Маттея 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Тогож дня вийшов Ісус із господи, та й сїв край моря.
1On that day Jesus went out of the house and sat by the seaside.
2І зібралось до Него багато народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї.
2Great multitudes gathered to him, so that he entered into a boat and sat; and all the multitude stood on the beach.
3І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти;
3He spoke to them many things in parables, saying, “Behold, a farmer went out to sow.
4і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетїло птаство, та й повизбирувало його.
4As he sowed, some seeds fell by the roadside, and the birds came and devoured them.
5Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї;
5Others fell on rocky ground, where they didn’t have much soil, and immediately they sprang up, because they had no depth of earth.
6як же зійшло сонце, то й повяло воно, а, не мавши кореня, посохло.
6When the sun had risen, they were scorched. Because they had no root, they withered away.
7А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його.
7Others fell among thorns. The thorns grew up and choked them.
8Инше ж упало на добру землю, і дало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
8Others fell on good soil and yielded fruit: some one hundred times as much, some sixty, and some thirty.
9Хто має уші слухати, нехай слухає.
9He who has ears to hear, let him hear.”
10І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?
10The disciples came, and said to him, “Why do you speak to them in parables?”
11Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.
11He answered them, “To you it is given to know the mysteries of the Kingdom of Heaven, but it is not given to them.
12Хто бо має, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не має, в того візьметь ся й те, що має.
12For whoever has, to him will be given, and he will have abundance; but whoever doesn’t have, from him will be taken away even that which he has.
13Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.
13Therefore I speak to them in parables, because seeing they don’t see, and hearing, they don’t hear, neither do they understand.
14І справджуєть ся на них пророцтво Ісаїї, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.
14In them the prophecy of Isaiah is fulfilled, which says, ‘By hearing you will hear, and will in no way understand; Seeing you will see, and will in no way perceive;
15Затвердїло бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инколи не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.
15for this people’s heart has grown callous, their ears are dull of hearing, and they have closed their eyes; or else perhaps they might perceive with their eyes, hear with their ears, understand with their heart, and would turn again, and I would heal them.’
16Ваші ж очі блаженні, бо бачять, і уші ваші, бо чують.
16“But blessed are your eyes, for they see; and your ears, for they hear.
17Істино бо глаголю вам: Що многі пророки й праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.
17For most certainly I tell you that many prophets and righteous men desired to see the things which you see, and didn’t see them; and to hear the things which you hear, and didn’t hear them.
18Оце ж послухайте приповістї про сїяча.
18“Hear, then, the parable of the farmer.
19Коли хто чує слово царства, й не зрозуміє, приходить лукавий, та й хапає, що посїяно у него в серцї. Се — засїяний край шляху.
19When anyone hears the word of the Kingdom and doesn’t understand it, the evil one comes and snatches away that which has been sown in his heart. This is what was sown by the roadside.
20А засїяний на каменистому, се той, що чує слово, й зараз приймає його з радостю:
20What was sown on the rocky places, this is he who hears the word and immediately with joy receives it;
21тільки же не має він кореня в собі, він до часу; як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнить ся.
21yet he has no root in himself, but endures for a while. When oppression or persecution arises because of the word, immediately he stumbles.
22А засїяний в тернинї, се той, що чує слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся безʼовочним.
22What was sown among the thorns, this is he who hears the word, but the cares of this age and the deceitfulness of riches choke the word, and he becomes unfruitful.
23Засїяний же на добрій землї, се той, що чує слово й розуміє, й дає овощ; і родить одно в сотеро, друге в шістьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
23What was sown on the good ground, this is he who hears the word and understands it, who most certainly bears fruit and produces, some one hundred times as much, some sixty, and some thirty.”
24Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїє добре насїннє на ниві своїй;
24He set another parable before them, saying, “The Kingdom of Heaven is like a man who sowed good seed in his field,
25як же люде спали, прийшов ворог його, й насїяв куколю між пшеницю, та й пійшов.
25but while people slept, his enemy came and sowed darnel weeds also among the wheat, and went away.
26Як же зійшов засїв, та принїс овощ, показавсь тодї й кукіль.
26But when the blade sprang up and produced grain, then the darnel weeds appeared also.
27І прийшли слуги господаря того, та й кажуть йому: Пане, хиба ти не добре насїннє сїяв на твоїй ниві? Звідкіля ж узяв ся кукіль?
27The servants of the householder came and said to him, ‘Sir, didn’t you sow good seed in your field? Where did these darnel weeds come from?’
28Він же рече їм: Се зробив чоловік ворог. Слуги ж сказали йому: Чи хочеш, щоб ми пійшли та випололи його?
28“He said to them, ‘An enemy has done this.’ “The servants asked him, ‘Do you want us to go and gather them up?’
