Маттея 27
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
1A LAO ran pajaner, jamero lapalap akan o jaumaj akan en toun jap o kapukapunada duen Iejuj pwen kamatala
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
2Irail lao jaliedi i, ap wawei, ki on ren kopina Pontiuj Pilatuj.
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
3A Iudaj, me panala i lao kilaner me a pakadeikadar, en kamatala, ap kalukila o purekido moni jileijok ren jamero lapalap akan o jaumaj akan.
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
4Indada: Nai me wiadar dip, ni ai panalar nta makelekel. A irail inda: Menda re at? Koe en pein wia.
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
5I ari kajedi moni ko nan im en kaudok, ap koieilar lujiamalar.
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
6A jamero lapalap akan ale moni ko indada; A jota pun kitail en ki on nan deun mairon, pwe pwain pan nta.
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
7Irail ari kapukapun, ap netiadar jap en jaun wia dal, waja me men liki pan jeredi ia,
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
8I me waja o adaneki jap en nta kokodo lei ran wet.
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
9I dokan a pwaidar, me lokidor ren jaukop Ieremia, me majani: Irail ari aleer moni jileijok i pwaine pan i, me re netiada ren men Ijrael.
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
10O pwaine kida jap en jaun wia dal, duen me Kaun o kotin majani on ia.
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
11Iejuj ari kotikot mon kopina; kopina ap kainoma re a majani: Nanmarki en Juj akan komui? A Iejuj kotin majani on i: Komui me majani.
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
12Jamero lapalap akan o jaumaj akan lao karaune kin i, a jota kotin japen.
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
13Pilatuj ap majani on i: Komui jota ron duen ar karakarauni komui kaualap?
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
14I ari jota kotin majani on i meakot. Kopina ap poneponeki kaualap.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
15Ari, ni kamadip o kopina kin lapwa on irail amen me jalidi, meamen, me re mauki,
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
16A i anjau o ol amen, ad a Parapaj, me jalidi re ’rail.
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
17Irail lao pokon penaer, Pilatuj ap majani on irail: Ij me komail mauki, i en lapwa dan komail, Parapaj de Iejuj, me maraneki Krijtuj?
18Знав бо, що через зависть видали Його.
18Pwe a ajaer, ar peirin, me re pan kilar i.
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
19A lao kaipokedi pon deun kadeik, a paud ilokilan i indada: Komui der wia meakot on ol pun men et, pwe i auramandar duen i, me i lokelokeki laud ran wet.
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
20A jamero lapalap akan o jaumaj akan jairen kila pokon o, ar poekipoeki Parapaj o kamatala Iejuj.
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
21A kopina japen majani on irail: Ij re ’ra, me komail mauki, i en lapwadan komail? Irail potoan on: Parapaj.
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
22Pilatuj ap majani on irail: Da me i en wiaki Iejuj, me maraneki Krijtuj? Irail karoj potoan on: A en kalopuela!
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
23A kopina majani: Pwe sued da, me a wiadar? A re kalaudela ar weriwer: A pan kalopuela!
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
24Pilatuj lao kilan, me a jota kak wiada meakot, pwe moromoron pan wiaui, ap ale pil, omiom mo ’rail majani: Nai makelekel jan ntan ol pun men et, komail pan wia.
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
25Aramaj karoj ap wiaki eu japen indada: Nta en kapokon on kit o nait jeri kan!
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
26A ap lapwa don irail Parapaj, a Iejuj me a woki ap mueid on irail, en kalopuela i.
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
27Nain kopina jaunpei kan ap ale Iejuj kalualon on nan im en kadeik o, ap kapokon pena jaunpei karoj;
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
28Irail ap ki jan i japwilim a likau kan, ap id kalikauwie kida i likau waitata;
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
29Ap pada al en tek eu, ap kida pon kadokenmai, o ki on iokon apot ni lim a maun, o kelepukidi mo a o kapikapidi i indada: Ion Nanmarki en Juj akan!
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
30Irail kondipe on i, o re ale jokon o, o pokieki kadokenmai.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
31Irail lao kapiti I, ap kijan likau waitata, ap kapure on I udan japwili a likau o kaluawei, pwen kalopuela.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
32Ni arail lao kotikot kokola, rap diarada aramaj en Kirene men, en wadala japwelim a lopu.
