Маттея 25
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
1“At that time the kingdom of heaven will be like ten virgins who took their lamps and went out to meet the bridegroom.
2Пять же були з них розумні, а пять необачні.
2Five of them were foolish, and five were wise.
3Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
3The foolish ones took their lamps but did not take along any extra oil.
4Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
4But the wise ones took oil in flasks along with their lamps.
5Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
5When the bridegroom was delayed, they all became drowsy and fell asleep.
6О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
6At midnight the cry rang out: ‘Here is the bridegroom! Come out to meet him!’
7Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
7Then all the virgins woke up and trimmed their lamps.
8Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
8The foolish ones said to the wise, ‘Give us some of your oil; our lamps are going out.’
9Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
9‘No,’ said the wise ones, ‘or there may not be enough for both us and you. Instead, go to those who sell oil and buy some for yourselves.’
10Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
10But while they were on their way to buy it, the bridegroom arrived. Those who were ready went in with him to the wedding banquet, and the door was shut.
11Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
11Later the other virgins arrived and said, ‘Lord, lord, open the door for us!’
12Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
12But he replied, ‘Truly I tell you, I do not know you.’
13Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
13Therefore keep watch, because you do not know the day or the hour.
14Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
14For it is just like a man going on a journey, who called his servants and entrusted them with his possessions.
15і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
15To one he gave five talents, to another two talents, and to another one talent—each according to his own ability. And he went on his journey.
16Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
16The servant who had received the five talents went at once and put them to work and gained five more.
17Так само й той, що два, придбав і він других два.
17Likewise, the one with the two talents gained two more.
18Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
18But the servant who had received the one talent went off, dug a hole in the ground, and hid his master’s money.
19По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
19After a long time the master of those servants returned to settle accounts with them.
20І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
20The servant who had received the five talents came and presented five more. ‘Master,’ he said, ‘you entrusted me with five talents. See, I have gained five more.’
21Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
21His master replied, ‘Well done, good and faithful servant! You have been faithful with a few things; I will put you in charge of many things. Enter into the joy of your master!’
22Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
22The servant who had received the two talents also came and said, ‘Master, you entrusted me with two talents. See, I have gained two more.’
23Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
23His master replied, ‘Well done, good and faithful servant! You have been faithful with a few things; I will put you in charge of many things. Enter into the joy of your master!’
24Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
24Finally, the servant who had received the one talent came and said, ‘Master, I knew that you are a hard man, reaping where you have not sown and gathering where you have not scattered seed.
25і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
25So I was afraid and went out and hid your talent in the ground. See, you have what belongs to you.’
26Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
26‘You wicked, lazy servant!’ replied his master. ‘You knew that I reap where I have not sown and gather where I have not scattered seed.
27так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
27Then you should have deposited my money with the bankers, and on my return I would have received it back with interest.
28Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
28Therefore take the talent from him and give it to the one who has ten talents.
29Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
29For everyone who has will be given more, and he will have an abundance. But the one who does not have, even what he has will be taken away from him.
30І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
30And throw that worthless servant into the outer darkness, where there will be weeping and gnashing of teeth.’
31Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
31When the Son of Man comes in His glory, and all the angels with Him, He will sit on His glorious throne.
32і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
32All the nations will be gathered before Him, and He will separate the people one from another, as a shepherd separates the sheep from the goats.
33і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
33He will place the sheep on His right and the goats on His left.
34Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
34Then the King will say to those on His right, ‘Come, you who are blessed by My Father, inherit the kingdom prepared for you from the foundation of the world.
35Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
35For I was hungry and you gave Me something to eat, I was thirsty and you gave Me something to drink, I was a stranger and you took Me in,
36нагий, і зʼодягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
36I was naked and you clothed Me, I was sick and you looked after Me, I was in prison and you visited Me.’
37Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
37Then the righteous will answer Him, ‘Lord, when did we see You hungry and feed You, or thirsty and give You something to drink?
38Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й зʼодягли?
38When did we see You a stranger and take You in, or naked and clothe You?
39Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
39When did we see You sick or in prison and visit You?’
40І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
40And the King will reply, ‘Truly I tell you, whatever you did for one of the least of these brothers of Mine, you did for Me.’
41Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
41Then He will say to those on His left, ‘Depart from Me, you who are cursed, into the eternal fire prepared for the devil and his angels.
42бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
42For I was hungry and you gave Me nothing to eat, I was thirsty and you gave Me nothing to drink,
43був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не зʼодягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
43I was a stranger and you did not take Me in, I was naked and you did not clothe Me, I was sick and in prison and you did not visit Me.’
44Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
44And they too will reply, ‘Lord, when did we see You hungry or thirsty or a stranger or naked or sick or in prison, and did not minister to You?’
45Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
45Then the King will answer, ‘Truly I tell you, whatever you did not do for one of the least of these, you did not do for Me.’
46І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.
46And they will go away into eternal punishment, but the righteous into eternal life.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.