Маттея 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
1IN quel tempo, Erode il tetrarca udì la fama di Gesù. E disse ai suoi servitori:
2і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
2Costui è Giovanni Battista; egli è risuscitato da' morti; e però le potenze operano in lui.
3Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
3Perciocchè Erode avea preso Giovanni, e l'avea messo ne' legami, e l'avea incarcerato, a motivo di Erodiada, moglie di Filippo, suo fratello.
4Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
4Perciocchè Giovanni gli diceva: Ei non ti è lecito di ritenere costei.
5І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
5E volendolo far morire, pure temette il popolo; perciocchè essi lo teneano per profeta.
6У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
6Ora, celebrandosi il giorno della natività di Erode, la figliuola di Erodiada avea ballato ivi in mezzo, ed era piaciuta ad Erode.
7За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
7Onde egli le promise, con giuramento, di darle tutto ciò ch'ella chiederebbe.
8Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
8Ed ella, indotta prima da sua madre, disse: Dammi qui in un piatto la testa di Giovanni Battista.
9І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
9E il re se ne attristò; ma pure, per li giuramenti, e per rispetto di coloro ch'erano con lui a tavola, comandò che le fosse data.
10І, пославши, стяв Йоана в темницї.
10E mandò a far decapitar Giovanni Battista in prigione.
11І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
11E la sua testa fu portata in un piatto, e data alla fanciulla; ed ella la portò a sua madre.
12І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
12E i discepoli d'esso vennero, e tolsero il corpo, e lo seppellirono; poi vennero, e rapportarono il fatto a Gesù.
13Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
13E GESÙ, udito ciò , si ritrasse di là sopra una navicella, in un luogo deserto, in disparte. E la turbe uditolo, lo seguitarono a piè, dalle città.
14І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
14E Gesù, essendo smontato dalla navicella , vide una gran moltitudine, e fu mosso a compassione inverso loro, e sanò gl'infermi d'infra loro.
15Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
15E, facendosi sera, i suoi discepoli gli si accostarono, dicendo: Questo luogo è deserto, e l'ora è già passata; licenzia le turbe, acciocchè vadano per le castella, e si comperino da mangiare.
16Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
16Ma Gesù disse loro: Non han bisogno di andarsene; date lor voi da mangiare.
17Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
17Ed essi gli dissero: Noi non abbiam qui se non cinque pani, e due pesci.
18Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
18Ed egli disse: Recatemeli qua.
19І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
19E comandò che le turbe si coricassero sopra l'erba; poi prese i cinque pani, e i due pesci; e levati gli occhi al cielo, fece la benedizione; e, rotti i pani, li diede a' discepoli, e i discepoli alle turbe.
20І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
20E tutti mangiarono, e furon saziati; poi i discepoli levarono l'avanzo de' pezzi, e ve ne furono dodici corbelli pieni.
21А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
21Or coloro che aveano mangiato erano intorno a cinquemila uomini, oltre alle donne ed i fanciulli.
22І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
22INCONTANENTE appresso, Gesù costrinse i suoi discepoli a montare in su la navicella, ed a passare innanzi a lui all'altra riva, mentre egli licenziava le turbe.
23А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
23Ed egli, dopo aver licenziate le turbe, salì in sul monte in disparte, per orare. E, fattosi sera, era quivi tutto solo.
24Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
24E la navicella era già in mezzo del mare, travagliata dalle onde; perciocchè il vento era contrario.
25У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
25E nella quarta vigilia della notte, Gesù se ne andò a loro, camminando sopra il mare.
26І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
26E i discepoli, vedendolo camminar sopra il mare, si turbarono, dicendo: Egli è un fantasma. E di paura gridarono.
27Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
27Ma subito Gesù parlò loro, dicendo: Rassicuratevi; sono io, non temiate.
28Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
28E Pietro, rispondendogli, disse: Signore, se sei tu, comanda che io venga a te sopra le acque.
29Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
29Ed egli disse: Vieni. E Pietro, smontato dalla navicella, camminava sopra le acque, per venire a Gesù.
30Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
30Ma, vedendo il vento forte, ebbe paura; e, cominciando a sommergersi, gridò, dicendo: Signore, salvami.
31Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
31E incontanente Gesù distese la mano, e lo prese, e gli disse: O uomo di poca fede, perchè hai dubitato?
32І як увійшли вони в човен, утих вітер.
32Poi, quando furono entrati nella navicella, il vento si acquetò.
33А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
33E coloro ch' erano nella navicella vennero, e l'adorarono, dicendo: Veramente tu sei il Figliuol di Dio.
34І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
34Poi, essendo passati all'altra riva, vennero nella contrada di Gennesaret.
35І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
35E gli uomini di quel luogo, avendolo riconosciuto, mandarono a farlo sapere per tutta quella contrada circonvicina; e gli presentarono tutti i malati;
36і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
36e lo pregavano che potessero sol toccare il lembo della sua vesta; e tutti quelli che lo toccarono furono sanati.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.