Маттея 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
1The kingdom of heaven is like to an householder, who went out early in the morning to hire labourers into his vineyard.
2І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
2And having agreed with the labourers for a penny a day, he sent them into his vineyard.
3І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,
3And going about the third hour, he saw others standing in the market place idle.
4і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.
4And he said to them: Go you also into my vineyard, and I will give you what shall be just.
5Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
5And they went their way. And again he went out about the sixth and the ninth hour, and did in like manner.
6Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
6But about the eleventh hour he went out and found others standing, and he saith to them: Why stand you here all the day idle?
7Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
7They say to him: Because no man hath hired us. He saith to them: Go you also into my vineyard.
8Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
8And when evening was come, the lord of the vineyard saith to his steward: Call the labourers and pay them their hire, beginning from the last even to the first.
9І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
9When therefore they were come, that came about the eleventh hour, they received every man a penny.
10Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
10But when the first also came, they thought that they should receive more: and they also received every man a penny.
11І взявши вони, нарекали на господаря,
11And receiving it they murmured against the master of the house,
12говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
12Saying: These last have worked but one hour, and thou hast made them equal to us, that have borne the burden of the day and the heats.
13Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
13But he answering said to one of them: Friend, I do thee no wrong: didst thou not agree with me for a penny?
14Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
14Take what is thine, and go thy way: I will also give to this last even as to thee.
15Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
15Or, is it not lawful for me to do what I will? is thy eye evil, because I am good?
16Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
16So shall the last be first, and the first last. For many are called, but few chosen.
17І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
17And Jesus going up to Jerusalem, took the twelve disciples apart, and said to them:
18Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
18Behold we go up to Jerusalem, and the Son of man shall be betrayed to the chief priests and the scribes, and they shall condemn him to death.
19і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
19And shall deliver him to the Gentiles to be mocked, and scourged, and crucified, and the third day he shall rise again.
20Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
20Then came to him the mother of the sons of Zebedee with her sons, adoring and asking something of him.
21Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
21Who said to her: What wilt thou? She saith to him: Say that these my two sons may sit, the one on thy right hand, and the other on thy left, in thy kingdom.
22Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
22And Jesus answering, said: You know not what you ask. Can you drink the chalice that I shall drink? They say to him: We can.
23І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
23He saith to them: My chalice indeed you shall drink; but to sit on my right or left hand, is not mine to give to you, but to them for whom it is prepared by my Father.
24І почувши десять, ремствували на двох братів.
24And the ten hearing it, were moved with indignation against the two brethren.
25Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
25But Jesus called them to him, and said: You know that the princes of the Gentiles lord it over them; and they that are the greater, exercise power upon them.
26Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
26It shall not be so among you: but whosoever will be the greater among you, let him be your minister:
27і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
27And he that will be first among you, shall be your servant.
28як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
28Even as the Son of man is not come to be ministered unto, but to minister, and to give his life a redemption for many.
29І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу.
29And when they went out from Jericho, a great multitude followed him.
30І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
30And behold two blind men sitting by the way side, heard that Jesus passed by, and they cried out, saying: O Lord, thou son of David, have mercy on us.
31Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
31And the multitude rebuked them that they should hold their peace. But they cried out the more, saying: O Lord, thou son of David, have mercy on us.
32І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
32And Jesus stood, and called them, and said: What will ye that I do to you?
33Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
33They say to him: Lord, that our eyes be opened.
34Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
34And Jesus having compassion on them, touched their eyes. And immediately they saw, and followed him.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.