Маттея 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)
1Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
1PARIJAR o jaunkawewe kan ap ko don i jan Ierujalem, kalelapok re a:
2Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
2Menda japwilim omui tounpadak kan tiakedi padok en kaua ko? Pwe re jota kin omiom ni ar pan kan prot.
3Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
3A i kotin japen majani on irail: Menda komail pil tiakedi kujoned en Kot pweki omail padok kan?
4Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
4Pwe Kot kotin kujonedadar majanier: Kakaki jam om o in om, o meamen lalaue jam a de in a, i en kamela.
5Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
5A komail kin inda: Meamen indan jam a o in a: Korpan, iet wewe: Mairon eu, me koe men aneki jan ia; komail inda, dene jota dip a; i ari jota pan kakaki jam a o in a.
6той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
6Iduen omail tiakedi kujoned en Kot pweki omail padok kan.
7Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, глаголючи:
7Malaun akan komail, nan melel, me Iejaia kokopadar iran komail, ni a majani:
8Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
8Aramaj pukat kin kaka kin ia au arail, a monion arail me doo jan ia;
9Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
9Ari, me mal ar kaudok ia, pwe kujoned en aramaj eta, me re kin kaukawewe.
10І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
10I ari molipe pena aramaj akan majani on irail: Ron o weweki!
11Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
11Kaidin me kin ko on nan aua kin kajaminela aramaj, a me kin ko jan nan aua, i me kin kajaminela aramaj.
12Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
12Tounpadak kan ap kodo, potoan on i: Re kotin mani, me Parijar akan makar kida ni ar ronadar majan o?
13Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
13A kotin japen majani: Tuka karoj, me kaidin Jam ai nanlan, padukedier, pan weiweida.
14Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
14Puei jan irail; irail me majkun, ap kalua me majkun akan. A ma me majkun amen pan kalua me majkun, nan ira karoj pan pupedi on nan por o.
15Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
15Petruj ap japen potoan on i: Re kotin kawewe on kit karajeraj pot et.
16Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
16I ari kotin majani: Komail pil jota lolekon?
17Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
17Komail jaikenta weweki, meakaroj, me kin ko on nan aua kin kodilon on nan kaped o ap kin kajapokela?
18а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
18A me kin ko jan nan aua, kin tapida jan nan monion, o i me kin kajaminela aramaj.
19Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
19Pwe jan nan monion o lamelam jued kin tapi jan ia: Kamela aramaj, o kamal, o nenek, o pirap, o kadede likam, o lalaue.
20Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
20Jon pukat, me kin kajaminela aramaj. A jo omiom ap mana jota kin kajaminela aramaj.
21Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
21Iejuj ap kotila jan waja o, kotilan wein Tiruj o Jidon.
22Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
22A kilan, li en Kanaan amen, me kodo jan waja o, likelikwir on i, potoan on: Kupura ia! Main, ir me japwilim en Dawid! Nai jereipein waiwairokki tewil.
23Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
23A a jota kotin japen i meakot. Japwilim a tounpadak kan ap kai don i poeki re a potoan on: Re kotin kadarala i, pwe a kin likelikwir don kitail.
24Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
24A kotin japen majani: Jota me I pakadara don, pwin jip en jaun Ijrael eta, me jalonalar.
25Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
25A a kodo, poridi on i potoan on: Main, re kotin kupura ia!
26Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
26A kotin japen majani: A jota mau, en ale en jeri ar tunol prot ap kajedi on ren kijin kidi kan.
27А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
27A potoan on: Melel Main, ari jo, kijin kidi kan kin namenam maremor akan, me kin pupedi jan ni tepel en ar jaumaj.
28Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
28Iejuj ap kotin japen majani on i: O li, om pojon mo laud! A pan wiaui on uk duen me koe inon ion. Na jeripein ap kelailadar ni auer ota.
29І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
29Iejuj ari kotila jan waja koti don liman jed en Kalilaa a lao kotida pon dol eu ap kaipokedi waja o.
30І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
30O pokon kalaimun pokondon i, me wado me danidan kai, o me majkun, o me loton, o me jikilikil, o jon toto, ap pwilikidi ni aluwilua. A ap kotin kakelail ir ada.
31так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
31Pokon o ap puriamwuiki ni ar kilan, me loton akan lokolokaia, o me jikilikil akan kelailadar, o me danidan kan alialu, o me majkun akan kilan waja; rap kapina Kot en Ijrael.
32Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
32Iejuj lao molipe pena japwilim a tounpadak kan a kotin majani: I ap pokela pokon en, pwe re mi re i ran jilu ap jota kan ar mana, a I jota pan kadar ir ala ni ar jota manaer, pwe ren der dupokala pon al o.
33І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
33Japwilim a tounpadak kan ap potoan on i: Je pan kijan ia prot toto, men kamedela pokon et nan jap tan wet?
34І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
34lejuj kotin majani on irail: lopon en prot me depa mi re omail? Irail potoan on: Me iju o kijin mam kij.
35І звелїв народові посїдати на землї.
35I ari kotin majani on pokon ii, on mondi on nan pwel o,
36І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
36Ap kotikidar lopon en prot iju o kijin mam akai, laolaoki, pwilitiki pajan o kotiki on sapwilim a tounpadak kan, a tounpadak kan ap nek on pokon o.
37І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
37Irail karoj ari manaer, o medier; irail ap deuk pena kopou iju luan kamadip o.
38А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.
38A irail, me manaer, me ol pakid, a li o jeri kan jota ian wadawader.
39І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у границї Магдалські.
39A lao kotin kadar pajan pokon o, a kotilan pon jop pot, koti don impan Maktala.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.