Маттея 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
1E GESÙ, messosi a parlare, da capo ragionò loro in parabole, dicendo:
2Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
2Il regno de' cieli è simile ad un re, il qual fece le nozze al suo figliuolo.
3і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
3E mandò i suoi servitori a chiamar gl'invitati alle nozze, ma essi non vollero venire.
4Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
4Di nuovo mandò altri servitori, dicendo: Dite agl'invitati: Ecco, io ho apparecchiato il mio desinare, i miei giovenchi, e i miei animali ingrassati sono ammazzati, ed ogni cosa è apparecchiata; venite alle nozze.
5Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
5Ma essi non curando sene , se ne andarono, chi alla sua possessione, chi alla sua mercatanzia.
6а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
6E gli altri, presi i suoi servitori, li oltraggiarono ed uccisero.
7Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
7E quel re, udito ciò, si adirò, e mandò i suoi eserciti, e distrusse que' micidiali, ed arse la lor città.
8Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
8Allora egli disse a' suoi servitori: Ben son le nozze apparecchiate, ma i convitati non n'erano degni.
9Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
9Andate adunque in su i capi delle strade, e chiamate alle nozze chiunque troverete.
10І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
10E quei servitori, usciti in su le strade, raunarono tutti coloro che trovarono, cattivi e buoni, e il luogo del le nozze fu ripieno di persone ch'erano a tavola.
11Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
11Or il re, entrato per vedere quei che erano a tavola, vide quivi un uomo che non era vestito di vestimento da nozze.
12і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
12E gli disse: Amico, come sei entrato qua, senza aver vestimento da nozze? E colui ebbe la bocca chiusa.
13Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
13Allora il re disse a' servitori: Legategli le mani e i piedi, e toglietelo, e gettatelo nelle tenebre di fuori. Ivi sarà il pianto, e lo stridor dei denti.
14Багато бо званих, мало ж вибраних.
14Perciocchè molti son chiamati, ma pochi eletti.
15Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
15ALLORA i Farisei andarono, e tenner consiglio come lo sorprenderebbero in fallo nelle sue parole.
16І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
16E gli mandarono i lor discepoli, con gli Erodiani, a dirgli: Maestro, noi sappiamo che tu sei verace, e che insegni la via di Dio in verità, e che non ti curi d'alcuno; perciocchè tu non riguardi alla qualità delle persone degli uomini.
17Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
17Dicci adunque: Che ti par egli? È egli lecito di dare il censo a Cesare, o no?
18Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
18E Gesù, riconosciuta la lor malizia, disse: Perchè mi tentate, o ipocriti?
19Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
19Mostratemi la moneta del censo. Ed essi gli porsero un denaro.
20І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
20Ed egli disse loro: Di chi è questa figura, e questa soprascritta?
21Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
21Essi gli dissero: Di Cesare. Allora egli disse loro: Rendete dunque a Cesare le cose che appartengono a Cesare, e a Dio le cose che appartengono a Dio.
22І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
22Ed essi, udito ciò , si maravigliarono, e, lasciatolo, se ne andarono.
23Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
23IN quell'istesso giorno vennero a lui i Sadducei, i quali dicono che non vi è risurrezione, e lo domandarono, dicendo:
24говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
24Maestro, Mosè ha detto: Se alcuno muore senza figliuoli, sposi il suo fratello per ragione d'affinità la moglie di esso, e susciti progenie al suo fratello.
25Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
25Or appo noi vi erano sette fratelli; e il primo, avendo sposata moglie, morì; e, non avendo progenie, lasciò la sua moglie al suo fratello.
26так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
26Simigliantemente ancora il secondo, e il terzo, fino a tutti e sette.
27Опісля ж усїх умерла й жінка.
27Ora, dopo tutti, morì anche la donna.
28Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
28Nella risurrezione adunque, di cui d'infra i sette sarà ella moglie? poichè tutti l'hanno avuta.
29Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
29Ma Gesù, rispondendo, disse loro: Voi errate, non intendendo le Scritture, nè la potenza di Dio.
30Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
30Perciocchè nella risurrezione non si prendono, nè si dànno mogli; anzi gli uomini son nel cielo come angeli di Dio.
31Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
31E quant'è alla risurrezione de' morti, non avete voi letto ciò che vi fu detto da Dio, quando disse:
32Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
32Io son l'Iddio d'Abrahamo, e l'Iddio d'Isacco, e l'Iddio di Giacobbe? Iddio non è l'Iddio de' morti, ma de' viventi.
33І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
33E le turbe, udite queste cose, stupivano della sua dottrina.
34Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
34ED i Farisei, udito ch'egli avea chiusa la bocca a' Sadducei, si raunarono insieme.
35І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
35E un dottor della legge lo domandò, tentandolo, e dicendo:
36Учителю, котора заповідь велика в законї?
36Maestro, quale è il maggior comandamento della legge?
37Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
37E Gesù gli disse: Ama il Signore Iddio tuo con tutto il tuo cuore, e con tutta l'anima tua, e con tutta la mente tua.
38Се перва й велика заповідь.
38Quest'è il primo, e il gran comandamento.
39Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
39E il secondo, simile ad esso, è: Ama il tuo prossimo come te stesso.
40На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
40Da questi due comandamenti dipendono tutta la legge, ed i profeti.
41Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
41ED essendo i Farisei raunati, Gesù domandò loro, dicendo:
42глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
42Che vi par egli del Cristo? di chi è egli figliuolo? Essi gli dicono: Di Davide.
43Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
43Egli disse loro: Come adunque Davide lo chiama egli in ispirito Signore, dicendo:
44Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
44Il Signore ha detto al mio Signore: Siedi alla mia destra, finchè io abbia posti i tuoi nemici per iscannello de' tuoi piedi?
45Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
45Se dunque Davide lo chiama Signore, come è egli suo figliuolo?
46І нїхто не зʼумів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
46E niuno poteva rispondergli nulla; niuno eziandio ardì più, da quel dì innanzi, fargli alcuna domanda.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.