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
33Irail lao lel on waja o, me ad a Kolkata iet wewe: Waja en pondal en mona.
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
34Irail ki on I pinika, me doleki edi. A lao kotin jon kij, a jota urak
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
35Irail lao kalopuelar i, ap nek pajan japwilim a likau kadoropwe kidar.
36І, посїдавши, стерегли Його там;
36Irail ari mondi on waja o majamajan i.
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
37O ponanin kadokenmai re pajuredier intin o, me a pukoki: let Nanmarki en Juj akan.
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
38Lolap riamen ian i lopuelar, amen mi ni pali maun, a amen ni pali main.
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
39Me dadaulul akan lalaue i, duedualok.
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
40Katiti: Koe me kin kawela im en kaudok ap id kauada pon jili pon, en pein dore uk ala; ma Japwilim en Kot koe, en keredi jan nin lopu en!
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
41A jamero lapalap, o jaunkawewe, o jaumaj akan pil dueta kapikapiti i indada:
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
42A dorelar akai, ap jota kak dorela pein i; ma i Nanmarki en Ijrael, i en keredi jan ni lopu en, a kitail pan kamelele i.
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
43A liki Kot, i en kotin dorela, ma a kotin kupura i, pwe a indada: Nai Japwilim en Kot.
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
44Lolap oko, me ian i lopuelar, pil lalaue i.
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
45Jan ni auer kawonu lel auer kaduau rotorot kipadi jap o.
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
46Ni auer kaduau Iejuj ap kotin nil laud majani: Eli, eli lama ajaptani! let wewe: Ai Kot, ai Kot, da me komui likitmalia kin ia la?
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
47Akai me u waja o, ronadar me, ap indada: A eker Eliaj.
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
48A amen irail pitipit tan ale lim eu, kaduedi on nan pinika kauon ni alek apot, kidan i en urak,
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
49A akai me inda: Iermen, kitail en kilan maj, ma Eliaj pan pwarado dorela i.
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
50Iejuj pil kotin nil laud, ap kadarala nen e.
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
51A kilan, perepa likau en im en kaudok o ap dei pajan, jan pali poa lei pa, o jap rereda, o paip akai ronkilar,
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
52O joujou kai jara pajan, o war en me jaraui kan toto, me mamair, ap iajadar.
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
53O murin ar iajadar, irail koda jan nan joujou kan, kolan kanim jaraui, pwara don me toto.
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
54Jenturion o me ian i jinjila Iejui, kilaner jap a rereda, o meakan, me wiauier, rap majakadar kaualap, katiti: Melel i, me Japwilim en Kot!
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
55O li toto mi kailewei, kilekilan me wiaui, iei irail, me idauendo Iejuj jan Kalilaa papa i.
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
56Maria men Makdala, o Maria in en Iakopuj i Iojej, o in en nain Jepedauj akan mi nan pun arail.
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
57A lao jautik penaer, ol kapwapwa men pwarado, men Arimatia, me ad a Iojep, me pil tounpadak en Iejuj amen.
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
58I ari poto don Pilatuj poeki kalep en Iejuj. Pilatuj ap majani, a en panalan i.
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
59Iojep ari ale kalep o, kidimiki pena likau makelekel o kajelel;
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
60Ap nekidedi nan pein a joujou kap, me a weiradar nan paip; i ap kadapure on takai kalaimun eu nan au en joujou o, up kotila jan,
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
61A Maria men Makdala, o Maria teio momod jal on joujou o.
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
62A mandan ran o, ran en kaonop, jamero lapalap o Parijar akan pokon pena ren Pilatuj.
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
63Indada: Main, kit tamandar, me ol jued men et katitiki ni a memaur: I pan maureda murin ranjilu.
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
64Komui ari majani, me ren jinjila joujou o lel ran kajilu, pwe a tounpadak kan de kodo pirapela, ap indan aramaj: A kotin iajadar jan ren me melar akan, pwe pakotau wet pan jued jan men maj,
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
65Pilatuj majani on irail: let jilepa ko, komail kowei jinjila joujou o duen komail kak on.
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
66Irail ari koieila, kileledier takai o, o kajilaki joujou o jaunpei kai.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.