Маттея 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город.
1И ушавши у лађу пређе и дође у свој град.
2Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.
2И гле, донесоше Му узета који лежаше на одру. И видевши Исус веру њихову рече узетом: Не бој се, синко, опраштају ти се греси твоји.
3Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.
3И гле, неки од књижевника рекоше у себи: Овај хули на Бога.
4І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?
4И видећи Исус помисли њихове рече: Зашто зло мислите у срцима својим?
5Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?
5Јер шта је лакше рећи: Опраштају ти се греси; или рећи: Устани и ходи?
6От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!
6Али да знате да власт има Син човечији на земљи опраштати грехе (тада рече узетом): Устани, узми одар свој и иди дома.
7І, вставши, пійшов до дому свого!
7И уставши отиде дома.
8Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.
8А људи видећи чудише се, и хвалише Бога, који је дао власт такву људима.
9І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
9И одлазећи Исус оданде виде човека где седи на царини, по имену Матеја, и рече му: Хајде за мном. И уставши отиде за Њим.
10І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його.
10И кад јеђаше у кући, гле, многи цариници и грешници дођоше и јеђаху с Исусом и с ученицима Његовим.
11І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?
11И видевши то фарисеји говораху ученицима Његовим: Зашто с цариницима и грешницима учитељ ваш једе и пије?
12Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим.
12А Исус чувши то рече им: Не требају здрави лекара него болесни.
13От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
13Него идите и научите се шта значи: Милости хоћу, а не прилога. Јер ја нисам дошао да зовем праведнике но грешнике на покајање.
14Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
14Тада приступише к Њему ученици Јованови говорећи: Зашто ми и фарисеји постимо много, а ученици твоји не посте?
15І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть.
15А Исус рече им: Еда ли могу сватови плакати док је с њима женик? Него ће доћи време кад ће се отети од њих женик, и онда ће постити.
16Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.
16Јер нико не меће нову закрпу на стару хаљину; јер ће се закрпа одадрети од хаљине, и гора ће рупа бити.
17І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.
17Нити се лије вино ново у мехове старе; иначе мехови продру се и вино се пролије, и мехови пропадну. Него се лије вино ново у мехове нове, и обоје се сачува.
18Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.
18Док Он тако говораше њима, гле, кнез некакав дође и клањаше Му се говорећи: Кћи моја сад умре; него дођи и метни на њу руку своју, и оживеће.
19І вставши Ісус, пійшов за ним, і ученики Його.
19И уставши Исус за њим пође и ученици Његови.
20І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
20И гле, жена која је дванаест година боловала од течења крви приступи састраг и дохвати Му се скута од хаљине Његове.
21бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
21Јер говораше у себи: Само ако се дотакнем хаљине Његове, оздравићу.
22Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
22А Исус обазревши се и видевши је рече: Не бој се, кћери; вера твоја помогла ти је. И оздрави жена од тог часа.
23І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
23И дошавши Исус у дом кнежев и видевши свираче и људе забуњене
24рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
24рече им: Одступите, јер девојка није умрла, него спава. И подсмеваху Му се.
25От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало.
25А кад истера људе, уђе, и ухвати је за руку, и уста девојка.
26І рознеслась про се чутка широко по всїй землї тій.
26И отиде глас овај по свој земљи оној.
27І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
27А кад је Исус одлазио оданде, за Њим иђаху два слепца вичући и говорећи: Помилуј нас, сине Давидов!
28І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
28А кад дође у кућу, приступише к Њему слепци, и рече им Исус: Верујете ли да могу то учинити? А они Му рекоше: Да Господе.
29Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
29Тада дохвати се очију њихових говорећи: По вери вашој нека вам буде.
30І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
30И отворише им се очи. И запрети им Исус говорећи: Гледајте да нико не дозна.
31Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
31А они изишавши разгласише Га по свој земљи оној.
32Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
32Кад они пак изиђоше, гле, доведоше к Њему човека немог и бесног.
33І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї.
33И пошто изгна ђавола, проговори неми. И дивљаше се народ говорећи: Никада се тога није видело у Израиљу.
34Фарисеї ж казали: Виганяє Він біси князем бісовським.
34А фарисеји говораху: Помоћу кнеза ђаволског изгони ђаволе.
35І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
35И прохођаше Исус по свим градовима и селима учећи по зборницама њиховим и проповедајући јеванђеље о царству, и исцељујући сваку болест и сваку немоћ по људима.
36Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
36А гледајући људе сажали Му се, јер беху сметени и расејани као овце без пастира.
37Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
37Тада рече ученицима својим: Жетве је много, а посленика мало.
38Просїть Господа жнива, щоб вислав женцїв на жниво своє.
38Молите се, дакле, Господару од жетве да изведе посленике на жетву своју.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.