Маттея 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
1Pea toki haʻu ʻae kau tangata tohi mo e Fālesi ʻo Selūsalema, kia Sisu, ʻonau pehē,
2Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
2“Ko e hā ʻoku liʻaki ai ʻe hoʻo kau ākonga ʻae talatupuʻa ʻae kau mātuʻa? He ʻoku ʻikai te nau fanofano honau nima ʻoka nau ka kai mā.”
3Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
3Ka naʻe lea ia, ʻo pehēange kiate kinautolu, “Ko e hā ʻoku mou liʻaki ai foki ʻae fekau ʻae ʻOtua ʻi hoʻomou talatupuʻa?
4Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
4He kuo fekau ʻe he ʻOtua, ʻo pehē, ‘Fakaʻapaʻapa ki hoʻo tamai mo hoʻo faʻē:’ pea, ‘Ko ia ʻe kapeʻi ʻene tamai pe ko ʻene faʻē, tuku ke mate tāmateʻi ia.’
5Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
5Ka ʻoku pehē ʻekimoutolu, ‘Ko ia ʻe pehē ki heʻene tamai pe ko ʻene faʻē, “Kuo fakatapui ʻaia kotoa pē ʻoku ou faʻa ʻaonga ai kiate koe,”
6той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
6pea ʻoku ʻikai toe fakaʻapaʻapa ia ki heʻene tamai pe ko ʻene faʻē, ʻe ʻataʻatā ia .’ Ko ia ʻoku mou fakataʻeʻaongaʻi ʻae fekau ʻae ʻOtua ʻaki hoʻomou talatupuʻa.
7Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, глаголючи:
7ʻAe kau mālualoi! Neʻineʻi lea ʻa ʻIsaia kiate kimoutolu, ʻo pehē,
8Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
8‘ʻOku ʻunuʻunu mai ʻae kakai ni kiate au ʻaki honau ngutu, ʻo fakaʻapaʻapa kiate au ʻaki honau loungutu; ka ʻoku mamaʻo honau loto ʻiate au.
9Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
9Ka ʻoku taʻeʻaonga ʻenau hū kiate au, ʻo akonaki ʻaki ʻae ngaahi fekau ʻae tangata pe.’”
10І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
10¶ Pea ui ia ki he kakai, ʻo ne pehē kiate kinautolu, “Fanongo, pea tokanga:
11Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
11ʻOku ʻikai fakaʻuli ki he tangata ʻaia ʻoku ʻalu ki he ngutu; ka ko ia ʻoku haʻu mei he ngutu, ʻoku ne fakaʻuliʻi ʻae tangata.”
12Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
12Pea toki haʻu ai ʻene kau ākonga, ʻonau pehē kiate ia, “ʻOku ke ʻilo naʻe tūkia ʻae kau Fālesi, ʻi heʻenau fanongo ki he lea ko ia?”
13Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
13Ka naʻe lea ia, ʻo pehēange, “Ko e ʻakau kotoa pē naʻe ʻikai tō ʻe heʻeku Tamai ʻoku ʻi he langi, ʻe taʻaki fuʻu hake ia.
14Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
14Tuku ai pe ʻakinautolu: ko e kau takimuʻa kui ʻoe kui ʻakinautolu. Pea kapau ʻoku tataki ʻae kui ʻe he kui, ʻe tō fakatouʻosi pe ki he luo.”
15Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
15Pea lea ʻa Pita, ʻo pehēange kiate ia, “Fakamatala kiate kimautolu ʻae fakatātā ni.”
16Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
16Pea pehēange ʻe Sisu, “ʻOku mou kei taʻeʻilo foki?
17Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
17ʻOku teʻeki ai te mou ʻilo, ko e meʻa kotoa pē ʻoku ʻalu ʻi he ngutu, ʻoku ʻalu ia ki he kete, pea toki ʻalu hifo kituʻa?
18а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
18Ka ko e ngaahi meʻa ko ia ʻoku ʻalu atu ʻi he ngutu, ʻoku haʻu mei he loto: pea ko ia ia ʻoku fakaʻuliʻi ʻae tangata.
19Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
19He ʻoku haʻu mei he loto ʻae mahalo kovi, mo e fakapō, mo e tono fefine, mo e feʻauaki, mo e kaihaʻa, mo e fakamoʻoni loi, mo e lea kovi:
20Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
20Ko eni ʻae ngaahi meʻa ʻoku fakaʻuliʻi ʻae tangata: ka ko e kai taʻefanofano nima, ʻoku ʻikai fakaʻuliʻi ia ʻae tangata.”
21Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
21¶ Pea toki ʻalu mei ai ʻa Sisu, ki he ngaahi potu ʻo Taia mo Saitone.
22Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
22Pea vakai, naʻe haʻu ʻae fefine Kēnani mei he potu ko ia, ʻo tangi kiate ia, ʻo pehē, “ʻAloʻofa mai kiate au, ʻe ʻEiki, ko e foha ʻo Tevita; ko ʻeku taʻahine ʻoku mamahi lahi ʻi he tēvolo.”
23Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
23Ka naʻe ʻikai siʻi te ne lea kiate ia. Pea haʻu ʻene kau ākonga, ʻo kole kiate ia, ʻo pehē, “Fekau ia ke ʻalu; he ʻoku ne tangi toupili mai kiate kitautolu.”
24Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
24Ka naʻe lea ia, ʻo pehēange, “ʻOku ʻikai fekau au ka ki he fanga sipi he ʻoe fale ʻo ʻIsileli.”
25Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
25Pea toki haʻu ia, ʻo hū kiate ia, ʻo pehē, “ʻEiki, tokoniʻi au.”
26Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
26Ka naʻe lea ia, ʻo pehēange, “ʻOku ʻikai lelei ke toʻo ʻae mā ʻae fānau, pea lī ki he fanga kulī.”
27А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
27Pea pehē ʻe ia, “Ko e moʻoni, ʻEiki: ka ʻoku kai ʻe he fanga kulī ʻae momoʻi meʻakai ʻoku ngangana mei he keinangaʻanga ʻa honau ʻeiki.”
28Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
28Pea toki lea ʻa Sisu, ʻo pehēange kiate ia, “ʻE fefine, ʻoku lahi hoʻo tui: ke hoko kiate koe ʻo hangē ko ho loto.” Pea moʻui ʻene taʻahine ʻi he feituʻulaʻā ko ia.
29І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
29Pea ʻalu mei ai ʻa Sisu, pea haʻu ia, ʻo ofi ki he tahi ʻo Kaleli; pea ʻalu hake ia ki he moʻunga, ʻo nofo ai.
30І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
30Pea haʻu ʻae kakai tokolahi kiate ia, pea nau ʻomi ʻae pipiki, mo e kui, mo e noa, mo e lavea, mo e tokolahi kehe, ʻo tuku ʻakinautolu ki he vaʻe ʻo Sisu; pea fakamoʻui ʻe ia ʻakinautolu:
31так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
31Ko ia naʻe ofo lahi ai ʻae kakai, ʻi heʻenau mamata kuo fakalea ʻae noa, pea fakahaohaoa ʻae lavea, pea fakaʻeveʻeva ʻae pipiki, pea fakaʻā ʻae kui: pea nau fakamālō ki he ʻOtua ʻo ʻIsileli.
32Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
32¶ Pea ui ʻa Sisu ke ʻalu ange ʻene kau ākonga kiate ia, ʻo ne pehē, “ʻOku ou ʻofa mamahi ki he kakai, koeʻuhi ʻoku ʻaho tolu ʻenau ʻiate au, pea ʻoku ʻikai haʻanau meʻa ke kai: pea ʻe ʻikai te u faʻa fekau ke nau ʻalu ʻaukai pe, telia naʻa nau pongia ʻi he hala.”
33І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
33Pea lea ʻene kau ākonga kiate ia, “Te tau maʻu mei fē ʻi he toafa ni ʻae mā lahi, ke fakamākona ʻaki ʻae fuʻu kakai pehē ni?”
34І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
34Pea pehēange ʻe Sisu kiate kinautolu, “ʻOku fiha hoʻomou foʻi mā?” Pea nau pehē, “ʻOku fitu, mo e fanga kihiʻi ika.”
35І звелїв народові посїдати на землї.
35Pea fekau ʻe ia ki he kakai ke nofo ki he kelekele.
36І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
36Pea toʻo ʻe ia ʻae foʻi mā ʻe fitu mo e ngaahi ika, pea fai ʻae fakafetaʻi, pea tofitofi ia, ʻo ʻoatu ki heʻene kau ākonga, pea tufaki ʻe he kau ākonga ki he kakai.
37І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
37Pea naʻa nau kai kotoa pē, pea mākona ai: pea nau tānaki ʻae toenga kai pea fonu ai ʻae kato ʻe fitu.
38А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.
38Pea ko kinautolu naʻe kai, ko e tangata ʻe toko fā afe, kaeʻumaʻā ʻae kau fefine mo e tamaiki.
39І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у границї Магдалські.
39Pea fekau ʻe ia ʻae kakai ke nau ʻalu, pea heka vaka ia ʻo folau ki he potu ʻo Makitala.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.