Маттея 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
1Ngadani Pharisaia ja jaura jinkinietja Jerusalemingundru Jesungu wokarana wonti ja jatana wonti:
2Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
2„Minandru milieli jinkanali pinaraia jirijiribani jaura dankarai? Ngangau tanali mara wata kulirkateriai buka tajila.“
3Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
3Nulu kalabana wonti ja tanangu jatana wonti: „Minandru jura Godaia jirijiribani jaura dankarai jurani jirijiribani jaurandru?“
4Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
4Ngangau Godali jirijiribana wonti ja jatana wonti: „Ngaperi ja ngandri pirna ngundramai!“ ja: „Warle ngaperani ja ngandrini jaura madlentji jatai, nau naria palinanto.“
5Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
5Ja jura jatai: „Worana npaperani kara ngandrini kara jatai: Poto ngumu ngato jinkiai, mina jinkangu ngumu nganai, nina jundru ngakangundru maninanto; ja nulu ngaperi nunkani kara, ngandri nunkani kara, wata pirna ngundrananto.“
6той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
6Ja jura Godaia jirijiribani jaura worana warai jurani jirijiribani jaurandru.
7Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, глаголючи:
7Jura kana jeljujelju, ngumu Jesaiasali jurangundru talpadakana wonti ja jatana wonti:
8Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
8„Tanapini kana wolara manali ngakangu wokarai ja manamimieli ngana pirna ngundrai, ja tanani ngara ngakangu worita nganai.
9Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
9Bakujeli tanali ngana pirna ngundrai; ngangau tanali kanaia jirijiribani jaurandru ngujangujara jinkiai.“
10І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
10Ja Nulu kana wolara karkana wonti ja tanangu jatana wonti: „Ngaranimai, ja ngundranimai!
11Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
11Wata jendralipara, mina manani wiriai, kana murumaru ngankai; a‐ai, windri jendralipara, mina manandra dunkai, nulupini kana murumuru ngankai.“
12Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
12Jendranguta mili nunkani wokarana wonti ja nunkangu jatana wonti: „Jidni milkila, Pharisaiali ninaia jaura matja ngarana, tana kalakalarina warai?“
13Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
13Nulu kalabana wonti ja jatana wonti: „Nindri pratjana, tananapini Ngaperali ngakanali pariwilpani wata kuranala, tanana tanali dukarala nganai.
14Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
14Tana worani; ngangau tana butjuja palto wondranietja ja munta butju nganai; butjujeli butjuni palto wondranani, pudla kutuni purila nganai.“
15Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
15Petrujeli kalabana wonti ja nunkangu jatana wonti: „Ninapini jeribaka jaura ngaianingu mildiri ngankamai.“
16Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
16Jesus jatana wonti: „Bakana jura patipati nganai?
17Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
17Jura wata ngujamai, jenipara pratjana, mina manani wiriai, mandrani ngariai, ja ngadani palkingai?
18а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
18Jenipara, mina manandru dunkai, ngarandru wokarai; ja jendralipara kana murumuru ngankai.
19Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
19Ngangau ngarandru dunkai, ngundrana madlentji, naria nandrani, pinta wokaribana, palakantji, kurikantji, jedieli jaura morlalu kurani, ngirkibani.
20Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
20Tanalipini kana murumuru ngankai; mara murumurujeli tajina wata kana murumuru ngankai.“ (Ngantjani‐jaura G. D. Reminiscere.)
21Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
21Ja Jesus nakandru wapana wonti ja kutingana wonti Tyrus ja Sidon mitaia.
22Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
22Ja mai, Canaan widla kulno nunkangupini wondirandru dunkana wonti ja maritjina wonti ja nunkangu jatana wonti: „Kaparajai, Davidani ngatamurajai! ngakangu kalumiltjamiltjariau; ngatani ngakani kutjieli pirna jupai.“
23Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
23Ja Nulu wata jaura kulno kalabana wonti nankangu. Ja mili nunkani nunkangu wokarana wonti ja nunkangu ngatjina wonti ja jatana wonti: „Nanaia jinpamai: ngangau nania ngaianangu maritjina karipateriai.“
24Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
24Ja Nulu kalabana wonti ja jatana wonti: „Ngapili ngana jinpana wonti windri tanangupini tjipia, tana Israel pungandru tintaterinala.“
25Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
25Ja nani wokarana wonti ja nunkangu pantjaterkana ngarina wonti ja jatana wonti: „Kaparajai, ngakangu marangokau!“
26Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
26Ja Nulu kalabana wonti ja jatana wonti: „Wata jenia talku nganai, kupaia buka manina ja kintalani worana.“
27А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
27Nani jatana wonti: „Kau, Kaparajai; ja bakana kintalali buka worduwordu tajiai, kapara worani kurlindru purinani.“
28Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
28Jendranguta Jesujeli kalabana wonti ja nankangu jatana wonti: „Widlajai, morlalu ngundrana jinkani pirna nganai; mina jidni jertapateriai, jenia jinkangu pantjiatimai.“ Ja ngatani nankani tepirina wonti nunkangupini ditjini.
29І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
29Ja Jesus nakandru wapana wonti ja Galilaia pantuni wokarana wonti ja mardawonpani tarana wonti ja naka ngamana ngarina wonti.
30І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
30Ja kana wolara pirna nunkangu wokarana wonti, tanali padakana wonti tjunduru, butju, ngapu, dupudupu ja nguja marapu; ja tanali tanana Jesungu tidnani worana ngarina wonti, ja Nulu tanana tepi ngankana wonti.
31так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
31Jeruja kana wolara pirna ngaruparana wonti, ngangau tanali najina wonti, ngapula jatanani, dupudupula tepi, tjundurula wapanani ja butjulali najinani; ja tanali Israelani Goda jurakokana wonti.
32Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
32Jesujeli mili nunkani karkana wonti ja jatana wonti: „Ngani kana wolarani kalumiltjamiltjariai, ngangau ditji parkulu tanaia ngakangunto ngamana warai, ja tanalia panila ngamalkai tajila; ja ngato wata ngantjai, tananaia maua jinpala, tanaia paltuni wariwariati.“
33І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
33Ja mili nunkani nunkangu jatana wonti: „Wodajerindru ngaiani pitarani jeruntja buka maninanto, tananapini kana wolara jerto ngankala?“
34І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
34Ja Jesus tanangu jatana wonti: „Worderuntja buka ngunku jura ngamalkai?“ Tana jatana wonti: „Mara wora ja mandrumata ja paru wakawaka ngalje.“
35І звелїв народові посїдати на землї.
35Ja Nulu kana wolarani jirijiribana wonti, tana mitani ngamana ngarinanto.
36І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
36Ja Nulu buka ngunku mara wora ja mandru ja paru patana wonti, ja Nulu tanana ngurungutana wonti ja wokaribana wonti ja milini nunkanani jinkina wonti, ja milieli kana wolarani.
37І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
37Ja pratjanali tajina wonti ja jerturina wonti, ja tanali buku worduwordu kampana wonti billi mara wora ja mandru manamiri.
38А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.
38Ja tanali matja tajina materi 5000 nganana wonti kalitakali widlakupata.
39І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у границї Магдалські.
39Ja Nulu kana wolara matja jinpana, Nau botani wirina wonti, ja Magdalaia wondirani wokarana wonti.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.