Маттея 26
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1І сталось, як скінчив Ісус, усї цї слова, рече до учеників своїх:
1Jesu mah hae loknawk thuih pacoengah, a hnukbang kaminawk khaeah,
2Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.
2ni hnetto pacoeng ah misong loihhaih poih om tih, tito na panoek o, to naah kami Capa thinglam pong takhing hanah paek o tih.
3Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи,
3To naah kalen koek qaimanawk, ca tarik kaminawk, kacoehtanawk, Kaiapha, tiah kawk ih kalen koek qaima im ah amkhueng o,
4і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.
4Jesu to zoek moe, naeh o pacoengah, hum hanah a thuih o.
5Та казали: Тільки не в сьвято, щоб не було бучі між народом.
5Toe poihsakhaih niah sah hmah si, to tih ai nahaeloe rangpui palungpuihaih om moeng tih, tiah a thuih o.
6Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого,
6Jesu loe Bethany vang ah kaom, ngansae maan Simon im ah oh naah,
7приступила до Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом.
7atho kana parai hmuihoih tabu kasin nongpata maeto anih khaeah angzoh moe, anih buhcaak han anghnut naah lu nuiah a bawh pae.
8Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата?
8A hnukbang kaminawk mah hnuk o naah, palungphui o moe, tikhoe avang ai ah hae tiah a kraih vai?
9Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим.
9Atho kana ah hmuihoih tui to zawh moe, amtang kaminawk hanah phoisa to a paek han oh, tiah a thuih o.
10Зрозумівши ж Ісус, рече до них: Що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї.
10Jesu mah to tiah kaom hmuen to panoek naah, Tih hanah nongpata to na tavet o khing loe? Anih loe ka nuiah kahoih hmuen ni a sak.
11Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.
11Nangcae loe amtang kamminawk hoi nawnto na oh o toepsoep: toe kai loe nangcae hoi ka om poe mak ai.
12Зливши бо вона миро се на тїло моє, на погребеннє моє зробила.
12Nongpata mah ka nuiah bawh ih hmuihoih tui loe Kai aphum hanah sak ih hmuen ah ni oh.
13Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
13Loktang kang thuih o, Long pum ah hae kahoih tamthanglok thuih kruek, hae nongpata mah ka nuiah sak ih hmuen doeh anih panoek poehaih hanah thui o tih, tiah a naa.
14Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиєреїв,
14To naah a hnukbang hatlai hnetto thungah Judah Isakariot, tiah kawk ih kami maeto loe, kalen koek qaima khaeah caeh moe,
15каже: Що хочете дати менї, а я вам видам Його? Вони ж поставили йому трийцять срібняків.
15nihcae khaeah, Anih to kang paek nahaeloe timaw nang paek o han? tiah a naa. To naah nihcae mah anih khaeah phoisa quithumto paek hanah palungdue o.
16І з того часу шукав нагоди, щоб Його видати.
16To nathuem hoi kamtong anih mah Jesu naeh thai han ih atue kahoih to pakrong boeh.
17У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху?
17Taeh thuh ai misong loihhaih poih nito naah loe, a hnukbang kaminawk Jesu khaeah angzoh o moe, nang hanah misong loihhaih poih hae naah maw saksak han na koeh? tiah a naa o.
18Він же рече: Йдїть у город до оттакого, та скажіть йому: Учитель рече: Час мій близько; у тебе зроблю пасху з учениками моїми.
18Anih mah, Vangpui thung ih kami maeto khaeah caeh oh loe, anih khaeah, Patukkung mah Kai ih atue loe zoi boeh; ka hnukbang kaminawk hoi nang im ah Misong loihhaih poih ka sak han, tiah a thuih, tiah thui pae oh, tiah a naa.
19І зробили ученики, як повелїв їм Ісус; і приготовили пасху.
19Jesu mah thuih ih lok baktih toengah a hnukbang kaminawk mah, Misong loihhaih poih to sak o.
20Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма.
20Duembang phak naah, anih loe buhcaak hanah kami hatlai hnettonawk hoi nawnto anghnut.
21І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене.
21Nihcae buhcaak o naah anih mah, Loktang kang thuih o, nangcae thung ih kami maeto mah kai angphat taak tih, tiah a naa.
22І, засумівши тяжко, почали говорити до Него кожен з них: Аже ж не я, Господи?
22To naah nihcae loe palungset o moe, kami boih mah anih khaeah, Angraeng, kai maw? tiah a naa o.
23Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене.
