Маттея 23
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Рече тодї Ісус до народу, та до учеників своїх,
1Then Jesus spoke to the multitudes and to his disciples,
2глаголючи: На Мойсейових сїдалищах посїдали письменники та Фарисеї.
2Saying: The scribes and the Pharisees have sitten on the chair of Moses.
3Тим усе, що скажуть вам держати, держіть і робіть; по дїлам же їх не робіть: говорять бо, й не роблять.
3All things therefore whatsoever they shall say to you, observe and do: but according to their works do ye not; for they say, and do not.
4Вяжуть бо тяжкі оберемки, що важко носити, й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть двигнути їх.
4For they bind heavy and insupportable burdens, and lay them on men’s shoulders; but with a finger of their own they will not move them.
5Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй,
5And all their works they do for to be seen of men. For they make their phylacteries broad, and enlarge their fringes.
6і люблять перші місця на бенкетах, і перші сїдання по школах,
6And they love the first places at feasts, and the first chairs in the synagogues,
7і витання на торгах, і щоб звали їх люде: Учителю, учителю.
7And salutations in the market place, and to be called by men, Rabbi.
8Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель — Христос; усї ж ви брати.
8But be not you called Rabbi. For one is your master; and all you are brethren.
9І отця не звіть собі на землї, один бо Отець у вас, що на небі.
9And call none your father upon earth; for one is your father, who is in heaven.
10І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник — Христос.
10Neither be ye called masters; for one is you master, Christ.
11Більший же між вами нехай буде вам слугою.
11He that is the greatest among you shall be your servant.
12Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.
12And whosoever shall exalt himself shall be humbled: and he that shall humble himself shall be exalted.
13Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людьми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти.
13But woe to you scribes and Pharisees, hypocrites; because you shut the kingdom of heaven against men, for you yourselves do not enter in; and those that are going in, you suffer not to enter.
14Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь; тим ще тяжчий приймете осуд.
14Woe to you scribes and Pharisees, hypocrites: because you devour the houses of widows, praying long prayers. For this you shall receive the greater judgment.
15Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що проходите море й землю, щоб зробити одного нововірця, і коли станеть ся, робите його сином пекла, удвоє гіршим вас.
15Woe to you scribes and Pharisees, hypocrites; because you go round about the sea and the land to make one proselyte; and when he is made, you make him the child of hell twofold more than yourselves.
16Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого; хто ж покленеть ся золотом церковним, винуватий!
16Woe to you blind guides, that say, Whosoever shall swear by the temple, it is nothing; but he that shall swear by the gold of the temple, is a debtor.
17Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото?
17Ye foolish and blind; for whether is greater, the gold, or the temple that sanctifieth the gold?
18І: Хто клясти меть ся жертівнею, нїчого; хто ж покленеть ся даром, що на нїй, винуватий.
18And whosoever shall swear by the altar, it is nothing; but whosoever shall swear by the gift that is upon it, is a debtor.
19Дурні й слїпі: що бо більше: дар, чи жертівня, що осьвячує дар?
19Ye blind: for whether is greater, the gift, or the altar that sanctifieth the gift?
20Оце ж, хто кленеть ся жертівнею, кленеть ся нею і всїм, що зверху неї.
20He therefore that sweareth by the altar, sweareth by it, and by all things that are upon it:
21І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй.
21And whosoever shall swear by temple, sweareth by it, and by him that dwelleth in it:
22І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм.
22And he that sweareth by heaven, sweareth by the throne of God, and by him that sitteth thereon.
23Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.
23Woe to you scribes and Pharisees, hypocrites; because you tithe mint, and anise, and cummin, and have left the weightier things of the law; judgment, and mercy, and faith. These things you ought to have done, and not to leave those undone.
24Проводирі слїпі, що відцїджуєте комара, верблюда ж глитаєте.
24Blind guides, who strain out a gnat, and swallow a camel.
25Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди.
25Woe to you scribes and Pharisees, hypocrites; because you make clean the outside of the cup and of the dish, but within you are full of rapine and uncleanness.
26Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.
26Thou blind Pharisee, first make clean the inside of the cup and of the dish, that the outside may become clean.
27Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в серединї ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.
27Woe to you scribes and Pharisees, hypocrites; because you are like to whited sepulchres, which outwardly appear to men beautiful, but within are full of dead men’s bones, and of all filthiness.
28Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.
28So you also outwardly indeed appear to men just; but inwardly you are full of hypocrisy and iniquity.
29Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників,
29Woe to you scribes and Pharisees, hypocrites; that build the sepulchres of the prophets, and adorn the monuments of the just,
30і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків.
30And say: If we had been in the days of our Fathers, we would not have been partakers with them in the blood of the prophets.
31Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків.
31Wherefore you are witnesses against yourselves, that you are the sons of them that killed the prophets.
32І ви доповнюйте міру батьків ваших.
32Fill ye up then the measure of your fathers.
33Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекольного?
33You serpents, generation of vipers, how will you flee from the judgment of hell?
34Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город:
34Therefore behold I send to you prophets, and wise men, and scribes: and some of them you will put to death and crucify, and some you will scourge in your synagogues, and persecute from city to city:
35щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею.
35That upon you may come all the just blood that hath been shed upon the earth, from the blood of Abel the just, even unto the blood of Zacharias the son of Barachias, whom you killed between the temple and the altar.
36Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.
36Amen I say to you, all these things shall come upon this generation.
37Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати дїтей твоїх, як курка збирає курчат своїх під крила, й не схотїли!
37Jerusalem, Jerusalem, thou that killest the prophets, and stonest them that are sent unto thee, how often would I have gathered together thy children, as the hen doth gather her chickens under her wings, and thou wouldest not?
38Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий.
38Behold, you house shall be left to you, desolate.
39Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословен грядущий в імя Господнє!
39For I say to you, you shall not see me henceforth till you say: Blessed is he that cometh in the name of the Lord.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.