Маттея 26
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1І сталось, як скінчив Ісус, усї цї слова, рече до учеників своїх:
1Ja jendranguta Jesujeli jenia jaura pratjana matja mudana, Nau milini nunkanani jatana wonti:
2Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.
2Jura milkila, ditji mandruni Passa wokarai, ja tanali Kanaia Ngatamura ngulkujeli jinkila nganai, nina kunarkuni katibananto.
3Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи,
3Jendranguta Priesta pirna ja jaura jinkinietja ja kana wolaraia pinaru jurborina wonti Priesta pirnaia pirini, tala nunkani Kaiphas.
4і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.
4Ja tanali kurukuru warawarapana wonti Jesus kirieli patala ja nari ngankala.
5Та казали: Тільки не в сьвято, щоб не було бучі між народом.
5Tana jatana wonti: „Wata ditji pirnani, ngangau kana wolara juajuangaiati.“
6Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого,
6Jesus Bethania ngurani Simon kana gambalaia pungani matja wokarana,
7приступила до Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом.
7Widla kulno nunkangu wokarana wonti, nandru Alabaster koko gildi ngumu pirnanto ngamalkana wonti, ja nunkangu mangatandrani nangana wonti, Nau kurlini ngamanani.
8Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата?
8Milieli nunkanali jenia najina, tana junkarina wonti ja jatana wonti: „Minani jenia tintana?
9Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим.
9Ngangau nandruja jenia gildi kalala marapuja jinkinanto, ja wangiwangini bakujeli jinkinanto.“
10Зрозумівши ж Ісус, рече до них: Що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї.
10Jesujeli jenia ngujamana, Nau tanangu jatana wonti: „Minandru jura nanaia widla jupai? nandruja ngankana ngumu ngakangu ngankana warai.
11Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.
11Ngangau milingeru jura kana wangiwangi jurangunto ngamalkai, ngana jura wata milingeru ngamalkai.
12Зливши бо вона миро се на тїло моє, на погребеннє моє зробила.
12Nandruja ninapini gildi ngakangu palkuni nangana, nandruja jenia ngankana warai ngana wiribala todinaia ngakanaia.
13Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
13Morlalu ngani jurangu jatai: Woderi tanali paruparu ninapini ngantjani jaura kaukaubala nganai mita maruni, naka tanali bakana jatala nganai, mina nandruja ngankana warai, nanaia ngundrananto.“
14Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиєреїв,
14Jendranguta marapratjana ja mandrundru kulno, tala nunkani Judas Ischariot, Priesta pirnaia wapana wonti.
15каже: Що хочете дати менї, а я вам видам Його? Вони ж поставили йому трийцять срібняків.
15Ja jatana wonti: „Mina kalala jura jertapateriai ngakangu jinkila, ngato nina jurangu wontawontala nganai?“ Tanali nunkangu mardatandra 30 jinkina wonti,
16І з того часу шукав нагоди, щоб Його видати.
16Nunkangundruka ditjindru nulu milingeru wontjana wonti nina wontawontala.
17У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху?
17Pulkurutjeribanibuka pani ditji ngoperalani mili wora Jesungu wokarana wonti ja nunkangu jatana wonti: „Wodaninkinaia jidni jertapateriai, ngaiani Passa kuparu jinkani ngankingananto tajila?“
18Він же рече: Йдїть у город до оттакого, та скажіть йому: Учитель рече: Час мій близько; у тебе зроблю пасху з учениками моїми.
18Nau jatana wonti: „Nguraia wapanau nunkanguka, ja nunkangu jatanau: Ngujangujara jinkinietja jatai: Ditji ngakani karakara nganai, pungani jinkanani ngato milintali Passa kuparu tajila nganai.“
19І зробили ученики, як повелїв їм Ісус; і приготовили пасху.
19Ja milieli jeruja ngankana wonti worderu Jesujeli tanangu jirijiribana warai, ja Passa kuparu ngankingana wonti.
20Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма.
20Ja matja kalkaurarina, Nau kurlini ngamana ngarina wonti mili marapratjana ja mandrunto.
21І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене.
21Ja tanali tajina, Nau jatana wonti: „Morlalu ngani jurangu jatai: Jurangundru kulnujeli ngana wontawontala nganai.“
22І, засумівши тяжко, почали говорити до Него кожен з них: Аже ж не я, Господи?
22Ja tana ngaurongauro pirna pantjina wonti, ja wonina wonti pilki ja pilki nunkangu jatala: „Ngani nauja nganai Kaparajai?“
23Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене.
