Маттея 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Того ж часу йшов Ісус у суботу засївами, ученики ж Його зголоднїли, й почали рвати колоссє та їсти.
1At that time Jesus went through the corn on the sabbath: and his disciples being hungry, began to pluck the ears, and to eat.
2Побачивши се Фарисеї, казали до Него: Ось Твої ученики роблять, чого не годить ся робити в суботу.
2And the Pharisees seeing them, said to him: Behold thy disciples do that which is not lawful to do on the sabbath days.
3Він же рече до них: Хиба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним:
3But he said to them: Have you not read what David did when he was hungry, and they that were with him:
4як він увійшов до Божого дому, та поїв хлїби показнї, що не годилось йому їсти, нї тим, що були з ним, а тільки одним священикам?
4How he entered into the house of God, and did eat the loaves of proposition, which it was not lawful for him to eat, nor for them that were with him, but for the priests only?
5Або, хиба ви не читали в законї, як у суботу священики в церкві ламлють суботу, та й не винуваті?
5Or have ye not read in the law, that on the sabbath days the priests in the temple break the sabbath, and are without blame?
6Я ж вам глаголю: Що тут єсть більший од церкви.
6But I tell you that there is here a greater than the temple.
7А коли б ви знали, що воно є: Милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинуватих.
7And if you knew what this meaneth: I will have mercy, and not sacrifice: you would never have condemned the innocent.
8Бо Син чоловічий — Він Господь і суботи.
8For the Son of man is Lord even of the sabbath.
9І, пійшовши звідтіля, увійшов у школу їх.
9And when he has passed from thence, he came into their synagogues.
10І ось був там чоловік із сухою рукою. І питали Його, кажучи: Чи годить ся в суботу сцїляти? щоб обвинувати його.
10And behold there was a man who had a withered hand, and they asked him, saying: Is it lawful to heal on the sabbath days? that they might accuse him.
11Він же рече до них: Де між вами чоловік, що має одну вівцю, і коли впаде вона субітнього дня в яму, він не візьме, та й не витягне її?
11But he said to them: What man shall there be among you, that hath one sheep: and if the same fall into a pit on the sabbath day, will he not take hold on it and lift it up?
12Як же більше луччий чоловік од вівцї? Тим годить ся чинити добро і в суботу.
12How much better is a man than a sheep? Therefore it is lawful to do a good deed on the sabbath days.
13Рече тодї до чоловіка: Простягни руку твою. І простяг, і стала вона здорова, як і друга.
13Then he saith to the man: Stretch forth thy hand; and he stretched it forth, and it was restored to health even as the other.
14Фарисеї ж, вийшовши, радили раду проти Него, як погубити Його.
14And the Pharisees going out made a consultation against him, how they might destroy him.
15Та довідавшись про се Ісус, вийшов ізвідтіля; і пійшло слїдом за Ним багато народу, і сцїлив він усїх,
15But Jesus knowing it, retired from thence: and many followed him, and he healed them all.
16та й наказав їм, щоб не виявляли Його:
16And he charged them that they should not make him known.
17щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи:
17That it might be fulfilled which was spoken by Isaias the prophet, saying:
18Се слуга мій, що я вибрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд;
18Behold my servant whom I have chosen, my beloved in whom my soul hath been well pleased. I will put my spirit upon him, and he shall shew judgment to the Gentiles.
19не змагати меть ся, і не кричати ме, й голосу його нїхто не чути ме по улицях;
19He shall not contend, nor cry out, neither shall any man hear his voice in the streets.
20приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги;
20The bruised reed he shall not break: and smoking flax he shall not extinguish: till he send forth judgment unto victory.
21і на ймя його вповати муть погане.
21And in his name the Gentiles shall hope.
22Приведено тодї до Него біснуватого, слїпого й нїмого; і сцїлив його, так що слїпий і нїмий розмовляв і бачив.
22Then was offered to him one possessed with a devil, blind and dumb: and he healed him, so that he spoke and saw.
23І здивувавсь увесь народ, і казали: Чи сей не син Давидів?
23And all the multitudes were amazed, and said: Is not this the son of David?
24Почувши ж се Фарисеї, казали: Не інакше виганяє сей біси, як Вельзевулом, князем бісовським.
24But the Pharisees hearing it, said: This man casteth not out the devils but by Beelzebub the prince of the devils.
25Знав же Ісус думки їх, і рече до них: Всяке царство, що подїлить ся у собі, спустїє; і всякий город і господа, що подїлить ся у собі, не встоїть.
25And Jesus knowing their thoughts, said to them: Every kingdom divided against itself shall be made desolate: and every city or house divided against itself shall not stand.
26І коли сатана сатану виганяє, то роздїлив ся сам у собі; як же стояти ме царство його?
26And if Satan cast out Satan, he is divided against himself: how then shall his kingdom stand?
27І коли я виганяю біси Вельзевулом, то ким виганяють їх сини ваші? Тим вони будуть вашими суддями.
27And if I by Beelzebub cast out devils, by whom do your children cast them out? Therefore they shall be your judges.