29Він же рече: Нї, щоб виполюючи кукіль, разом з ним і пшеницї не повиривали.
29“But he said, ‘No, lest perhaps while you gather up the darnel weeds, you root up the wheat with them.
30Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене.
30Let both grow together until the harvest, and in the harvest time I will tell the reapers, “First, gather up the darnel weeds, and bind them in bundles to burn them; but gather the wheat into my barn.”’”
31Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посїяв на ниві своїй.
31He set another parable before them, saying, “The Kingdom of Heaven is like a grain of mustard seed which a man took, and sowed in his field,
32Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його.
32which indeed is smaller than all seeds. But when it is grown, it is greater than the herbs and becomes a tree, so that the birds of the air come and lodge in its branches.”
33Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощинить ним три мірки борошна (муки), поки все вкисне.
33He spoke another parable to them. “The Kingdom of Heaven is like yeast which a woman took and hid in three measures of meal, until it was all leavened.”
34Все це говорив Ісус людям приповістями, а без приповістей не говорив їм:
34Jesus spoke all these things in parables to the multitudes; and without a parable, he didn’t speak to them,
35щоб справдилось, що сказав пророк, глаголючи: Одкрию в приповістях уста мої, промовлю втаєне від настання сьвіта.
35that it might be fulfilled which was spoken through the prophet, saying, “I will open my mouth in parables; I will utter things hidden from the foundation of the world.”
36Тодї одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві.
36Then Jesus sent the multitudes away, and went into the house. His disciples came to him, saying, “Explain to us the parable of the darnel weeds of the field.”
37Він же, озвавшись, рече їм: Сїючий добре насїннє, се Син чоловічий;
37He answered them, “He who sows the good seed is the Son of Man,
38а нива, се сьвіт; добре ж насїнне, се сини царства; а кукіль, се сини лукавого;
38the field is the world, the good seeds are the children of the Kingdom, and the darnel weeds are the children of the evil one.
39ворог, що всїяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели.
39The enemy who sowed them is the devil. The harvest is the end of the age, and the reapers are angels.
40Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінцї сьвіта сього:
40As therefore the darnel weeds are gathered up and burned with fire; so will it be at the end of this age.
41Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всїх, що роблять беззаконнє,
41The Son of Man will send out his angels, and they will gather out of his Kingdom all things that cause stumbling and those who do iniquity,
42та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
42and will cast them into the furnace of fire. There will be weeping and gnashing of teeth.
43Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.
43Then the righteous will shine like the sun in the Kingdom of their Father. He who has ears to hear, let him hear.
44Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радїючи, йде та й продає все, що має, та й купує ту ниву.
44“Again, the Kingdom of Heaven is like treasure hidden in the field, which a man found and hid. In his joy, he goes and sells all that he has and buys that field.
45Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перел;
45“Again, the Kingdom of Heaven is like a man who is a merchant seeking fine pearls,
46і знайшовши він одну перлу дорогоцїнну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її.
46who having found one pearl of great price, he went and sold all that he had and bought it.
47Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини;
47“Again, the Kingdom of Heaven is like a dragnet that was cast into the sea and gathered some fish of every kind,
48як же став повен, то витягли його на беріг, і посїдавши, вибрали, що добре, у посуд, а що погане, те геть повикидали.
48which, when it was filled, fishermen drew up on the beach. They sat down and gathered the good into containers, but the bad they threw away.
49Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних,
49So it will be in the end of the world. The angels will come and separate the wicked from among the righteous,
50та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
50and will cast them into the furnace of fire. There will be weeping and gnashing of teeth.”
51І рече Ісус до них: Чи зрозуміли це все? Кажуть вони Йому: Так, Господи.
51Jesus said to them, “Have you understood all these things?” They answered him, “Yes, Lord.”
52Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе.
52He said to them, “Therefore every scribe who has been made a disciple in the Kingdom of Heaven is like a man who is a householder, who brings out of his treasure new and old things.”
53І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.
53When Jesus had finished these parables, he departed from there.
54І, прийшовши у свою країну, навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила?
54Coming into his own country, he taught them in their synagogue, so that they were astonished and said, “Where did this man get this wisdom and these mighty works?
55Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветь ся Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?
55Isn’t this the carpenter’s son? Isn’t his mother called Mary, and his brothers James, Joses, Simon, and Judas?
56хиба не Його сестри між нами? Звідкіля ж се все в Него?
56Aren’t all of his sisters with us? Where then did this man get all of these things?”
57І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.
57They were offended by him. But Jesus said to them, “A prophet is not without honor, except in his own country and in his own house.”
58І не зробив там многих чудес через недовірство їх.
58He didn’t do many mighty works there because of their unbelief.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.