23Nulu kalabana wonti ja jatana wonti: „Ngalinulu mara kurai pirrani, nulu ngana wontawontala nganai.
24Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
24Kanaia Ngatamura wapai, worderu nunkangundru dakanala parai; jakajai nunkangupini kanani, nulia Kanaia Ngatamura wontawontala nganai. Nunkangupini kanani ngumu ngananala, nauja wata dankanala.“
25Озвав ся ж Юда, зрадник Його, й каже: Аже ж не я, учителю? Рече до него: Ти сказав єси.
25Judas, wontawontanietjali nunkanali kalabana wonti ja jatana wonti: „Ngani nauja nganai Rabbi?“ Nau nunkangu jatana wonti: „Jidni matja jatai.“
26Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє.
26Tanali tajinani, Jesujeli buka patana wonti ja ngurungutana wonti ja ninapini wokaribana wonti ja milini nunkanani jinkina wonti ja jatana wonti: „Patanimai ja tajianimai; naupini ngani palku nganai!“
27І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї;
27Ja Nulu koko patana wonti ja jurakokana wonti ja tanangu jinkina wonti ja jatana wonti: „Warupotujeli nunkangundru tapanimai!
28се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів.
28Ngangau naupina ngani kumari nganai Testamenta marraia, ninapini ngani marapuja nangateriai madlentji kalingala.
29Глаголю ж вам: Що не пити му від нинї з сього плоду винограднього аж до дня того, коли його пити му з вами новим у царстві Отця мого.
29Ngani jurangu jatai: Kararindru ngato wata morla nunkangupini waina nindri tandrandru tapala nganai nunkangupini ditjielu, ngato nina marra jurangunto tapala nganai Ngaperaia ngakanaia mililani.“
30І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
30Ja tana jurakokani wima matja jatana, tana maninindri mardawonpaia wapana wonti.
31Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитесь мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся вівцї стада.
31Ngadani Jesus tanangu jatana wonti: „Jura pratjaterina nunkangupini tinkani ngakangu kintjakintjarila nganai, ngangau dakanala parai: Ngato ngamalkanietja nandrala nganai, ja tjipi ngami piltjaru nganala nganai.
32По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею.
32Ngadani ngani matja jiritjina warai, ngani jurangu ngopera Galilaiaia wapala nganai.“
33Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь.
33Petrulu kalabana wonti ja nunkangu jatana wonti: „Pratjana jinkangu kintjakintjarinani, ngani wata pota kulno jinkangu kintjakintjarila nganai.“
34Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
34Jesus nunkangu jatana wonti: „Morlalu ngani jinkangu jatai: Nunkangupini tinkani windrila paia ngaperi jatananto, jundru ngana pota parkulu jedieli worarala nganai.“
35Каже Йому Петр: Хоч би менї з Тобою і вмерти, не відречусь Тебе. Так і всї ученики казали.
35Petrus nunkangu jatana wonti: „Ngani bakana jinkangunto palinanto, ngato jidnana wata jedieli worarala nganai.“ Jeruja bakana mili pratjana jatana wonti.
36Тодї приходить з ними Ісус на врочище Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.
36Ngadani Jesus tanangunto piri kulnuni wokarana wonti, tala nunkani Gethsemane, ja milini jatana wonti: „Ninkida ngamana ngarianau, wolja ngani wapanani jerra ngatjila.“
37І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу.
37Ja Nulu Petrus ja Zebedäuni ngatamura wulana patana wonti, ja wonina wonti ngaurongauro ja japali nganala.
38Тодї рече до них: Тяжко сумна душа моя аж до смертї. Підождїть тут, і не спїте зо мною.
38Ngadani Nau tanangu jatana wonti: „Ngani mungara ngaurongauro pirna nganai narielu; ninkida ngamanimai ja ngakangunto tepi ngamanimai!“
39І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.
39Ja Nau ngalje morla wapana wonti ja mudlali woraterina wonti ja ngatjina wonti ja jatana wonti: „Ngakani Ngaperiai; jenia kantji pantjinani, naupini koko ngakangu wiringananto, wata jeruja worderu ngani jertapateriai, a‐ai, worderu jundru.“
40І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?
40Ja Nau mili worangu tikana wonti, ja tanana muka mankamankana wonti ja Petrungu jatana wonti: „Mina, jura ngandandariai ngalje ngakangunto tepi ngamala?
41Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.
41Tepi ngamanau ja ngatjianau, jura wontjanilani wiriati; mungara manju nganai ja palku waltowalto.“
42Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя.
