Маттея 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
1ALLORA gli Scribi ed i Farisei di Gerusalemme vennero a Gesù, dicendo:
2Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
2Perchè trasgrediscono i tuoi discepoli la tradizion degli anziani? poichè non si lavano le mani, quando prendono cibo.
3Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
3Ma egli, rispondendo, disse loro: E voi, perchè trasgredite il comandamento di Dio per la vostra tradizione?
4Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
4Poichè Iddio ha comandato in questa maniera: Onora padre, e madre; e: Chi maledice padre, o madre, muoia di morte.
5Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
5Ma voi dite: Chiunque avrà detto al padre, o alla madre: Tutto ciò, di che tu potresti esser da me sovvenuto, è offerta a Dio;
6той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
6può non più onorar suo padre, e sua madre. Ed avete annullato il comandamento di Dio con la vostra tradizione.
7Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, глаголючи:
7Ipocriti, ben di voi profetizzò Isaia, dicendo:
8Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
8Questo popolo si accosta a me con la bocca, e mi onora con le labbra; ma il cuor loro è lungi da me.
9Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
9Ma invano mi onorano insegnando dottrine, che son comandamenti d'uomini.
10І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
10Poi, chiamata a sè la moltitudine, le disse: Ascoltate, ed intendete:
11Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
11Non ciò che entra nella bocca contamina l'uomo; ma ben lo contamina ciò che esce dalla bocca.
12Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
12Allora i suoi discepoli, accostatisi, gli dissero: Sai tu che i Farisei, udito questo ragionamento, sono stati scandalezzati?
13Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
13Ed egli, rispondendo, disse: Ogni pianta che il padre mio celeste non ha piantata sarà diradicata.
14Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
14Lasciateli; son guide cieche di ciechi; ora, se un cieco guida un altro cieco amendue cadranno nella fossa.
15Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
15E Pietro, rispondendo, gli disse: Dichiaraci quella parabola.
16Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
16E Gesù disse: Siete voi eziandio ancor privi d'intelletto?
17Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
17Non intendete voi ancora che tutto ciò che entra nella bocca se ne va nel ventre, e poi è gettato fuori nella latrina?
18а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
18Ma le cose che escono dalla bocca procedono dal cuore, ed esse contaminano l'uomo.
19Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
19Poichè dal cuore procedono pensieri malvagi, omicidii, adulterii, fornicazioni, furti, false testimonianze, maldicenze.
20Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
20Queste son le cose che contaminano l'uomo; ma il mangiare con mani non lavate non contamina l'uomo.
21Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
21POI Gesù, partitosi di là, si ritrasse nelle parti di Tiro, e di Sidon.
22Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
22Ed ecco, una donna Cananea, uscita di que' confini, gli gridò, dicendo: Abbi pietà di me, o Signore, figliuol di Davide! la mia figliuola è malamente tormentata dal demonio.
23Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
23Ma egli non le rispondeva nulla. E i suoi discepoli, accostatisi, lo pregavano, dicendo: Licenziala, perciocchè ella grida dietro a noi.
24Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
24Ma egli, rispondendo, disse: Io non son mandato se non alle pecore perdute della casa d'Israele.
25Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
25Ed ella venne, e l'adorò, dicendo: Signore, aiutami.
26Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
26Ma egli, rispondendo, disse: Non è cosa onesta prendere il pan de' figliuoli, e gettarlo a' cagnuoli.
27А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
27Ed ella disse: Ben dici, Signore; poichè anche i cagnuoli mangiano delle miche che cadono dalla tavola de' lor padroni.
28Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
28Allora Gesù, rispondendo, le disse: O donna, grande è la tua fede; siati fatto come tu vuoi. E da quell'ora, la sua figliuola fu sanata.
29І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
29E GESÙ, partendo di là, venne presso al mar della Galilea; e salito sopra il monte, si pose quivi a sedere.
30І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
30E molte turbe si accostarono a lui, le quali aveano con loro degli zoppi, dei ciechi, de' mutoli, de' monchi, ed altri molti; e li gettarono a' piedi di Gesù, ed egli li sanò;
31так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
31talchè le turbe si maravigliavano, vedendo i mutoli parlare, i monchi esser sani, gli zoppi camminare, e i ciechi vedere; e glorificarono l'Iddio d'Israele.
32Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
32E Gesù, chiamati a sè i suoi discepoli, disse: Io ho gran pietà della moltitudine; perciocchè già tre giorni continui dimora appresso di me, e non ha di che mangiare; e pure io non voglio licenziarli digiuni, che talora non vengano meno tra via.
33І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
33E i suoi discepoli gli dissero: Onde avremmo in un luogo deserto tanti pani, che bastassero a saziare una cotanta moltitudine?
34І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
34E Gesù disse loro: Quanti pani avete? Ed essi dissero: Sette, e alcuni pochi pesciolini.
35І звелїв народові посїдати на землї.
35Ed egli comandò alle turbe che si mettessero a sedere in terra.
36І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
36Poi prese i sette pani, e i pesci, e rese grazie, li ruppe, e li diede a' suoi discepoli; e i discepoli alla moltitudine.
37І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
37E tutti ne mangiarono, e furon saziati; poi levaron l'avanzo de' pezzi, e ve ne furono sette panieri pieni.
38А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.
38Or coloro che avean mangiato erano quattromila uomini, oltre alle donne e i fanciulli.
39І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у границї Магдалські.
39Poi, licenziate le turbe, egli montò nella navicella, e venne ne' confini di Magdala.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.