Маттея 27
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
1Dès que le matin fut venu, tous les principaux sacrificateurs et les anciens du peuple tinrent conseil contre Jésus, pour le faire mourir.
2і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
2Après l’avoir lié, ils l’emmenèrent, et le livrèrent à Ponce Pilate, le gouverneur.
3Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
3Alors Judas, qui l’avait livré, voyant qu’il était condamné, se repentit, et rapporta les trente pièces d’argent aux principaux sacrificateurs et aux anciens,
4кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
4en disant: J’ai péché, en livrant le sang innocent. Ils répondirent: Que nous importe? Cela te regarde.
5І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
5Judas jeta les pièces d’argent dans le temple, se retira, et alla se pendre.
6Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
6Les principaux sacrificateurs les ramassèrent, et dirent: Il n’est pas permis de les mettre dans le trésor sacré, puisque c’est le prix du sang.
7Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
7Et, après en avoir délibéré, ils achetèrent avec cet argent le champ du potier, pour la sépulture des étrangers.
8Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
8C’est pourquoi ce champ a été appelé champ du sang, jusqu’à ce jour.
9Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
9Alors s’accomplit ce qui avait été annoncé par Jérémie, le prophète: Ils ont pris les trente pièces d’argent, la valeur de celui qui a été estimé, qu’on a estimé de la part des enfants d’Israël;
10і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
10et ils les ont données pour le champ du potier, comme le Seigneur me l’avait ordonné.
11Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
11Jésus comparut devant le gouverneur. Le gouverneur l’interrogea, en ces termes: Es-tu le roi des Juifs? Jésus lui répondit: Tu le dis.
12А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
12Mais il ne répondit rien aux accusations des principaux sacrificateurs et des anciens.
13Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
13Alors Pilate lui dit: N’entends-tu pas de combien de choses ils t’accusent?
14І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
14Et Jésus ne lui donna de réponse sur aucune parole, ce qui étonna beaucoup le gouverneur.
15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
15A chaque fête, le gouverneur avait coutume de relâcher un prisonnier, celui que demandait la foule.
16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
16Ils avaient alors un prisonnier fameux, nommé Barabbas.
17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
17Comme ils étaient assemblés, Pilate leur dit: Lequel voulez-vous que je vous relâche, Barabbas, ou Jésus, qu’on appelle Christ?
18Знав бо, що через зависть видали Його.
18Car il savait que c’était par envie qu’ils avaient livré Jésus.
19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
19Pendant qu’il était assis sur le tribunal, sa femme lui fit dire: Qu’il n’y ait rien entre toi et ce juste; car aujourd’hui j’ai beaucoup souffert en songe à cause de lui.
20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
20Les principaux sacrificateurs et les anciens persuadèrent à la foule de demander Barabbas, et de faire périr Jésus.
21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
21Le gouverneur prenant la parole, leur dit: Lequel des deux voulez-vous que je vous relâche? Ils répondirent: Barabbas.
22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
22Pilate leur dit: Que ferai-je donc de Jésus, qu’on appelle Christ? Tous répondirent: Qu’il soit crucifié!
23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
23Le gouverneur dit: Mais quel mal a-t-il fait? Et ils crièrent encore plus fort: Qu’il soit crucifié!
24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
24Pilate, voyant qu’il ne gagnait rien, mais que le tumulte augmentait, prit de l’eau, se lava les mains en présence de la foule, et dit: Je suis innocent du sang de ce juste. Cela vous regarde.
25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
25Et tout le peuple répondit: Que son sang retombe sur nous et sur nos enfants!
26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
26Alors Pilate leur relâcha Barabbas; et, après avoir fait battre de verges Jésus, il le livra pour être crucifié.
27Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
27Les soldats du gouverneur conduisirent Jésus dans le prétoire, et ils assemblèrent autour de lui toute la cohorte.
28І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
28Ils lui ôtèrent ses vêtements, et le couvrirent d’un manteau écarlate.
29і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
29Ils tressèrent une couronne d’épines, qu’ils posèrent sur sa tête, et ils lui mirent un roseau dans la main droite; puis, s’agenouillant devant lui, ils le raillaient, en disant: Salut, roi des Juifs!
30І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
30Et ils crachaient contre lui, prenaient le roseau, et frappaient sur sa tête.
31І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
31Après s’être ainsi moqués de lui, ils lui ôtèrent le manteau, lui remirent ses vêtements, et l’emmenèrent pour le crucifier.
32Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
32Lorsqu’ils sortirent, ils rencontrèrent un homme de Cyrène, appelé Simon, et ils le forcèrent à porter la croix de Jésus.
