Маттея 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
1Te phoeiah Jesuh loh amih te a doo tih nuettahnah neh koep a thui pah.
2Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
2“ Vaan ram tah a manghai pa neh vai uh. Te loh a capa ham yulueinah a saii pah .
3і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
3Te vaengah yulueinah la a khue rhoek te khue hamla a sal rhoek te a tueih dae lo ham ngaih uh pawh .
4Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
4Sal a tloe rhoek te koep a tueih tih , ' A khue rhoek te thui pa uh, kai kah buhkoknah ka tawn coeng he, ka vaito neh a toitup khaw a ngawn coengw, a cungkuem he a sikim coeng dongah yulueinah ah halo uh saeh ,’ a ti nah .
5Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
5Tedae amih loh a sawtrhoel uh tih a ngen tah amah kah lo la, a tloe te a hnoyoihnah la cet uh .
6а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
6Te phoeiah a tloe rhoek loh manghai kah sal rhoek te a tuuk uh, a neet uh tih a ngawn uh .
7Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
7Te dongah manghai tah kosi a hong tih a rhalkap rhoek te a tueih. Te vaengah hlang aka ngawn rhoek te a poci sak tih a khopuei te a hlup pah .
8Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
8Te phoeiah a sal rhoek taengah , ' Yulueinah tah sikim la om coeng dae a khue rhoek te a koihhilh la a om uh moenih .
9Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
9Te dongah longpuei caehtung ah cet uh lamtah na hmuh uh sarhui te yulueinah ah khue uh ,’ a ti nah .
10І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
10Te phoeiah sal rhoek tah longpuei ah cet uh tih a hmuh uh sarhui te a thae neh a then khaw a coi uh.Te dongah yulueinah tah aka bul rhoek neh bae uh .
11Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
11Te vaengah manghai te kun tih aka bul rhoek te a sawt hatah, yulueinah himbai aka bai pawh hlang pakhat te kawl a hmuh .
12і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
12Te dongah anih te , “ Pueivan aw, metlae yulueinah himbai om kolla hela na kun? ” a ti nah. Tedae te long te hil a phah .
13Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
13Te dongah manghai loh a tueihyoeih rhoek taengah , “ Anih he a kut neh a kho pin uh lamtah poengben kah a yinnah khuila haek uh. Rhah neh no rhuengnah la om saeh ,’ a ti nah .
14Багато бо званих, мало ж вибраних.
14Te dongah , “ A khue rhoek tah muep om dae a coelh rhoek tah yool,” a ti nah.
15Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
15Te phoeiah Pharisee rhoek tah koe uh Jesuh te a ol neh hlaeh ham dawtletnah a khueh uh.
16І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
16Te phoeiah a hnukbang rhoek te Herod kah hlang neh Jesuh taengla a tueih uh. Te vaengah, “Saya, a thuem la na om tih Pathen kah longpuei te oltak neh na thuituen te ka ming uh. U taengah khaw na tangyah pawt tih hlang maelhmai te na sawt moenih.
17Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
17Te dongah Kaisar taengah mangmu paek ham tueng neh a tueng pawt khaw nang loh me tlam lae na poek, kaimih taengah thui lah?” a ti na uh.
18Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
18Tedae Jesuh loh amih kah halangnah te a ming tih, “ Hlangthai palat rhoek balae tih kai nan noemcai uh?
19Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
19Mangmu ham tangka te kai n'tueng uh lah,” a ti nah. Te dongah a taengla denarii pakhat a khuen uh.
20І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
20Te vaengah amih te, “ U kah mueimae neh ming nim he? ” a ti nah.
21Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
21Amah taengah, “Kaisar kah,” a ti uh. Te vaengah amih te, “ Te dongah Kaisar kah tah Kaisar taengah, Pathen kah te Pathen taengah mael uh,” a ti nah.
22І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
22A yaak uh vaengah let uh. Te dongah Jesuh te a toeng uh tih cet uh.
23Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
23Te khohnin ah thohkoepnah om mahpawh aka ti Sadducee rhoek loh Jesuh te a paan uh.
24говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
24Te phoeiah Jesuh te a dawt uh tih, “Saya, Moses loh, 'Khat khat tah ca a om kolla a duek atah anih yuu te a mana loh yunah saeh lamtah a maya ham a tiingan thoh pah saeh,'a ti.
25Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
25Tedae kaimih taengah boeinaphung parhih om uh. Lamhma loh yuu a loh hata vik duek tih ca om kolla a yuu te a mana ham a hlah pah.
26так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
26A pabae neh a pathum neh parhih duela khaw amahboeiloeih la om.
27Опісля ж усїх умерла й жінка.
27A tloihsoi ah huta te khaw boeih duek uh.
28Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
28Anih te boeih a hutnah uh oeh coeng dongah thohkoepnah dongah tah parhih khuikah u yuu lamlae a om eh?” a ti na uh.
29Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
29Jesuh loh amih te a doo tih, “ Cacim neh Pathen kah thaomnah aka ming pawt loh n'rhaithi uh coeng .
30Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
30Thohkoepnah dongah yuloh vasak neh rhaihlan ti a om moenih. Tedae vaan ah tah puencawn bangla om uh coeng .
31Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
31Tedae aka duek rhoek kah thohkoepnah te nangmih ham Pathen loh a thui te na tae uh moenih a?
32Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
32' Kai tah Abraham kah Pathen, Isaak kah Pathen, Jakob kah Pathen ni. Aka duek rhoek kah pawt tih aka hing rhoek kah Pathen ni ,’ a ti ta,” a ti nah.
33І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
33Te vaengkah aka ya hlangping tah Jesuh kah thuituennah soah let uh.
34Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
34Tedae Sadducee rhoek a paa sak te Pharisee rhoek loh a yaak uh vaengah thikat la tingtun uh.
35І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
35Te phoeiah amih khuikah olming pakhat loh,
36Учителю, котора заповідь велика в законї?
36“Saya, olkhueng khuiah mebang olpaek lae aka len?” tila a dawt tih a noemcai.
37Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
37Te dongah Jesuh loh, “ Boeipa na Pathen te na thinko boeih neh na hinglu boeih neh, na kopoek boeih neh lungnah .
38Се перва й велика заповідь.
38He tah aka len neh aka lamhma olpaek ni .
39Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
39A pabae khaw lamhma kah phek la om tih , “ Na imben te namah bangla lungnah .
40На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
40He kah olpaek panit dongah olkhueng neh tonghma rhoek tah boeih cui,” a ti nah.
41Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
41Pharisee rhoek te a tingtun uh vaengah Jesuh loh amih te a dawt tih,
42глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
42“ Khrih kawng te metlam na poek uh? U ca lamlae a om? ” a ti nah. Te vaengah, “David kah capa,” a ti uh.
43Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
43Te dongah amih te, “ Te koinih David loh Khrih te Mueihla ah Boeipa la a khue tih ,
44Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
44Boeipa loh ka Boeipa te , ' Na rhal rhoek te ka kho hmuiah ka khueh hlan duela kai kah bantang ah ngol ,’ a ti nah te metlam a thui?
45Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
45Te dongah David loh anih te boeipa la a khue atah metlamlae David kah capa la a om eh? ” a ti nah.
46І нїхто не зʼумів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
46Te vaengah a ol lan uh thai pawh. Te khohnin lamkah tah anih dawt ham te khat long khaw ngaingaih voel pawh.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.