Маттея 25
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
1Te phoeiah vaan ram tah oila parha neh vai uh. Te rhoek loh amamih kah hmaiim te a khuen tih yulokung doenah la cet uh .
2Пять же були з них розумні, а пять необачні.
2Amih khuikah panga tah hlang ang la om uh tih panga tah cueih .
3Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
3Aka ang rhoek loh amamih kah hmaiim te a khuen uh dae situi te amamih taengah khuen uh pawh .
4Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
4Aka cueih rhoek tah amamih kah hmaiim te palang dongkah situi neh a khuen uh .
5Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
5Yulokung te a di dongah boeih ngam uh tih ip uh .
6О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
6Khoyin boengli atah , ' Yulokung ke, Amah doe hamla cet uh laeh ,’ tila tamlung a soeh .
7Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
7Te vaengah oila rhoek tah boeih thoo uh tih a hmaiim te a tok uh .
8Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
8Aka ang rhoek loh aka cueih rhoek taengah , ' Nangmih kah situi te kaimih m'pae uh laem, kaimih kah hmaiim tah thi pawn ni ,’ a ti uh .
9Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
9Tedae aka cueih loh a doo uh tih , ' Te koinih nangmih ham neh kaimih ham rhoeh voel mahpawh, aka yoi rhoek taengah lat cet uh lamtah namamih ham lai uh ,’ a ti nah .
10Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
10Lai hamla a caeh uh vaengah yulokung tah ha pawk. Te dongah aka sikim rhoek tah yulueinah khuiah amah neh kun uh tih thohka te a khaih.
11Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
11A tloe oila rhoek tah hnukkhueng la pawk uh van tih , “ Boeipa, boeipa, kaimih ham khaw ong dae,” a ti uh .
12Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
12Tedae a doo tih , “ Nangmih taengah rhep kan thui nangmih te kan ming moenih,” a ti nah .
13Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
13Te dongah hak uh laeh, a tue neh khohnin te na ming uh moenih .
14Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
14Aka yiin ham hlang loh a sal rhoek te a khue tih a khuehtawn te amih taengah a tloeng pah .
15і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
15Te phoeiah amamih kah a thaomnah tarhing la pakhat te talen panga, pakhat te panit, pakhat te pakhat rhip a paek tih yiin .
16Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
16Talen panga aka dang tah tlek cet tih te rhoek nen te a saii dongah a tloe panga a dang thil .
17Так само й той, що два, придбав і він других два.
17Panit aka dang long khaw a tloe panit a dang thil tangloeng .
18Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
18Tedae pakhat aka dang tah cet tih diklai a too. Te phoeiah a boeipa kah tangka te a thuh .
19По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
19A tue a sen phoeiah boeipa loh sal rhoek te a paan tih amih taengah bitat te a soepsoei .
20І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
20Te vaengah talen panga aka dang loh talen panga han khuen thil tih a paan. Te phoeiah , “ Boeipa, Kai he talen panga nan paek tih talen panga ka dang thil he,” a ti nah .
21Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
21A boeipa loh anih te , “ Then, uepom neh sal then a yool soah uepom la na om dongah nang tah a yet soah khaw kang khueh pai eh. Na boeipa kah omngaihnah khuiah kun van,” a ti nah .
22Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
22Talen panit long khaw a paan tih , “ Boeipa kai taengah talen panit nan paek tih talen panit ka dang thil he,” a ti nah .
23Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
23A boeipa loh anih te , “ Then, uepom neh sal then a yool soah uepom la na om tih nang te a yet soah kang khueh ni. Na boeipa kah omngaihnah khuiah kun van,” a ti nah .
24Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
24Talen pakhat aka dang long khaw a paan tih , “ Boeipa, nang he mangkhak hlang la na om, na tuh pawt nah ah te na ah tih na haeh pawt nah ah na yoep te ka ming .
25і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
25Ka rhih dongah ka ceah neh nang kah talen te lai ah ka thuh. Na khueh te om ta he,” a ti nah .
26Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
26Tedae a boeipa loh anih te a doo tih , ' Sal boethae neh yaikat aw, ka tuh pawt ah ka ah tih ka haeh pawt ah ka coi te na ming .
27так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
27Namah khaw a kuek ta, kai kah tangka te tangkapu taengah na khueh ham om. Te daengah man kai ka pawk vaengah a casai neh ka tangka te ka dang ve .
28Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
28Te dongah anih taengkah talen te lo uh lamtah talen parha aka khueh te pae uh .
29Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
29Aka khueh boeih te a paek thil vetih a coih pah ni. Tedae aka khueh pawt te a khueh duen pataeng te a taeng lamkah loh a loh pa ni .
30І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
30Te dongah sal hlangkhue hlangvaih te poengben kah yinnah khuila voei uh, te ah te rhah neh no rhuengnah neh om ni .
31Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
31Hlang Capa tah amah kah thangpomnah dongah a taengkah puencawn rhoek boeih neh ha pawk vetih a thangpomnah ngolkhoel dongah ngol ni .
32і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
32Te vaengah namtom boeih tah amah hmaiah a coi vetih tudawn loh maae taeng lamkah tu te a hoep bangla amih te rhip a hoep ni .
33і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
33Tu rhoek tah amah kah bantang ah, maae rhoek te banvoei ah a pai sak ni .
34Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
34Te vaengah manghai loh a bantang ben kah rhoek te , “ Halo, a pa kah a uem rhoek, Diklai a tongnah lamloh nangmih ham a rhoekbah ram te pang uh .
35Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
35Ka pong vaengah caak ham te kai nan paek uh, ka halh vaengah kai nan tul uh. Yinlai la ka om vaengah kai nan khue uh .
36нагий, і зʼодягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
36Ka pumtling vaengah kai nan khuk uh. Ka tlohtat vaengah kai nan hip ah ka om vaengah kai taeng la na pawk uh ,’ a ti nah ni .
37Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
37Te vaengah aka dueng rhoek loh , “ Boeipa me vaengah lae na bungpong te ka hmuh uh tih kang khut uh, na halh vaengah kan tul uh?
38Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й зʼодягли?
38Me vaengah nim nang te yinlai la kam hmuh uh tih kang khue uh, na pumtling tih kang khuk uh?
39Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
39Me vaengah lae na tlohtat te kan hmuh uh tih thongim ah khaw nang taengla ka pawk uh ,’ a ti uh ni .
40І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
40Te vaengah manghai loh amih te a doo vetih , ' Nangmih taengah rhep ka thui, ka manuca rhoek khuiah a yit koek pakhat taengah na saii uh te tah kai taengah ni na saii uh ,’ a ti nah ni .
41Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
41Te phoeiah banvoei kah rhoek te khaw , ' Thaephoei thil rhoek, kai taeng lamkah loh, rhaithae neh a puencawn rhoek ham a hmoel pah dungyan hmai khuila cet uh .
42бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
42Ka pong vaengah caak ham khaw kai nan pae uh pawt tih, ka halh vaengah kai te nan tul uh moenih .
43був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не зʼодягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
43Yinlai la ka om vaengah kai nang khue uh moenih. Ka pumtling vaengah kai nan khuk uh moenih. Ka tattloel neh thongim ah kai nan hip uh moenih ,’ a ti nah ni .
44Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
44Te vaengah amih rhoek loh a doo uh vetih , ' Boeipa me vaengah lae na pong, halh tih yinlai neh na pumtling te khaw ka hmuh uh? Me vaengah lae na tattloel neh thongim ah nang kan talong uh pawh? a ti uh ni .
45Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
45Te vaengah amih te a doo vetih , ' Nangmih taengah rhep ka thui, he rhoek khuiah a yit ca pakhat ham pataeng na saii uh pawt te tah kai ham na saii uh pawt la om ,’ a ti nah ni .
46І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.
46Te vaengah amih te dungyan dantatnah khuila cet uh ni. Tedae aka dueng roek tah dungyan hingnah khuila kun uh ni,” a ti nah.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.