42Nakaldra pota mandrula Nau wapana wonti ja ngatjina wonti ja jatana wonti: „Ngakani Ngaperiai; naupini koko ngandandarinani ngakangu wiringala, ngato ninaia tapananto; jeruja jertapaterina jinkani pantjiatimai.“
43І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі.
43Ja Nau tikana, Nulu tanana nakaldra muka mankamankana wonti; ngangau tana milki parina wonti.
44І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово.
44Ja Nulu tanana worarana wonti ja nakaldra wapana wonti ja pota parkulula ngatjina wonti nakaldra jenia jaura jatana.
45Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте, ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам.
45Ngadani Nau milini nunkanani tikana wonti ja tanangu jatana wonti: „Mukaturaranau ja ngara ngamanau! Mai, naupini ditji karakara nganai, ja tanali Kanaia Ngatamura madlentji marani ngulkujeli jinkila nganai.
46Уставайте, ходїмо: ось наближуєть ся зрадник мій.
46Terkakanau ngaiana wapananto! mai, nauwa wokaraila, nuluwa ngana wontawontai.“
47Ще він говорив, коли се Юда, один з дванайцяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручєм, од архиєреїв та старших людських.
47Ja Nau jenia jatanani, mai, Judas, marapratjana ja mandrundru kulno, wokarana wonti, ja nunkangunto kana wolara pirna kalti tirieli ja pitali Priesta pirnandru ja kana wolaraia pinarandru.
48Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його.
48Wontawontanietjali nunkanali tanangu malka jinkina wonti ja jatana wonti: „Worananina ngato manatapala nganai, Nauja nganai; ninaia patanimai!“
49І, зараз приступивши до Ісуса, каже: Радуй ся, учителю; та й поцїлував Його.
49Ja nurujeli nau Jesungu wokarana wonti ja jatana wonti: „Murlali nganamai, Rabbi!“ ja nina manatapana wonti.
50Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси? Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його.
50Jesus nunkangu jatana wonti: „Kamaneliai, minani jidni wokarai?“ Ngadani tana karakararina wonti ja Jesungu mara kurana pararana wonti ja nina patana wonti.
51І ось один з тих, що з Ісусом, простягши руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо.
51Ja mai, kulno tanangundru Jesungu jela, nguna warpipana wonti, ja mardakirra nunkani dukarana wonti, ja Priesta pirnaia mili kulno nandrana wonti, ja nina talpa wokaribana wonti.
52Тодї рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всї бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть.
52Jesus nunkangu jatana wonti: „Mardakirra jinkani nakaldra nunkani pirini widmana tikau; ngangau warletanali mardakirra patai, mardakirrali palila nganai.
53Або думаєш, що не міг би нинї вблагати Отця мого, й приставив би менї більш дванайцяти легионів ангелів?
53Jundru ngundrai, ngani karari ngandandariai Ngaperani ngakanani ngatjila, ja Nulia ngakangu angela morla marapu jinpananto legiona marapratjana ja mandruni?
54Як же тодї справдились би писання, що так мусить статись?
54Worderu jaura wora morlalu pantjinanto, jeruja jenia pantjinanto?“
55Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене? Щодня сидїв я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене.
55Nunkangupini ditjini Jesus wolarani jatana wonti: „Jura ngakangu dunkana warai watawatali maninietjani jeribaka mardakirrali ja pitali ngana patala; ditji marapuni ngani jurangunto ngamana warai Godaia pungani ngujangujara jinkina, ja jura ngana wata patana warai.
56Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі. Тодї всї ученики, покинувши Його, повтїкали.
56Jenia pratjana pantjiai, Prophetaia jaura morlalu pantjinanto.“ Ngadani mili pratjana nunkangundru puntina wonti ja japa mindrina wonti.
57Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиєрея, де письменники та старші зібрались.
57Ja tanali Jesus patana wonti ja nina Kaiphasangu Priesta pirnaia wapalkana wonti, wodajeri jaura jinkinietja ja pinaru wora jurborina wonti.
58Петр же йшов слїдом за Ним оддалеки до двору архиєрейського, і, ввійшовши в двір, сїв із слугами, щоб бачити конець.
58Petrus nunkangu woritandru karipaterina wonti Priesta pirnaia pungajelu; ja nau wirina wonti, ja milini jela ngamana ngarina wonti najila, mina pantjila nganai.
59Архиєреї ж, і старші, і вся рада шукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити,
59Priesta pirnali ja pinaru worali ja kapara pratjanali jedi jaura wontina wonti Jesungu, nina nari ngankala.
