Маттея 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
1“For the kingdom of heaven is like a landowner who went out early in the morning to hire workers for his vineyard.
2І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
2He agreed to pay them a denarius for the day and sent them into his vineyard.
3І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,
3About the third hour he went out and saw others standing in the marketplace doing nothing.
4і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.
4‘You also go into my vineyard,’ he said, ‘and I will pay you whatever is right.’
5Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
5So they went. He went out again about the sixth hour and the ninth hour and did the same thing.
6Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
6About the eleventh hour he went out and found still others standing around. ‘Why have you been standing here all day long doing nothing?’ he asked.
7Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
7‘Because no one has hired us,’ they answered. So he told them, ‘You also go into my vineyard.’
8Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
8When evening came, the owner of the vineyard said to his foreman, ‘Call the workers and pay them their wages, starting with the last ones hired and moving on to the first.’
9І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
9The workers who were hired about the eleventh hour came and each received a denarius.
10Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
10So when the original workers came, they assumed they would receive more. But each of them also received a denarius.
11І взявши вони, нарекали на господаря,
11On receiving their pay, they began to grumble against the landowner.
12говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
12‘These men who were hired last worked only one hour,’ they said, ‘and you have made them equal to us who have borne the burden and the scorching heat of the day.’
13Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
13But he answered one of them, ‘Friend, I am not being unfair to you. Did you not agree with me on one denarius?
14Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
14Take your pay and go. I want to give this last man the same as I gave you.
15Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
15Do I not have the right to do as I please with what is mine? Or are you envious because I am generous?’
16Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
16So the last will be first, and the first will be last.”
17І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
17As Jesus was going up to Jerusalem, He took the twelve disciples aside and said,
18Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
18“Look, we are going up to Jerusalem, and the Son of Man will be delivered over to the chief priests and scribes. They will condemn Him to death
19і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
19and will deliver Him over to the Gentiles to be mocked and flogged and crucified. And on the third day He will be raised to life.”
20Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
20Then the mother of Zebedee’s sons came to Jesus with her sons and knelt down to make a request of Him.
21Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
21“What do you want?” He inquired. She answered, “Declare that in Your kingdom one of these two sons of mine may sit at Your right hand, and the other at Your left.”
22Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
22“You do not know what you are asking,” Jesus replied. “Can you drink the cup I am going to drink?” “We can,” the brothers answered.
23І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
23“You will indeed drink My cup,” Jesus said. “But to sit at My right or left is not Mine to grant. These seats belong to those for whom My Father has prepared them.”
24І почувши десять, ремствували на двох братів.
24When the ten heard about this, they were indignant with the two brothers.
25Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
25But Jesus called them aside and said, “You know that the rulers of the Gentiles lord it over them, and their superiors exercise authority over them.
26Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
26It shall not be this way among you. Instead, whoever wants to become great among you must be your servant,
27і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
27and whoever wants to be first among you must be your slave—
28як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
28just as the Son of Man did not come to be served, but to serve, and to give His life as a ransom for many.”
29І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу.
29As they were leaving Jericho, a large crowd followed Him.
30І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
30And there were two blind men sitting beside the road. When they heard that Jesus was passing by, they cried out, “Lord, Son of David, have mercy on us!”
31Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
31The crowd admonished them to be silent, but they cried out all the louder, “Lord, Son of David, have mercy on us!”
32І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
32Jesus stopped and called them. “What do you want Me to do for you?” He asked.
33Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
33“Lord,” they answered, “let our eyes be opened.”
34Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
34Moved with compassion, Jesus touched their eyes, and at once they received their sight and followed Him.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.