: Зар ваш учитељ неће дати дидрахме?
25Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих?
25Петар рече: Хоће. И кад уђе у кућу, претече га Исус говорећи: Шта мислиш Симоне? Цареви земаљски од кога узимају порезе и хараче, или од својих синова или од туђих?
26Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні.
26Рече Њему Петар: Од туђих. Рече му Исус: Дакле не плаћају синови.
27Тільки ж, щоб не блазнити нам їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й, роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе.
27Али да их не саблазнимо, иди на море, и баци удицу, и коју прво ухватиш рибу, узми је; и кад јој отвориш уста наћи ћеш статир; узми га те им подај за ме и за се.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.