Маттея 25
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Coptic New Testament
1Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
1ⲧⲟⲧⲉ ⳿ⲥ⳿ⲟⲛⲓ ⳿ⲛϫⲉ ϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲫⲏⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲙⲙⲏϯ ⳿ⲙⲡⲁⲣⲑⲉⲛⲟⲥ ⲛⲏ⳿ⲉⲧⲁⲩϭⲓ ⳿ⲛⲛⲟⲩⲗⲁⲙⲡⲁⲥ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲉⲛ ⲡⲓⲡⲁⲧϣⲉⲗⲉⲧ.
2Пять же були з них розумні, а пять необачні.
2ⲛⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲉ̅ ⲇⲉ ⳿ⲛⲥⲟϫ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲉ̅ ⳿ⲛⲥⲁⲃⲏ.
3Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
3ⲛⲓⲥⲟϫ ⲅⲁⲣ ⳿ⲉⲧⲁⲩϭⲓ ⳿ⲛⲛⲟⲩⲗⲁⲙⲡⲁⲥ ⳿ⲙⲡⲟⲩⲉⲗ ⲛⲉϩ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ.
4Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
4ⲛⲓⲥⲁⲃⲉⲩ ⲇⲉ ⲁⲩⲉⲗ ⲛⲉϩ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ϧⲉⲛ ⲛⲟⲩⲙⲟⲕⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲟⲩⲗⲁⲙⲡⲁⲥ.
5Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
5⳿ⲉⲧⲁϥⲱⲥⲕ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲡⲁⲧϣⲉⲗⲉⲧ ⲁⲩϩⲓⲛⲓⲙ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲉⲛⲕⲟⲧ.
6О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
6⳿ⲉⲧⲁ ⳿ⲧⲫⲁϣⲓ ⲇⲉ ⲙⲡⲓ⳿ⲉϫⲱⲣϩ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲁ ⲟⲩ⳿ϧⲣⲱⲟⲩ ϣⲱⲡⲓ ϫⲉ ⲓⲥ ⲡⲓⲡⲁⲧϣⲉⲗⲉⲧ ⲁϥ⳿ⲓ ⲧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⳿ⲁⲙⲱⲓⲛⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲁϥ.
7Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
7ⲧⲟⲧⲉ ⲁⲩⲧⲱⲟⲩⲛⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲡⲁⲣⲑⲉⲛⲟⲥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲥⲟⲗⲥⲉⲗ ⳿ⲛⲛⲟⲩⲗⲁⲙⲡⲁⲥ.
8Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
8ⲡⲉϫⲉ ⲛⲓⲥⲟϫ ⲇⲉ ⲛⲓⲥⲁⲃⲉⲩ ϫⲉ ⲙⲟⲓ ⲛⲁⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲡⲉⲧⲉⲛⲛⲉϩ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⲛⲉⲛⲗⲁⲙⲡⲁⲥ ⲛⲁϭⲉⲛⲟ.
9Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
9ⲁⲩ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲥⲁⲃⲉⲩ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲙⲏⲡⲟⲧⲉ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ϣⲧⲉⲙⲣⲁϣⲧⲉⲛ ⲛⲉⲙⲱⲧⲉⲛ ⲙⲁϣⲉⲛⲱⲧⲉⲛ ⲇⲉ ⲙⲁⲗⲗⲟⲛ ϩⲁ ⲛⲏⲉⲧϯ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ϣⲱⲡ ⲛⲱⲧⲉⲛ.
10Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
10⳿ⲉⲧⲁⲩϣⲉⲛⲱⲟⲩ ⲇⲉ ϫⲉ ⳿ⲛⲧⲟⲩϣⲱⲡ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲡⲁⲧϣⲉⲗⲉⲧ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲏⲉⲧⲥⲉⲃⲧⲱⲧ ⲁⲩϣⲉⲛⲱⲟⲩ ⲛⲉⲙⲁϥ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲡⲓϩⲟⲡ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲙⲁϣⲑⲁⲙ ⳿ⲙⲡⲓⲣⲟ.
11Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
11⳿ⲉ⳿ⲡϧⲁ⳿ⲉ ⲇⲉ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⳿ⲡⲥⲱϫⲡ ⳿ⲛⲛⲓⲡⲁⲣⲑⲉⲛⲟⲥ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲉⲛ⳪ ⲡⲉⲛ⳪ ⳿ⲁⲟⲩⲱⲛ ⲛⲁⲛ.
12Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
12⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲁⲙⲏⲛ ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ϯⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲙⲱⲧⲉⲛ ⲁⲛ.
13Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
13ⲣⲱⲓⲥ ⲟⲩⲛ ϫⲉ ⲧⲉⲧⲉⲛⲥⲱⲟⲩⲛ ⲁⲛ ⳿ⲙⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲟⲩⲇⲉ ϯⲟⲩⲛⲟⲩ.
14Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
14⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲅⲁⲣ ⳿ⲛⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⲉϥⲛⲁϣⲉⲛⲁϥ ⳿ⲉ⳿ⲡϣⲉⲙⲙⲟ ⲁϥⲙⲟⲩϯ ⳿⳿ⲉⲛⲉϥ⳿ⲉⲃⲓⲁⲓⲕ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϯ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲛⲧⲁϥ ⳿ⲉⲧⲟⲧⲟⲩ.
15і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
15ⲟⲩⲁⲓ ⲙⲉⲛ ⲁϥϯ ⲛⲁϥ ⳿ⲛⲉ̅ ⳿ⲛϫⲓⲛϭⲱⲣ ⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ⲇⲉ ⲁϥϯ ⲛⲁϥ ⳿ⲛ ⲃ̅ ⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ⲇⲉ ⲁϥϯ ⲛⲁϥ ⳿ⲛⲟⲩⲁⲓ ⲡⲓⲟⲩⲁⲓ ⲡⲓⲟⲩⲁⲓ ⲕⲁⲧⲁ ⲧⲉϥϫⲟⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲉⲛⲁϥ ⳿ⲉ⳿ⲡϣⲉⲙⲙⲟ.
16Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
16ⲁϥϣⲉⲛⲁϥ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲫⲏ⳿ⲉⲧϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲉ̅ ⳿ⲛϫⲓⲛϭⲱⲣ ⲁϥⲉⲣϩⲱⲃ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ϫⲫⲉ ⲕⲉ ⲉ̅.
17Так само й той, що два, придбав і він других два.
17ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲟⲛ ⲫⲏ⳿ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓ ⲃ̅ ⲁϥ⳿ϫⲫⲉ ⲕⲉ ⲃ̅.
18Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
18ⲫⲏ ⲇⲉ ⳿ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲟⲩⲁⲓ ⲁϥϣⲉⲛⲁϥ ⲁϥϣⲱⲕⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲕⲁϩⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲭⲱⲡ ⳿ⲙⲡⲓϩⲁⲧ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲉϥ⳪.
19По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
19ⲙⲉⲛⲉⲛⲥⲁ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⲇⲉ ⳿ⲛⲥⲏⲟⲩ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ Ⲡ⳪ ⳿ⲛⲛⲓ⳿ⲉⲃⲓⲁⲓⲕ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϥⲓⲱⲡ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ.
20І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
20ⲁϥ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲫⲏ⳿ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓ ⲉ̅ ⳿ⲛϫⲓⲛϭⲱⲣ ⲁϥⲉⲛ ⲕⲉ ⲉ̅ ⳿ⲛϫⲓⲛϭⲱⲣ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲁ⳪ ⲉ̅ ⳿ⲛϫⲓⲛϭⲱⲣ ⲁⲕⲧⲏⲓⲧⲟⲩ ⲛⲏⲓ ⲓⲥ ⲕⲉ ⲉ̅ ⳿ⲛϫⲓⲛϭⲱⲣ ⲁⲓ⳿ϫⲫⲱⲟⲩ.
21Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
21ⲡⲉϫⲉ ⲡⲉϥ⳪ ⲇⲉ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲕⲁⲗⲱⲥ ⲡⲓⲃⲱⲕ ⲉⲑⲛⲁⲛⲉϥ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲉⲛϩⲟⲧ ⳿ⲉⲡⲓⲇⲏ ⲁⲕϣⲱⲡⲓ ⲉⲕⲉⲛϩⲟⲧ ϧⲉⲛ ϩⲁⲛⲕⲟⲩϫⲓ ⲉⲓ⳿ⲉⲭⲁⲕ ϩⲓϫⲉⲛ ϩⲁⲛⲛⲓϣϯ ⲙⲁϣⲉⲛⲁⲕ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ⲫⲣⲁϣⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲉⲕ⳪.
22Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
22ⲁϥ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲫⲏ⳿ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓϫⲓⲛϭⲱⲣ ⲃ̅ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲡⲁ⳪ ϫⲓⲛϭⲱⲣ ⲃ̅ ⲡⲉⲧⲁⲕⲧⲏⲓⲧⲟⲩ ⲛⲏⲓ ⲓⲥ ⲕⲉ ⲃ̅ ⲁⲓ⳿ϫⲫⲱⲟⲩ.
23Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
23ⲡⲉϫⲉ ⲡⲉϥ⳪ ⲇⲉ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲕⲁⲗⲱⲥ ⲡⲓⲃⲱⲕ ⲉⲑⲛⲁⲛⲉϥ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲉⲛϩⲟⲧ ⳿ⲉⲡⲓⲇⲏ ⲁⲕϣⲱⲡⲓ ⲉⲕⲉⲛϩⲟⲧ ϧⲉⲛ ϩⲁⲛⲕⲟⲩϫⲓ ⲉⲓ⳿ⲉⲭⲁⲕ ϩⲓϫⲉⲛ ϩⲁⲛⲛⲓϣϯ ⲙⲁϣⲉⲛⲁⲕ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ⲫⲣⲁϣⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲉⲕ⳪.
24Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
24ⲁϥ⳿ⲓ ⲇⲉ ϩⲱϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲫⲏ⳿ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓϫⲓⲛϭⲱⲣ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ Ⲡⲁ⳪ ⲁⲓ⳿ⲉⲙⲓ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⲉϥⲛⲁϣⲧ ⲉⲕⲱⲥϧ ⳿ⲙⲫⲏ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲡⲉⲕⲥⲁⲧϥ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲕⲑⲱⲟⲩϯ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲫⲏ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲡⲉⲕϫⲟⲣϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
25і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
25ⲟⲩⲟϩ ⲁⲓⲉⲣϩⲟϯ ⲁⲓϣⲉⲛⲏⲓ ⲁⲓⲭⲱⲡ ⳿ⲙⲡⲉⲕϫⲓⲛϭⲱⲣ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲕⲁϩⲓ ⲓⲥ ⲡⲉⲧⲉⲫⲱⲕ ⳿ⲛⲧⲟⲧ.
26Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
26ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲉϥ⳪ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲡⲓⲃⲱⲕ ⲉⲧϩⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛϭⲉⲛⲛⲉ ⲓⲥϫⲉ ⳿ⲕⲉⲙⲓ ϫⲉ ϣⲁⲓⲱⲥϧ ⳿ⲙⲫⲏ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲡⲓⲥⲁⲧϥ ⲟⲩⲟϩ ϣⲁⲓⲑⲱⲟⲩϯ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲫⲏ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲡⲓϫⲟⲣϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
27так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
27ⲛⲁⲥ⳿ⲙ⳿ⲡϣⲁ ⲟⲩⲛ ⲛⲁⲕ ⲡⲉ ⳿ⲉϯ ⳿ⲙⲡⲁϩⲁⲧ ⳿ⲉⲧⲟⲧⲟⲩ ⳿ⲛⲛⲓ⳿ⲧⲣⲁⲡⲉⲍⲓⲧⲏⲥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲁⲓϣⲁⲛ⳿ⲓ ⲛⲁⲓⲛⲁϭⲓ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲫⲱⲓ ⲛⲉⲙ ⲧⲉϥⲙⲏⲥⲓ.
28Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
28⳿ⲁⲗⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲡⲓϫⲓⲛϭⲱⲣ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ ⳿ⲙⲫⲁⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲙⲏⲓϥ ⳿ⲙⲫⲁ ⲡⲓ ⲓ̅ ⳿ⲛϫⲓⲛϭⲱⲣ.
29Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
29ⲟⲩⲟⲛ ⲅⲁⲣ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉⲧⲉ ⲟⲩⲟⲛ⳿ⲛⲧⲁϥ ⲉⲩ⳿ⲉϯ ⲛⲁϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲣⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲉⲣϩⲟⲩ⳿ⲟ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲫⲏ ⲇⲉ ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛⲧⲁϥ ⲫⲏ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ ⲉⲩ⳿ⲉⲟⲗϥ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ.
30І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
30ⲟⲩⲟϩ ⲡⲓⲁⲧϣⲁⲩ ⳿ⲙⲃⲱⲕ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ϩⲓⲧϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉⲡⲓⲭⲁⲕⲓ ⲉⲧⲥⲁⲃⲟⲗ ⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲫⲣⲓⲙⲓ ⲛⲁϣⲱⲡⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲛⲉⲙ ⲡⲓ⳿ⲥⲑⲉⲣⲧⲉⲣ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲛⲁϫϩⲓ.
31Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
31⳿ⲉϣⲱⲡ ⲇⲉ ⲁϥϣⲁⲛ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ Ⲡ̇ϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙⲪ̇ⲣⲱⲙⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲉϥ⳿ⲱⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲉϥⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲉⲑⲟⲩⲁⲃ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲧⲟⲧⲉ ⲉϥ⳿ⲉϩⲉⲙⲥⲓ ϩⲓϫⲉⲛ ⲡⲓ⳿ⲑⲣⲟⲛⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲉϥ⳿ⲱⲟⲩ.
32і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
32ⲟⲩⲟϩ ⲉⲩ⳿ⲉⲑⲱⲟⲩϯ ⲛⲁϩⲣⲁϥ ⳿ⲛⲛⲓⲉⲑⲛⲟⲥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲉϥ⳿ⲉⲫⲟⲣϫⲟⲩ ⳿ⲛⲛⲟⲩ⳿ⲉⲣⲏⲟⲩ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲙⲡⲓⲙⲁⲛ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲉϣⲁϥⲫⲱⲣϫ ⳿ⲛⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⳿ⲑⲙⲏϯ ⳿ⲛⲛⲓⲃⲁⲉⲙⲡⲓ.
33і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
33ⲟⲩⲟϩ ⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲙⲉⲛ ⲉϥ⳿ⲉⲭⲁⲩ ⲥⲁⲧⲉϥⲟⲩ⳿ⲓⲛⲁⲙ ⲛⲓⲃⲁⲉⲙⲡⲓ ⲇⲉ ⲥⲁⲧⲉϥϫⲁϭⲏ.
34Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
34ⲧⲟⲧⲉ ⲉϥ⳿ⲉϫⲟⲥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲥⲁⲧⲉϥⲟⲩ⳿ⲓⲛⲁⲙ ϫⲉ ⳿ⲁⲙⲱⲓⲛⲓ ϩⲁⲣⲟⲓ ⲛⲏⲉⲧ⳿ⲥⲙⲁⲣⲱⲟⲩⲧ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⳿ⲁⲣⲓ⳿ⲕⲗⲏⲣⲟⲛⲟⲙⲓⲛ ⳿ⲛϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⲑⲏⲉⲧⲥⲉⲃⲧⲱⲧ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⲓⲥϫⲉⲛ ⳿ⲧⲕⲁⲧⲁⲃⲟⲗⲏ ⳿ⲙⲡⲓⲕⲟⲥⲙⲟⲥ.
35Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
35ⲁⲓ⳿ϩⲕⲟ ⲅⲁⲣ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲧⲉⲧⲉⲛⲧⲉⲙⲙⲟⲓ ⲁⲓ⳿ⲓⲃⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ⲧⲥⲟⲓ ⲛⲁⲓⲟⲓ ⳿ⲛϣⲉⲙⲙⲟ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲧⲉⲧⲉⲛϣⲟⲡⲧ ⳿ⲉⲣⲱⲧⲉⲛ.
36нагий, і зʼодягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
36ⲛⲁⲓⲃⲏϣ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲧⲉⲧⲉⲛϩⲟⲃⲥⲧ ⲛⲁⲓϣⲱⲛⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲧⲉⲧⲉⲛϫⲉⲙⲡⲁϣⲓⲛⲓ ⲛⲁⲓⲭⲏ ϧⲉⲛ ⲡⲓ⳿ϣⲧⲉⲕⲟ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ⲓ ϣⲁⲣⲟⲓ.
37Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
37ⲧⲟⲧⲉ ⲉⲩ⳿ⲉ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲛⲁϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓ⳿ⲑⲙⲏⲓ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲉⲛ⳪ ⳿ⲉⲧⲀⲛⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ⳿ⲛ⳿ⲑⲛⲁⲩ ⲉⲕϩⲟⲕⲉⲣ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲛⲧⲉⲙⲙⲟⲕ ⲓⲉ ⲉⲕ⳿ⲟⲃⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲛ⳿ⲧⲥⲟⲕ.
38Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й зʼодягли?
38ⲓⲉ ⳿ⲉⲧⲀⲛⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ⳿ⲛ⳿ⲑⲛⲁⲩ ⲉⲕⲟⲓ ⳿ⲛϣⲉⲙⲙⲟ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲛϣⲟⲡⲕ ⳿ⲉⲣⲟⲛ ⲓⲉ ⲉⲕⲃⲏϣ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲛϩⲟⲃⲥⲕ.
39Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
39ⲓⲉ ⳿ⲉⲧⲀⲛⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ⳿ⲛ⳿ⲑⲛⲁⲩ ⲉⲕϣⲱⲛⲓ ⲓⲉ ⲉⲕⲭⲏ ϧⲉⲛ ⲡⲓ⳿ϣⲧⲉⲕⲟ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲛ⳿ⲓ ϣⲁⲣⲟⲕ.
40І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
40ⲟⲩⲟϩ ⲉϥ⳿ⲉ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲟⲩⲣⲟ ⲉϥ⳿ⲉϫⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲁⲙⲏⲛ ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ⳿ⲉⲫⲟⲥⲟⲛ ⳿ⲁⲣⲉⲧⲉⲛⲁⲓⲧⲟⲩ ⳿ⲛⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲛⲛⲁⲓⲕⲟⲩϫⲓ ⳿ⲛ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲏⲓ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ ⳿ⲉⲧⲁⲣⲉⲧⲉⲛⲁⲓⲧⲟⲩ ⲛⲏⲓ.
41Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
41ⲧⲟⲧⲉ ⲉϥ⳿ⲉϫⲟⲥ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧϩⲱⲟⲩ ⲉⲧⲥⲁⲧⲉϥϫⲁϭⲏ ϫⲉ ⲙⲁϣⲉⲛⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲁⲣⲟⲓ ⲛⲏⲉⲧ⳿ⲥϩⲟⲩⲟⲣⲧ ⳿ⲉⲡⲓ⳿ⲭⲣⲱⲙ ⳿ⲛ⳿⳿ⲉⲛⲉϩ ⲫⲏⲉⲧⲥⲉⲃⲧⲱⲧ ⳿ⲙⲡⲓⲇⲓ⳿ⲁⲃⲟⲗⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲉϥⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ.
42бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
42ⲁⲓ⳿ϩⲕⲟ ⲅⲁⲣ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲛⲧⲉⲙⲙⲟⲓ ⲁⲓ⳿ⲓⲃⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲛ⳿ⲧⲥⲟⲓ.
43був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не зʼодягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
43ⲛⲁⲓⲟⲓ ⳿ⲛϣⲉⲙⲙⲟ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲛϣⲟⲡⲧ ⳿ⲉⲣⲱⲧⲉⲛ ⲛⲁⲓⲃⲏϣ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲛϩⲟⲃⲥⲧ ⲛⲁⲓϣⲱⲛⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲛϫⲉⲙⲡⲁϣⲓⲛⲓ ⲛⲁⲓⲭⲏ ϧⲉⲛ ⲡⲓ⳿ϣⲧⲉⲕⲟ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲛ⳿ⲓ ϣⲁⲣⲟⲓ.
44Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
44ⲧⲟⲧⲉ ⲉⲩ⳿ⲉ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ϩⲱⲟⲩ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲉⲛ⳪ ⳿ⲉⲧⲀⲛⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ⳿ⲛ⳿ⲑⲛⲁⲩ ⲉⲕϩⲟⲕⲉⲣ ⲓⲉ ⲉⲕ⳿ⲟⲃⲓ ⲓⲉ ⲉⲕⲟⲓ ⳿ⲛϣⲉⲙⲙⲟ ⲓⲉ ⲉⲕⲃⲏϣ ⲓⲉ ⲉⲕϣⲱⲛⲓ ⲓⲉ ⲉⲕⲭⲏ ϧⲉⲛ ⲡⲓ⳿ϣⲧⲉⲕⲟ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉⲛϣⲉⲙϣⲏⲧⲕ.
45Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
45ⲧⲟⲧⲉ ⲉϥ⳿ⲉ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲛⲱⲟⲩ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲁⲙⲏⲛ ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ⳿ⲉⲫⲟⲥⲟⲛ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲛⲁⲓⲧⲟⲩ ⳿ⲛⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲛⲛⲁⲓⲕⲟⲩϫⲓ ⲟⲩⲇⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲛⲁⲓⲧⲟⲩ ⲛⲏⲓ.
46І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.
46ⲟⲩⲟϩ ⲉⲩ⳿ⲉϣⲉⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲁⲓ ⲉⲩⲕⲟⲗⲁⲥⲓⲥ ⳿ⲛ⳿⳿ⲉⲛⲉϩ ⲛⲓ⳿ⲑⲙⲏⲓ ⲇⲉ ⲉⲩⲱⲛϧ ⳿ⲛ⳿⳿ⲉⲛⲉϩ
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.