33І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
33Arrivés au lieu nommé Golgotha, ce qui signifie lieu du crâne,
34дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
34ils lui donnèrent à boire du vin mêlé de fiel; mais, quand il l’eut goûté, il ne voulut pas boire.
35Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
35Après l’avoir crucifié, ils se partagèrent ses vêtements, en tirant au sort, afin que s’accomplît ce qui avait été annoncé par le prophète: Ils se sont partagé mes vêtements, et ils ont tiré au sort ma tunique.
36І, посїдавши, стерегли Його там;
36Puis ils s’assirent, et le gardèrent.
37і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
37Pour indiquer le sujet de sa condamnation, on écrivit au-dessus de sa tête: Celui-ci est Jésus, le roi des Juifs.
38Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
38Avec lui furent crucifiés deux brigands, l’un à sa droite, et l’autre à sa gauche.
39Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
39Les passants l’injuriaient, et secouaient la tête,
40і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
40en disant: Toi qui détruis le temple, et qui le rebâtis en trois jours, sauve-toi toi-même! Si tu es le Fils de Dieu, descends de la croix!
41Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
41Les principaux sacrificateurs, avec les scribes et les anciens, se moquaient aussi de lui, et disaient:
42Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
42Il a sauvé les autres, et il ne peut se sauver lui-même! S’il est roi d’Israël, qu’il descende de la croix, et nous croirons en lui.
43Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
43Il s’est confié en Dieu; que Dieu le délivre maintenant, s’il l’aime. Car il a dit: Je suis Fils de Dieu.
44Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
44Les brigands, crucifiés avec lui, l’insultaient de la même manière.
45Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
45Depuis la sixième heure jusqu’à la neuvième, il y eut des ténèbres sur toute la terre.
46Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
46Et vers la neuvième heure, Jésus s’écria d’une voix forte: Éli, Éli, lama sabachthani? c’est-à-dire: Mon Dieu, mon Dieu, pourquoi m’as-tu abandonné?
47Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
47Quelques-uns de ceux qui étaient là, l’ayant entendu, dirent: Il appelle Élie.
48І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
48Et aussitôt l’un d’eux courut prendre une éponge, qu’il remplit de vinaigre, et, l’ayant fixée à un roseau, il lui donna à boire.
49Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
49Mais les autres disaient: Laisse, voyons si Élie viendra le sauver.
50Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
50Jésus poussa de nouveau un grand cri, et rendit l’esprit.
51І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
51Et voici, le voile du temple se déchira en deux, depuis le haut jusqu’en bas, la terre trembla, les rochers se fendirent,
52і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
52les sépulcres s’ouvrirent, et plusieurs corps des saints qui étaient morts ressuscitèrent.
53і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
53Étant sortis des sépulcres, après la résurrection de Jésus, ils entrèrent dans la ville sainte, et apparurent à un grand nombre de personnes.
54Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
54Le centenier et ceux qui étaient avec lui pour garder Jésus, ayant vu le tremblement de terre et ce qui venait d’arriver, furent saisis d’une grande frayeur, et dirent: Assurément, cet homme était Fils de Dieu.
55Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
55Il y avait là plusieurs femmes qui regardaient de loin; qui avaient accompagné Jésus depuis la Galilée, pour le servir.
56Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
56Parmi elles étaient Marie de Magdala, Marie, mère de Jacques et de Joseph, et la mère des fils de Zébédée.
57Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
57Le soir étant venu, arriva un homme riche d’Arimathée, nommé Joseph, lequel était aussi disciple de Jésus.
58Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
58Il se rendit vers Pilate, et demanda le corps de Jésus. Et Pilate ordonna de le remettre.
59І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
59Joseph prit le corps, l’enveloppa d’un linceul blanc,
60положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
60et le déposa dans un sépulcre neuf, qu’il s’était fait tailler dans le roc. Puis il roula une grande pierre à l’entrée du sépulcre, et il s’en alla.
61Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
61Marie de Magdala et l’autre Marie étaient là, assises vis-à-vis du sépulcre.
62Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
62Le lendemain, qui était le jour après la préparation, les principaux sacrificateurs et les pharisiens allèrent ensemble auprès de Pilate,
63кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
63et dirent: Seigneur, nous nous souvenons que cet imposteur a dit, quand il vivait encore: Après trois jours je ressusciterai.
64Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
64Ordonne donc que le sépulcre soit gardé jusqu’au troisième jour, afin que ses disciples ne viennent pas dérober le corps, et dire au peuple: Il est ressuscité des morts. Cette dernière imposture serait pire que la première.
65Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
65Pilate leur dit: Vous avez une garde; allez, gardez-le comme vous l’entendrez.
66Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
66Ils s’en allèrent, et s’assurèrent du sépulcre au moyen de la garde, après avoir scellé la pierre.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.