Маттея 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
1“For the Kingdom of Heaven is like a man who was the master of a household, who went out early in the morning to hire laborers for his vineyard.
2І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
2When he had agreed with the laborers for a denarius a day, he sent them into his vineyard.
3І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,
3He went out about the third hour, and saw others standing idle in the marketplace.
4і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.
4He said to them, ‘You also go into the vineyard, and whatever is right I will give you.’ So they went their way.
5Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
5Again he went out about the sixth and the ninth hour, and did likewise.
6Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
6About the eleventh hour he went out and found others standing idle. He said to them, ‘Why do you stand here all day idle?’
7Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
7“They said to him, ‘Because no one has hired us.’ “He said to them, ‘You also go into the vineyard, and you will receive whatever is right.’
8Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
8“When evening had come, the lord of the vineyard said to his manager, ‘Call the laborers and pay them their wages, beginning from the last to the first.’
9І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
9“When those who were hired at about the eleventh hour came, they each received a denarius.
10Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
10When the first came, they supposed that they would receive more; and they likewise each received a denarius.
11І взявши вони, нарекали на господаря,
11When they received it, they murmured against the master of the household,
12говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
12saying, ‘These last have spent one hour, and you have made them equal to us who have borne the burden of the day and the scorching heat!’
13Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
13“But he answered one of them, ‘Friend, I am doing you no wrong. Didn’t you agree with me for a denarius?
14Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
14Take that which is yours, and go your way. It is my desire to give to this last just as much as to you.
15Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
15Isn’t it lawful for me to do what I want to with what I own? Or is your eye evil, because I am good?’
16Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
16So the last will be first, and the first last. For many are called, but few are chosen.”
17І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
17As Jesus was going up to Jerusalem, he took the twelve disciples aside, and on the way he said to them,
18Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
18“Behold, we are going up to Jerusalem, and the Son of Man will be delivered to the chief priests and scribes, and they will condemn him to death,
19і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
19and will hand him over to the Gentiles to mock, to scourge, and to crucify; and the third day he will be raised up.”
20Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
20Then the mother of the sons of Zebedee came to him with her sons, kneeling and asking a certain thing of him.
21Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
21He said to her, “What do you want?” She said to him, “Command that these, my two sons, may sit, one on your right hand and one on your left hand, in your Kingdom.”
22Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
22But Jesus answered, “You don’t know what you are asking. Are you able to drink the cup that I am about to drink, and be baptized with the baptism that I am baptized with?” They said to him, “We are able.”
23І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
23He said to them, “You will indeed drink my cup, and be baptized with the baptism that I am baptized with; but to sit on my right hand and on my left hand is not mine to give, but it is for whom it has been prepared by my Father.”
24І почувши десять, ремствували на двох братів.
24When the ten heard it, they were indignant with the two brothers.
25Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
25But Jesus summoned them, and said, “You know that the rulers of the nations lord it over them, and their great ones exercise authority over them.
26Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
26It shall not be so among you; but whoever desires to become great among you shall be your servant.
27і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
27Whoever desires to be first among you shall be your bondservant,
28як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
28even as the Son of Man came not to be served, but to serve, and to give his life as a ransom for many.”
29І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу.
29As they went out from Jericho, a great multitude followed him.
30І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
30Behold, two blind men sitting by the road, when they heard that Jesus was passing by, cried out, “Lord, have mercy on us, you son of David!”
31Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
31The multitude rebuked them, telling them that they should be quiet, but they cried out even more, “Lord, have mercy on us, you son of David!”
32І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
32Jesus stood still and called them, and asked, “What do you want me to do for you?”
33Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
33They told him, “Lord, that our eyes may be opened.”
34Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
34Jesus, being moved with compassion, touched their eyes; and immediately their eyes received their sight, and they followed him.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.