23Anih mah, Kai hoi nawnto sabae tapawh kami mah, kai angphat taak tih.
24Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
24Kami Capa loe angmah kawng tarik ih baktih toengah caeh tih: toe kami Capa angphat taak kami loe khosak bing! To kami loe tapen ai ah om nahaeloe hoi kue tih, tiah pathim pae.
25Озвав ся ж Юда, зрадник Його, й каже: Аже ж не я, учителю? Рече до него: Ти сказав єси.
25Anih angphat taak kami, Judah mah, Rabbi, kai maw? tiah a naa. To naah anih mah, Na thuih ih baktih toengah nang ni, tiah a naa.
26Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє.
26Nihcae buhcaak o nathuem ah, Jesu mah takaw to lak moe, tahamhoihhaih paek pacoengah, a aeh, a hnukbang kaminawk khaeah a paek, la oh loe, caa oh: hae loe ka taksa ah oh, tiah a naa.
27І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї;
27To pacoengah boengloeng to a lak moe, kawnhaih lawkthuih pacoengah, nihcae khaeah a paek, nae o boih ah;
28се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів.
28hae loe pop parai kaminawk ih zae tahmen hanah kalong, lokkamhaih kangtha, ka thii ah oh.
29Глаголю ж вам: Що не пити му від нинї з сього плоду винограднього аж до дня того, коли його пити му з вами новим у царстві Отця мого.
29Kang thuih o, Vaihi hoi kamtong Pa ih prae ah nangcae hoi nawnto kangtha naekhaih ni pha ai karoek to, hae misurtui hae ka nae mak ai boeh, tiah a naa.
30І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
30Laa maeto a sak o pacoengah, Olive mae ah a caeh o.
31Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитесь мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся вівцї стада.
31Jesu mah nihcae khaeah, Tuutoep kami to ka boh han, tuunawk loe ahmuen kalah ah ampraek o phang tih, tiah tarik baktih toengah, kai pongah vaiduem poekhaih nam ro o boih tih.
32По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею.
32Toe kang thawk let pacoengah, nangcae hmaa ah Kalili ah ka caeh han, tiah a naa.
33Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь.
33Piter mah anih khaeah, Nang pongah minawk poek amro o boih cadoeh, kai loe natuek naah doeh poek amro mak ai, tiah a naa.
34Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
34Jesu mah anih khaeah, Loktang kang thuih, vaiduem aakhong ai naah, vai thumto kai nang phat taak tih, tiah a naa.
35Каже Йому Петр: Хоч би менї з Тобою і вмерти, не відречусь Тебе. Так і всї ученики казали.
35Piter mah anih khaeah, Nang hoi nawnto duek han om cadoeh, nang to kang phat taak mak ai, tiah a naa. A hnukbang kaminawk mah doeh to tiah thuih o boih.
36Тодї приходить з ними Ісус на врочище Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.
36To pacoengah Jesu loe Gethsemane, tiah kawk ih ahmuen ah a hnukbang kaminawk hoi caeh o, a hnukbang kaminawk khaeah, haeah anghnu oh, ho ah lawkthuih han ka caeh han, tiah a naa.
37І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу.
37Piter hoi Zebedi capa hnik to a caeh haih, anih loe palungset moe, paroeai dawnraihaih hoiah oh.
38Тодї рече до них: Тяжко сумна душа моя аж до смертї. Підождїть тут, і не спїте зо мною.
38Anih mah nihcae khaeah, Ka hinghaih pakhra loe duek han khoek to palungset parai; haeah om oh loe nawnto na hak o haih ah, tiah a naa.
39І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.
39Anih loe ahmuen kangthla kue ah caeh moe, mikhmai long ah akuep, Aw Pa, angcoeng thai nahaeloe, hae boengloeng hae kai khae hoi takhoe ving ah: toe ka koehhaih baktih na ai ah, na koehhaih baktiah om nasoe, tiah lawk a thuih.
40І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?
40A hnukbang kaminawk khaeah a caeh naah, ka-iip nihcae to a hnuk, Piter khaeah, atue maeto thung mataeng doeh nang hak o haih thai ai maw?
41Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.
41Pacuekhaih thungah na kun o han ai ah, Hak oh loe, lawkthui oh: pakhra mah loe koeh, toe taksa loe thazok, tiah a naa.
42Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя.
42Anih loe caeh let moe, Aw Pa, hae boengloeng hae kai khae hoiah ni takhoe ving thai ai moe, ka naek hanah om khruek nahaeloe, na koehhaih baktiah om nasoe, tiah lawk a thuih.
