Маттея 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Того ж часу йшов Ісус у суботу засївами, ученики ж Його зголоднїли, й почали рвати колоссє та їсти.
1At that time Jesus went on the sabbath day through the corn; and his disciples were an hungred, and began to pluck the ears of corn, and to eat.
2Побачивши се Фарисеї, казали до Него: Ось Твої ученики роблять, чого не годить ся робити в суботу.
2But when the Pharisees saw it , they said unto him, Behold, thy disciples do that which is not lawful to do upon the sabbath day.
3Він же рече до них: Хиба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним:
3But he said unto them, Have ye not read what David did, when he was an hungred, and they that were with him;
4як він увійшов до Божого дому, та поїв хлїби показнї, що не годилось йому їсти, нї тим, що були з ним, а тільки одним священикам?
4How he entered into the house of God, and did eat the shewbread, which was not lawful for him to eat, neither for them which were with him, but only for the priests?
5Або, хиба ви не читали в законї, як у суботу священики в церкві ламлють суботу, та й не винуваті?
5Or have ye not read in the law, how that on the sabbath days the priests in the temple profane the sabbath, and are blameless?
6Я ж вам глаголю: Що тут єсть більший од церкви.
6But I say unto you, That in this place is one greater than the temple.
7А коли б ви знали, що воно є: Милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинуватих.
7But if ye had known what this meaneth, I will have mercy, and not sacrifice, ye would not have condemned the guiltless.
8Бо Син чоловічий — Він Господь і суботи.
8For the Son of man is Lord even of the sabbath day.
9І, пійшовши звідтіля, увійшов у школу їх.
9And when he was departed thence, he went into their synagogue:
10І ось був там чоловік із сухою рукою. І питали Його, кажучи: Чи годить ся в суботу сцїляти? щоб обвинувати його.
10¶ And, behold, there was a man which had his hand withered. And they asked him, saying, Is it lawful to heal on the sabbath days? that they might accuse him.
11Він же рече до них: Де між вами чоловік, що має одну вівцю, і коли впаде вона субітнього дня в яму, він не візьме, та й не витягне її?
11And he said unto them, What man shall there be among you, that shall have one sheep, and if it fall into a pit on the sabbath day, will he not lay hold on it, and lift it out?
12Як же більше луччий чоловік од вівцї? Тим годить ся чинити добро і в суботу.
12How much then is a man better than a sheep? Wherefore it is lawful to do well on the sabbath days.
13Рече тодї до чоловіка: Простягни руку твою. І простяг, і стала вона здорова, як і друга.
13Then saith he to the man, Stretch forth thine hand. And he stretched it forth; and it was restored whole, like as the other.
14Фарисеї ж, вийшовши, радили раду проти Него, як погубити Його.
14¶ Then the Pharisees went out, and held a council against him, how they might destroy him.
15Та довідавшись про се Ісус, вийшов ізвідтіля; і пійшло слїдом за Ним багато народу, і сцїлив він усїх,
15But when Jesus knew it , he withdrew himself from thence: and great multitudes followed him, and he healed them all;
16та й наказав їм, щоб не виявляли Його:
16And charged them that they should not make him known:
17щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи:
17That it might be fulfilled which was spoken by Esaias the prophet, saying,
18Се слуга мій, що я вибрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд;
18Behold my servant, whom I have chosen; my beloved, in whom my soul is well pleased: I will put my spirit upon him, and he shall shew judgment to the Gentiles.
19не змагати меть ся, і не кричати ме, й голосу його нїхто не чути ме по улицях;
19He shall not strive, nor cry; neither shall any man hear his voice in the streets.
20приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги;
20A bruised reed shall he not break, and smoking flax shall he not quench, till he send forth judgment unto victory.
21і на ймя його вповати муть погане.
21And in his name shall the Gentiles trust.
22Приведено тодї до Него біснуватого, слїпого й нїмого; і сцїлив його, так що слїпий і нїмий розмовляв і бачив.
22¶ Then was brought unto him one possessed with a devil, blind, and dumb: and he healed him, insomuch that the blind and dumb both spake and saw.
23І здивувавсь увесь народ, і казали: Чи сей не син Давидів?
23And all the people were amazed, and said, Is not this the son of David?
24Почувши ж се Фарисеї, казали: Не інакше виганяє сей біси, як Вельзевулом, князем бісовським.
24But when the Pharisees heard it , they said, This fellow doth not cast out devils, but by Beelzebub the prince of the devils.
25Знав же Ісус думки їх, і рече до них: Всяке царство, що подїлить ся у собі, спустїє; і всякий город і господа, що подїлить ся у собі, не встоїть.
25And Jesus knew their thoughts, and said unto them, Every kingdom divided against itself is brought to desolation; and every city or house divided against itself shall not stand:
26І коли сатана сатану виганяє, то роздїлив ся сам у собі; як же стояти ме царство його?
26And if Satan cast out Satan, he is divided against himself; how shall then his kingdom stand?
27І коли я виганяю біси Вельзевулом, то ким виганяють їх сини ваші? Тим вони будуть вашими суддями.
27And if I by Beelzebub cast out devils, by whom do your children cast them out? therefore they shall be your judges.