60і не знайшли. І коли багато лжесьвідків поприходило, не знайшли. Опісля ж, приступивши два лжесьвідки,
60Ja tanali panila mankamankana wonti. Ja jedikantji marapu wokarana wonti, ja tanali panila mankamankana wonti. Ngadani jedikantji mandru wokarana wonti,
61говорили: Сей казав: Я можу зруйнувати церкву Божу, й за три днї збудувати її.
61Ja jatana wonti: „Naupini jatana warai: Ngani ngurunguru nganai, Godaia punga wokaribala ja ditjini parkulani nina nakaldra wotila.“
62І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї проти Тебе сьвідкують?
62Ja Priesta pirna terkakana wonti ja jatana wonti nunkangu: „Jundru panila kalabai mina pudlalia morlalu kurai jinkangu?“
63Ісус же мовчав. І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб сказав нам, чи Ти єси Христос, Син Божий?
63Jesus ngapu nganana wonti. Ja Priesta pirnali kalabana wonti ja nunkangu jatana wonti: „Ngato jinkangu jaura morlalu jakalkai Goda tepini, jidni ngaianingu jatananto, jidni Christus Godaia Ngatamura nganai.“
64Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нинї побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.
64Jesus nunkangu jatana wonti: „Jidni matja jatai. Morlalu ngani jurangu jatai: Kararindru jura najila nganai Kanaia Ngatamura ngurulaia ngunarani ngamanani, ja pariwilpalali talara palkujeli wokaranani.“
65Тодї архиєрей роздер одежу свою, кажучи: Ось сказав хулу; на що нам іще сьвідків? Ось тепер чули хулу Його;
65Ngadani Priesta pirnali kati nunkani purana wonti ja jatana wonti: „Nulia Goda ngirkibana warai; minani ngaiani jaura morlalu morla ngamalkananto? Mai, karari jura ninaia Goda ngirkibanani ngarana warai.
66як вам здаєть ся? Вони ж, озвавшись, сказали: Винен єсть смерти.
66Mina jura ngundrai?“ Tanali kalabana wonti ja jatana wonti: „Nauja palinanto nari.“
67Тодї плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і знущались із Него,
67Ngadani tanali ngaltja nunkangu mudlani worana wonti, ja nina marali nandrana wonti; ja palpali nina mara mokujeli nandrana wonti,
68кажучи: Проречи нам, Христе, хто се вдарив Тебе?
68Ja jatana wonti: „Ngaianingu morlalu jatamai Christujai, warlenulu jidna nandrana warai?“
69Петр же знадвору сидїв у дворі. І приступила до него одна дївчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським.
69Petrus palarani ngamana wonti piri tertini, ja nunkangu widla mili wokarana wonti ja jatana wonti: „Jidni bakana Jesungunto Galilaiala nganana warai!“
70Він же відрік ся перед усїма, кажучи: Не знаю, що говориш.
70Nau jedina wonti pratjanani ja jatana wonti: „Ngani ko, mina jidni jatai.“
71Як же вийшов він до воріт, побачила його друга, та й каже до тих, що там були: І сей був з Ісусом Назарейським.
71Nau dunkana manani, nina kulno ngurujeli najina wonti ja tanangu naka jatana wonti: „Bakana naupini Jesungu Nazaretalani jela nganana warai.“
72І знов одрік ся він, кленучись: Що не знаю чоловіка.
72Ja nau nakaldra jedina wonti ja jaura morlalu jatana wonti: „Ngato nina kana wata ngujamai.“
73Трохи ж згодом, приступивши ті, що стояли, кажуть Петрові: Справдї й ти єси з них, бо й твоя говірка виявляє тебе.
73Ngalje ngadani tana naka terkana wokarana wonti ja Petrungu jatana wonti: „Morlalu, bakana jidni tanangundru kulno nganai, ngangau talieli jinkanali jidni wondrai.“
74Тодї почав він проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка. І зараз півень запіяв.
74Jendranguta nulu wonina wonti madlentji jataterila, ja jaura morlalu jatana wonti: „Ngato ninapini kana wata ngujamai.“ Ja nurujeli paia ngaperi jatana wonti.
75І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко.
75Ja Petrulu Jesuni jaura ngundrana wonti, nau nunkangu jatala wiri: „Windrila paia ngaperi jatananto, jundru ngana pota parkulu jedieli worarala nganai.“ Ja nau dunkana wonti ja burkali pirna jindrana wonti.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.