Маттея 25
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
1Then shall the kingdom of heaven be likened unto ten virgins, which took their lamps, and went forth to meet the bridegroom.
2Пять же були з них розумні, а пять необачні.
2And five of them were wise, and five were foolish.
3Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
3They that were foolish took their lamps, and took no oil with them:
4Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
4But the wise took oil in their vessels with their lamps.
5Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
5While the bridegroom tarried, they all slumbered and slept.
6О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
6And at midnight there was a cry made, Behold, the bridegroom cometh; go ye out to meet him.
7Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
7Then all those virgins arose, and trimmed their lamps.
8Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
8And the foolish said unto the wise, Give us of your oil; for our lamps are gone out.
9Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
9But the wise answered, saying, Not so ; lest there be not enough for us and you: but go ye rather to them that sell, and buy for yourselves.
10Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
10And while they went to buy, the bridegroom came; and they that were ready went in with him to the marriage: and the door was shut.
11Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
11Afterward came also the other virgins, saying, Lord, Lord, open to us.
12Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
12But he answered and said, Verily I say unto you, I know you not.
13Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
13Watch therefore, for ye know neither the day nor the hour wherein the Son of man cometh.
14Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
14¶ For the kingdom of heaven is as a man travelling into a far country, who called his own servants, and delivered unto them his goods.
15і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
15And unto one he gave five talents, to another two, and to another one; to every man according to his several ability; and straightway took his journey.
16Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
16Then he that had received the five talents went and traded with the same, and made them other five talents.
17Так само й той, що два, придбав і він других два.
17And likewise he that had received two, he also gained other two.
18Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
18But he that had received one went and digged in the earth, and hid his lord’s money.
19По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
19After a long time the lord of those servants cometh, and reckoneth with them.
20І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
20And so he that had received five talents came and brought other five talents, saying, Lord, thou deliveredst unto me five talents: behold, I have gained beside them five talents more.
21Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
21His lord said unto him, Well done, thou good and faithful servant: thou hast been faithful over a few things, I will make thee ruler over many things: enter thou into the joy of thy lord.
22Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
22He also that had received two talents came and said, Lord, thou deliveredst unto me two talents: behold, I have gained two other talents beside them.
23Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
23His lord said unto him, Well done, good and faithful servant; thou hast been faithful over a few things, I will make thee ruler over many things: enter thou into the joy of thy lord.
24Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
24Then he which had received the one talent came and said, Lord, I knew thee that thou art an hard man, reaping where thou hast not sown, and gathering where thou hast not strawed:
25і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
25And I was afraid, and went and hid thy talent in the earth: lo, there thou hast that is thine.
26Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
26His lord answered and said unto him, Thou wicked and slothful servant, thou knewest that I reap where I sowed not, and gather where I have not strawed:
27так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
27Thou oughtest therefore to have put my money to the exchangers, and then at my coming I should have received mine own with usury.
28Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
28Take therefore the talent from him, and give it unto him which hath ten talents.
29Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
29For unto every one that hath shall be given, and he shall have abundance: but from him that hath not shall be taken away even that which he hath.
30І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
30And cast ye the unprofitable servant into outer darkness: there shall be weeping and gnashing of teeth.
31Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
31¶ When the Son of man shall come in his glory, and all the holy angels with him, then shall he sit upon the throne of his glory:
32і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
32And before him shall be gathered all nations: and he shall separate them one from another, as a shepherd divideth his sheep from the goats:
33і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
33And he shall set the sheep on his right hand, but the goats on the left.
34Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
34Then shall the King say unto them on his right hand, Come, ye blessed of my Father, inherit the kingdom prepared for you from the foundation of the world:
35Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
35For I was an hungred, and ye gave me meat: I was thirsty, and ye gave me drink: I was a stranger, and ye took me in:
36нагий, і зʼодягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
36Naked, and ye clothed me: I was sick, and ye visited me: I was in prison, and ye came unto me.
37Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
37Then shall the righteous answer him, saying, Lord, when saw we thee an hungred, and fed thee ? or thirsty, and gave thee drink?
38Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й зʼодягли?
38When saw we thee a stranger, and took thee in? or naked, and clothed thee ?
39Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
39Or when saw we thee sick, or in prison, and came unto thee?
40І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
40And the King shall answer and say unto them, Verily I say unto you, Inasmuch as ye have done it unto one of the least of these my brethren, ye have done it unto me.
41Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
41Then shall he say also unto them on the left hand, Depart from me, ye cursed, into everlasting fire, prepared for the devil and his angels:
42бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
42For I was an hungred, and ye gave me no meat: I was thirsty, and ye gave me no drink:
43був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не зʼодягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
43I was a stranger, and ye took me not in: naked, and ye clothed me not: sick, and in prison, and ye visited me not.
44Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
44Then shall they also answer him, saying, Lord, when saw we thee an hungred, or athirst, or a stranger, or naked, or sick, or in prison, and did not minister unto thee?
45Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
45Then shall he answer them, saying, Verily I say unto you, Inasmuch as ye did it not to one of the least of these, ye did it not to me.
46І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.
46And these shall go away into everlasting punishment: but the righteous into life eternal.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.