28Коли ж я виганяю біси Духом Божим, то вже приспіло до вас царство Боже.
28But if I cast out devils by the Spirit of God, then the kingdom of God is come unto you.
29Або, як може хто увійти в господу сильного, та пожакувати надоби його, хиба що звяже перше сильного, й тодї пожакує господу його?
29Or else how can one enter into a strong man’s house, and spoil his goods, except he first bind the strong man? and then he will spoil his house.
30Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, той розсипає.
30He that is not with me is against me; and he that gathereth not with me scattereth abroad.
31Тим глаголю вам: Усякий гріх і хула простить ся людям; а хула на Духа не простить ся людям.
31¶ Wherefore I say unto you, All manner of sin and blasphemy shall be forgiven unto men: but the blasphemy against the Holy Ghost shall not be forgiven unto men.
32І хто скаже слово проти Сина чоловічого, простить ся йому; а хто скаже слово проти Духа сьвятого, не простить ся йому нї в сьому віку, нї в будучому.
32And whosoever speaketh a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but whosoever speaketh against the Holy Ghost, it shall not be forgiven him, neither in this world, neither in the world to come.
33Або посадите дерево добре, то й овощ його добрий; або посадите дерево пусте, то й овощ його пустий; бо дерево познаєть ся по овощу.
33Either make the tree good, and his fruit good; or else make the tree corrupt, and his fruit corrupt: for the tree is known by his fruit.
34Кодло гадюче, як можете промовляти добрі речі, бувши лихими? бо від переповнї серця уста промовляють.
34O generation of vipers, how can ye, being evil, speak good things? for out of the abundance of the heart the mouth speaketh.
35Добрий чоловік із доброго скарбу серця виносить добре, а лихий чоловік із лихого скарбу виносить лихе.
35A good man out of the good treasure of the heart bringeth forth good things: and an evil man out of the evil treasure bringeth forth evil things.
36Я ж вам глаголю: Що за всяке пусте слово, яке говорити муть люде, дадуть одвіт суднього дня.
36But I say unto you, That every idle word that men shall speak, they shall give account thereof in the day of judgment.
37Бо по словам твоїм оправдиш ся, й по словам твоїм осудиш ся.
37For by thy words thou shalt be justified, and by thy words thou shalt be condemned.
38Озвались тодї проти сього деякі з письменників та Фарисеїв, кажучи: Учителю, хочемо від тебе ознаку бачити.
38¶ Then certain of the scribes and of the Pharisees answered, saying, Master, we would see a sign from thee.
39Він же, озвавшись, рече їм: Лукаве та перелюбне кодло ознаки шукає, та ознака не дасть ся йому, як тільки ознака Йони пророка.
39But he answered and said unto them, An evil and adulterous generation seeketh after a sign; and there shall no sign be given to it, but the sign of the prophet Jonas:
40Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землї.
40For as Jonas was three days and three nights in the whale’s belly; so shall the Son of man be three days and three nights in the heart of the earth.
41Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його, бо покаялись по проповідї Йониній; а ось тут більший од Йони.
41The men of Nineveh shall rise in judgment with this generation, and shall condemn it: because they repented at the preaching of Jonas; and, behold, a greater than Jonas is here.
42Полуденна цариця встане на суд із кодлом сим та й осудить його: бо прийшла з найдальших країн землї слухати премудростї Соломонової; а ось тут більший од Соломона.
42The queen of the south shall rise up in the judgment with this generation, and shall condemn it: for she came from the uttermost parts of the earth to hear the wisdom of Solomon; and, behold, a greater than Solomon is here.
43Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукає по безвіддях, шукаючи відпочинку, та й не знаходить.
43When the unclean spirit is gone out of a man, he walketh through dry places, seeking rest, and findeth none.
44Тодї каже: Вернусь у домівку мою, звідкіля я вийшов; і, прийшовши, знаходить її порожню, виметену й прибрану.
44Then he saith, I will return into my house from whence I came out; and when he is come, he findeth it empty, swept, and garnished.
45Йде тодї, й бере до себе сїм инших духів, ще злїщих нїж сам, і ввіходять та й живуть там; і буде останнє чоловіка того гірше нїж перше. Так станеть ся й кодлу сьому лукавому.
45Then goeth he, and taketh with himself seven other spirits more wicked than himself, and they enter in and dwell there: and the last state of that man is worse than the first. Even so shall it be also unto this wicked generation.
46Ще ж промовляв Він до людей, аж ось мати й брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
46¶ While he yet talked to the people, behold, his mother and his brethren stood without, desiring to speak with him.
47Каже ж один до Него: Он мати Твоя й брати Твої стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою.
47Then one said unto him, Behold, thy mother and thy brethren stand without, desiring to speak with thee.
48Він же, озвавшись, рече до говорячого йому: Хто се мати моя? і хто брати мої?
48But he answered and said unto him that told him, Who is my mother? and who are my brethren?
49І, простягши руку свою на учеників своїх, рече: Ось мати моя й брати мої!
49And he stretched forth his hand toward his disciples, and said, Behold my mother and my brethren!
50Бо хто чинити ме волю Отця мого, що на небі, той брат менї, й сестра, й мати.
50For whosoever shall do the will of my Father which is in heaven, the same is my brother, and sister, and mother.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.