Маттея 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город.
1Jesus got into a boat, crossed over, and came to His own town.
2Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.
2Just then some men brought to Him a paralytic lying on a mat. When Jesus saw their faith, He said to the paralytic, “Take courage, son; your sins are forgiven.”
3Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.
3On seeing this, some of the scribes said to themselves, “This man is blaspheming!”
4І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?
4But Jesus knew what they were thinking and said, “Why do you harbor evil in your hearts?
5Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?
5Which is easier: to say, ‘Your sins are forgiven,’ or to say, ‘Get up and walk?’
6От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!
6But so that you may know that the Son of Man has authority on earth to forgive sins...” Then He said to the paralytic, “Get up, pick up your mat, and go home.”
7І, вставши, пійшов до дому свого!
7And the man got up and went home.
8Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.
8When the crowds saw this, they were filled with awe and glorified God, who had given such authority to men.
9І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
9As Jesus went on from there, He saw a man named Matthew sitting at the tax booth. “Follow Me,” He told him, and Matthew got up and followed Him.
10І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його.
10Later, as Jesus was dining at Matthew’s house, many tax collectors and sinners came and ate with Him and His disciples.
11І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?
11When the Pharisees saw this, they asked His disciples, “Why does your Teacher eat with tax collectors and sinners?”
12Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим.
12On hearing this, Jesus said, “It is not the healthy who need a doctor, but the sick.
13От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
13But go and learn what this means: ‘I desire mercy, not sacrifice.’ For I have not come to call the righteous, but sinners.”
14Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
14At that time John’s disciples came to Jesus and asked, “Why is it that we and the Pharisees fast so often, but Your disciples do not fast?”
15І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть.
15Jesus replied, “How can the guests of the bridegroom mourn while He is with them? But the time will come when the bridegroom will be taken from them; then they will fast.
16Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.
16No one sews a patch of unshrunk cloth on an old garment. For the patch will pull away from the garment, and a worse tear will result.
17І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.
17Neither do men pour new wine into old wineskins. If they do, the skins will burst, the wine will spill, and the wineskins will be ruined. Instead, they pour new wine into new wineskins, and both are preserved.”
18Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.
18While Jesus was saying these things, a synagogue leader came and knelt before Him. “My daughter has just died,” he said. “But come and place Your hand on her, and she will live.”
19І вставши Ісус, пійшов за ним, і ученики Його.
19So Jesus got up and went with him, along with His disciples.
20І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
20Suddenly a woman who had suffered from bleeding for twelve years came up behind Him and touched the fringe of His cloak.
21бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
21She said to herself, “If only I touch His cloak, I will be healed.”
22Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
22Jesus turned and saw her. “Take courage, daughter,” He said, “your faith has healed you.” And the woman was cured from that very hour.
23І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
23When Jesus entered the house of the synagogue leader, He saw the flute players and the noisy crowd.
24рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
24“Go away,” He told them. “The girl is not dead, but asleep.” And they laughed at Him.
25От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало.
25After the crowd had been put outside, Jesus went in and took the girl by the hand, and she got up.
26І рознеслась про се чутка широко по всїй землї тій.
26And the news about this spread throughout that region.
27І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
27As Jesus went on from there, two blind men followed Him, crying out, “Have mercy on us, Son of David!”
28І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
28After Jesus had entered the house, the blind men came to Him. “Do you believe that I am able to do this?” He asked. “Yes, Lord,” they answered.
29Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
29Then He touched their eyes and said, “According to your faith will it be done to you.”
30І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
30And their eyes were opened. Jesus warned them sternly, “See that no one finds out about this!”
31Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
31But they went out and spread the news about Him throughout the land.
32Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
32As they were leaving, a demon-possessed man who was mute was brought to Jesus.
33І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї.
33And when the demon had been driven out, the man began to speak. The crowds were amazed and said, “Nothing like this has ever been seen in Israel!”
34Фарисеї ж казали: Виганяє Він біси князем бісовським.
34But the Pharisees said, “It is by the prince of demons that He drives out demons.”
35І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
35Jesus went through all the towns and villages, teaching in their synagogues, preaching the gospel of the kingdom, and healing every disease and sickness.
36Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
36When He saw the crowds, He was moved with compassion for them, because they were harassed and helpless, like sheep without a shepherd.
37Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
37Then He said to His disciples, “The harvest is plentiful, but the workers are few.
38Просїть Господа жнива, щоб вислав женцїв на жниво своє.
38Ask the Lord of the harvest, therefore, to send out workers into His harvest.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.