43І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі.
43Anih angzoh let naah, iih kangmue khaang o ai pongah, ka-iip nihcae to a hnuk let bae.
44І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово.
44To pongah nihcae to a caeh taak moe, vai thumto haih, to tiah lawk a thuih let bae.
45Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте, ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам.
45To pacoengah a hnukbang kaminawk khaeah a caeh, nihcae khaeah, Vaihi khoek to nang song o moe, na iih o vop maw? Khenah, Kami Capa to angphat taak moe, kazae kaminawk ban ah paekhaih atue loe zoi boeh, tiah a naa.
46Уставайте, ходїмо: ось наближуєть ся зрадник мій.
46Angthawk oh, caeh o si boeh: khenah, kai angphat taak kami loe angzoh boeh, tiah a naa.
47Ще він говорив, коли се Юда, один з дванайцяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручєм, од архиєреїв та старших людських.
47Anih lokthuih li naah, khenah, hatlai hnetto thung ih maeto, Judah to angzoh, kalen koek qaima hoi rangpui kacoehtanawk mah patoeh ih, pop parai kaminawk loe haikaek hoi thingboengnawk to sin o moe, angzoh o.
48Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його.
48Anih angphat taak kami mah nihcae hanah angmathaih to paek, Ka mok ih kami loe, Anih to boeh ni; anih to naeh oh, tiah a naa.
49І, зараз приступивши до Ісуса, каже: Радуй ся, учителю; та й поцїлував Його.
49Judah loe Jesu khaeah caeh phrat moe, Patukkung, tiah lok tapring pacoengah, Anih to a mok.
50Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси? Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його.
50Jesu mah anih khaeah, Ampui, tih sak han ih maw nang zoh? tiah a naa. To naah kaminawk angzoh o moe, Anih to naeh o pacoengah, a caeh o haih.
51І ось один з тих, що з Ісусом, простягши руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо.
51To naah khenah, Jesu hoi nawnto kaom kaminawk thung ih maeto loe a ban to phok moe, a sumsen to azuh pacoengah, kalen koek qaima tamna ih naa to takroek pae pat.
52Тодї рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всї бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть.
52Jesu mah anih khaeah, angmah ih ahmuen ah na sumsen to suem ah: mi kawbaktih doeh sumsen sin kami loe suemsen hoiah dueh tih.
53Або думаєш, що не міг би нинї вблагати Отця мого, й приставив би менї більш дванайцяти легионів ангелів?
53Kai paek hanah misatuh abu hatlai hnetto pongah kapop van kaminawk to Pa khaeah vaihi ka hni thai mak ai, tiah na poek o maw?
54Як же тодї справдились би писання, що так мусить статись?
54Toe to tiah om nahaeloe, cabu thungah hae tiah om tih, tiah thuih ih lok to kawbangah maw akoep thai tih? tiah a naa.
55Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене? Щодня сидїв я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене.
55To nathuem ah Jesu mah pop parai kaminawk khaeah, Kai hae kamqu baktiah naeh han ih maw, sumsen hoi thingboengnawk hoiah nang zoh o? Tikhoe ni thokkruek tempul thungah nangcae hoi nawnto kang hnut moe, kaminawk ka patuk naah nang naeh o ai loe?
56Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі. Тодї всї ученики, покинувши Його, повтїкали.
56Toe tahmaanawk mah tarik ih cabu akoep han ih ni hae hmuen hae oh, tiah a naa. To pacoengah a hnukbang kaminawk mah anih to angphat o taak moe, cawnh o taak boih.
57Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиєрея, де письменники та старші зібрались.
57Jesu naeh kaminawk mah anih to ca trik kaminawk hoi kacoehtanawk amkhuenghaih, kalen koek qaima, Kaiapha im ah caeh o haih.
58Петр же йшов слїдом за Ним оддалеки до двору архиєрейського, і, ввійшовши в двір, сїв із слугами, щоб бачити конець.
58Toe Piter loe qaima im khoek to ahmuen kangtla hoiah anih hnukah bang, kawbangah maw a sak o, tiah panoek hanah, a thungah akun moe, imtoep tamnanawk hoi nawnto anghnut.