28Коли ж я виганяю біси Духом Божим, то вже приспіло до вас царство Боже.
28But if I by the Spirit of God cast out devils, then is the kingdom of God come upon you.
29Або, як може хто увійти в господу сильного, та пожакувати надоби його, хиба що звяже перше сильного, й тодї пожакує господу його?
29Or how can any one enter into the house of the strong, and rifle his goods, unless he first bind the strong? and then he will rifle his house.
30Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, той розсипає.
30He that is not with me, is against me: and he that gathereth not with me, scattereth.
31Тим глаголю вам: Усякий гріх і хула простить ся людям; а хула на Духа не простить ся людям.
31Therefore I say to you: Every sin and blasphemy shall be forgiven men, but the blasphemy of the Spirit shall not be forgiven.
32І хто скаже слово проти Сина чоловічого, простить ся йому; а хто скаже слово проти Духа сьвятого, не простить ся йому нї в сьому віку, нї в будучому.
32And whosoever shall speak a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but he that shall speak against the Holy Ghost, it shall not be forgiven him, neither in this world, nor in the world to come.
33Або посадите дерево добре, то й овощ його добрий; або посадите дерево пусте, то й овощ його пустий; бо дерево познаєть ся по овощу.
33Either make the tree good and its fruit good: or make the tree evil, and its fruit evil. For by the fruit the tree is known.
34Кодло гадюче, як можете промовляти добрі речі, бувши лихими? бо від переповнї серця уста промовляють.
34O generation of vipers, how can you speak good things, whereas you are evil? for out of the abundance of the heart the mouth speaketh.
35Добрий чоловік із доброго скарбу серця виносить добре, а лихий чоловік із лихого скарбу виносить лихе.
35A good man out of a good treasure bringeth forth good things: and an evil man out of an evil treasure bringeth forth evil things.
36Я ж вам глаголю: Що за всяке пусте слово, яке говорити муть люде, дадуть одвіт суднього дня.
36But I say unto you, that every idle word that men shall speak, they shall render an account for it in the day of judgment.
37Бо по словам твоїм оправдиш ся, й по словам твоїм осудиш ся.
37For by thy words thou shalt be justified, and by thy words thou shalt be condemned.
38Озвались тодї проти сього деякі з письменників та Фарисеїв, кажучи: Учителю, хочемо від тебе ознаку бачити.
38Then some of the scribes and Pharisees answered him, saying: Master we would see a sign from thee.
39Він же, озвавшись, рече їм: Лукаве та перелюбне кодло ознаки шукає, та ознака не дасть ся йому, як тільки ознака Йони пророка.
39Who answering said to them: An evil and adulterous generation seeketh a sign: and a sign shall not be given it, but the sign of Jonas the prophet.
40Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землї.
40For as Jonas was in the whale’s belly three days and three nights: so shall the Son of man be in the heart of the earth three days and three nights.
41Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його, бо покаялись по проповідї Йониній; а ось тут більший од Йони.
41The men of Ninive shall rise in judgment with this generation, and shall condemn it: because they did penance at the preaching of Jonas. And behold a greater than Jonas here.
42Полуденна цариця встане на суд із кодлом сим та й осудить його: бо прийшла з найдальших країн землї слухати премудростї Соломонової; а ось тут більший од Соломона.
42The queen of the south shall rise in judgment with this generation, and shall condemn it: because she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon, and behold a greater than Solomon here.
43Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукає по безвіддях, шукаючи відпочинку, та й не знаходить.
43And when an unclean spirit is gone out of a man he walketh through dry places seeking rest, and findeth none.
44Тодї каже: Вернусь у домівку мою, звідкіля я вийшов; і, прийшовши, знаходить її порожню, виметену й прибрану.
44Then he saith: I will return into my house from whence I came out. And coming he findeth it empty, swept, and garnished.
45Йде тодї, й бере до себе сїм инших духів, ще злїщих нїж сам, і ввіходять та й живуть там; і буде останнє чоловіка того гірше нїж перше. Так станеть ся й кодлу сьому лукавому.
45Then he goeth, and taketh with him seven other spirits more wicked than himself, and they enter in and dwell there: and the last state of that man is made worse than the first. So shall it be also to this wicked generation.
46Ще ж промовляв Він до людей, аж ось мати й брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
46As he was yet speaking to the multitudes, behold his mother and his brethren stood without, seeking to speak to him.
47Каже ж один до Него: Он мати Твоя й брати Твої стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою.
47And one said unto him: Behold thy mother and thy brethren stand without, seeking thee.
48Він же, озвавшись, рече до говорячого йому: Хто се мати моя? і хто брати мої?
48But he answering him that told him, said: Who is my mother, and who are my brethren?
49І, простягши руку свою на учеників своїх, рече: Ось мати моя й брати мої!
49And stretching forth his hand towards his disciples, he said: Behold my mother and my brethren.
50Бо хто чинити ме волю Отця мого, що на небі, той брат менї, й сестра, й мати.
50For whosoever shall do the will of my Father, that is in heaven, he is my brother, and sister, and mother.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.