Маттея 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Побачивши ж народ, зійшов на гору, і, як сїв, приступили до Него ученики Його;
1When Jesus saw the crowds, He went up on the mountain and sat down. His disciples came to Him,
2і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:
2and He began to teach them, saying:
3Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
3“Blessed are the poor in spirit, for theirs is the kingdom of heaven.
4Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.
4Blessed are those who mourn, for they will be comforted.
5Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
5Blessed are the meek, for they will inherit the earth.
6Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
6Blessed are those who hunger and thirst for righteousness, for they will be filled.
7Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
7Blessed are the merciful, for they will be shown mercy.
8Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
8Blessed are the pure in heart, for they will see God.
9Блаженні миротворцї, бо такі синами Божими звати муть ся.
9Blessed are the peacemakers, for they will be called sons of God.
10Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
10Blessed are those who are persecuted because of righteousness, for theirs is the kingdom of heaven.
11Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
11Blessed are you when people insult you, persecute you, and falsely say all kinds of evil against you because of Me.
12Радуйтесь і веселїтесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
12Rejoice and be glad, because great is your reward in heaven; for in the same way they persecuted the prophets before you.
13Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тодї вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
13You are the salt of the earth. But if the salt loses its savor, how can it be made salty again? It is no longer good for anything, except to be thrown out and trampled by men.
14Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;
14You are the light of the world. A city on a hill cannot be hidden.
15і, засьвітивши сьвічку, не ставлять під посудину, а на сьвічнику; то й сьвітить вона всїм, хто в хатї,
15Neither do people light a lamp and put it under a basket. Instead, they set it on a stand, and it gives light to everyone in the house.
16так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
16In the same way, let your light shine before men, that they may see your good deeds and glorify your Father in heaven.
17Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.
17Do not think that I have come to abolish the Law or the Prophets. I have not come to abolish them, but to fulfill them.
18Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
18For I tell you truly, until heaven and earth pass away, not a single jot, not a stroke of a pen, will disappear from the Law until everything is accomplished.
19Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
19So then, whoever breaks one of the least of these commandments and teaches others to do likewise will be called least in the kingdom of heaven; but whoever practices and teaches them will be called great in the kingdom of heaven.
20Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.
20For I tell you that unless your righteousness exceeds that of the scribes and Pharisees, you will never enter the kingdom of heaven.
21Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
21You have heard that it was said to the ancients, ‘Do not murder’ and ‘Anyone who murders will be subject to judgment.’
22Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака, на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекольний.
22But I tell you that anyone who is angry with his brother will be subject to judgment. Again, anyone who says to his brother, ‘Raca,’ will be subject to the Sanhedrin. But anyone who says, ‘You fool!’ will be subject to the fire of hell.
23Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;
23So if you are offering your gift at the altar and there remember that your brother has something against you,
24зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тодї прийди й подай дар твій.
24leave your gift there before the altar. First go and be reconciled to your brother; then come and offer your gift.
25Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозї з ним, щоб не віддав тебе противник суддї, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
25Reconcile quickly with your adversary, while you are still on the way to court. Otherwise, he may hand you over to the judge, and the judge may hand you over to the officer, and you may be thrown into prison.
26Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.
26Truly I tell you, you will not get out until you have paid the last penny.
27Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
27You have heard that it was said, ‘Do not commit adultery.’
28Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серцї своїм.
28But I tell you that anyone who looks at a woman to lust after her has already committed adultery with her in his heart.
29Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло вкинуто в пекло.
29If your right eye causes you to sin, gouge it out and throw it away. It is better for you to lose one part of your body than for your whole body to be thrown into hell.
30І коли права рука твоя блазнить тебе, відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло твоє вкинуто в пекло.
30And if your right hand causes you to sin, cut it off and throw it away. It is better for you to lose one part of your body than for your whole body to depart into hell.
31Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
31It has also been said, ‘Whoever divorces his wife must give her a certificate of divorce.’
32Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
32But I tell you that anyone who divorces his wife, except for sexual immorality, brings adultery upon her. And he who marries a divorced woman commits adultery.
33Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітницї твої.
33Again, you have heard that it was said to the ancients, ‘Do not break your oath, but fulfill your vows to the Lord.’
34Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсїм: нї небом, бо воно престол Божий;
34But I tell you not to swear at all: either by heaven, for it is God’s throne;
35нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
35or by the earth, for it is His footstool; or by Jerusalem, for it is the city of the great King.
36нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.
36Nor should you swear by your head, for you cannot make a single hair white or black.
37Слово ж ваше нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.
37Simply let your ‘Yes’ be ‘Yes,’ and your ‘No,’ ‘No.’ Anything more comes from the evil one.
38Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
38You have heard that it was said, ‘Eye for eye and tooth for tooth.’
39Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
39But I tell you not to resist an evil person. If someone slaps you on your right cheek, turn to him the other also;
40І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.
40if someone wants to sue you and take your tunic, let him have your cloak as well;
41І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.
41and if someone forces you to go one mile, go with him two miles.
42Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
42Give to the one who asks you, and do not turn away from the one who wants to borrow from you.
43Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
43You have heard that it was said, ‘Love your neighbor’ and ‘Hate your enemy.’
44Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і молїть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
44But I tell you, love your enemies and pray for those who persecute you,
45щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.
45that you may be sons of your Father in heaven. He causes His sun to rise on the evil and the good, and sends rain on the righteous and the unrighteous.
46Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
46If you love those who love you, what reward will you get? Do not even tax collectors do the same?
47І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?
47And if you greet only your brothers, what are you doing more than others? Do not even Gentiles do the same?
48Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.
48Be perfect, therefore, as your heavenly Father is perfect.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.