59Архиєреї ж, і старші, і вся рада шукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити,
59Qaimanawk, kacoehtanawk hoi lokcaekungnawk boih mah Jesu hum hanah, sak pazaehaih to pakrong o;
60і не знайшли. І коли багато лжесьвідків поприходило, не знайшли. Опісля ж, приступивши два лжесьвідки,
60toe tidoeh hnu o ai: ue, zae netkung paroeai angzoh o, toe nihcae mah zaehaih tidoeh hnu o ai. Hnukkhuem koek ah loe amsawn zaehaih hnukung hnetto angzoh moe,
61говорили: Сей казав: Я можу зруйнувати церкву Божу, й за три днї збудувати її.
61hae kami mah, Sithaw ih tempul hae ka phraek moe, ni thumto thungah ka sak thaih, tiah thuih, tiah a thuih hoi.
62І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї проти Тебе сьвідкують?
62To naah kalen koek qaima to angthawk moe, anih khaeah, lok nang pathim mak ai maw? Hae hnukung hnik mah zae nethaih loe kawbangah maw oh? tiah a naa.
63Ісус же мовчав. І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб сказав нам, чи Ти єси Христос, Син Божий?
63Toe Jesu loe angam duem. Qaima mah anih khaeah, Kahing Sithaw ih ahmin palawkhaih hoiah lok kang dueng, nang loe Sithaw Capa, Kri maw? Na thui ah, tiah a naa.
64Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нинї побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.
64Jesu mah anih khaeah, Na thuih ih baktih toengah ka oh: toe nang khaeah lok ka thuih, hmabang ah loe Thacak bantang bangah kanghnu, tamai nui hoiah angzo Kami Capa to na hnu tih, tiah a naa.
65Тодї архиєрей роздер одежу свою, кажучи: Ось сказав хулу; на що нам іще сьвідків? Ось тепер чули хулу Його;
65To naah kalen koek qaima mah angmah ih kahni to asih moe, Anih mah Sithaw to kasae thuih boeh; aicae mah kalah hnukungnawk timaw angaihaih oh vop? Khenah, a thuih ih Sithaw padaenghaih lok to vaihi na thaih o boeh.
66як вам здаєть ся? Вони ж, озвавшись, сказали: Винен єсть смерти.
66Kawbangah maw na poek o? tiah a naa. Nihcae mah, Anih loe duek han krah zaehaih a tawnh, tiah pathim pae o.
67Тодї плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і знущались із Него,
67Nihcae mah a mikhmai ah tamtui hoi pathoih o moe, anih to thong o; thoemto kaminawk mah anih to tabaeng o,
68кажучи: Проречи нам, Христе, хто се вдарив Тебе?
68nang Kri, mi mah maw ang boh? Na thui ah, tiah a naa o.
69Петр же знадвору сидїв у дворі. І приступила до него одна дївчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським.
69Piter loe im tasa bangah anghnut: to naah nongpata maeto anih khaeah angzoh moe, nang doeh Kalili prae ih Jesu hoi nawnto na oh toeng bae, tiah a naa.
70Він же відрік ся перед усїма, кажучи: Не знаю, що говориш.
70Toe Piter mah nihcae boih hma ah angphat, timaw na thuih ka panoek ai, tiah a naa.
71Як же вийшов він до воріт, побачила його друга, та й каже до тих, що там були: І сей був з Ісусом Назарейським.
71Im hmabang ih khongkha ah a caeh naah, kalah nongpata maeto mah anih to hnuk, nongpata mah to ah kaom kaminawk khaeah, Hae kami doeh Nazareth Jesu hoi nawnto oh, tiah a thuih.
72І знов одрік ся він, кленучись: Що не знаю чоловіка.
72To naah anih mah, To kami to ka panoek ai, tiah lokmaihaih hoiah angphat taak let.
73Трохи ж згодом, приступивши ті, що стояли, кажуть Петрові: Справдї й ти єси з них, бо й твоя говірка виявляє тебе.
73Akra ai ah to ah angdoe kaminawk anih khaeah angzoh o moe, Piter khaeah, nang doeh nihcae thung ih kami maeto ah ni na oh; na paeh ih lok pongah amnoek boeh, tiah a naa o.
74Тодї почав він проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка. І зараз півень запіяв.
74To naah anih mah, To kami to ka panoek ai, tiah tangoenghaih hoiah lokkamhaih to a sak. To pacoengah loe aa to khong roep.
75І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко.
75Jesu mah, aakhong ai naah, vai thumto kai nang phat taak tih, tiah thuih ih lok to Piter mah panoek. To pongah tasa bangah a caeh moe, palungset loiah a qah.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.