Маттея 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Побачивши ж народ, зійшов на гору, і, як сїв, приступили до Него ученики Його;
1Кынд а вэзут Исус нороаделе, С-а суит пе мунте ши, дупэ че а шезут жос, ученичий Луй с-ау апропият де Ел.
2і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:
2Апой а ынчепут сэ ворбяскэ ши сэ-й ынвеце астфел:
3Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
3„Феричеде чей сэрачь ын дух, кэч а лор есте Ымпэрэция черурилор!
4Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.
4Феричеде чей че плынг, кэч ей вор фи мынгыяць!
5Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
5Феричеде чей блынзь, кэч ейвор моштени пэмынтул!
6Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
6Фериче де чей флэмынзь ши ынсетаць дупэ неприхэнире, кэчей вор фи сэтураць!
7Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
7Фериче де чей милостивь, кэчей вор авя парте де милэ!
8Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
8Феричеде чей ку инима куратэ, кэчей вор ведя пе Думнезеу!
9Блаженні миротворцї, бо такі синами Божими звати муть ся.
9Фериче де чей ымпэчуиторь, кэч ей вор фи кемаць фий ай луй Думнезеу!
10Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
10Феричеде чей пригониць дин причина неприхэнирий, кэч а лор есте Ымпэрэция черурилор!
11Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
11Феричева фи де вой кынд, дин причина Мя, оамений вэ вор окэры, вэ вор пригони ши вор спуне тот фелул де лукрурь реле ши неадевэрате ымпотрива воастрэ!
12Радуйтесь і веселїтесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
12Букураци-вэши веселици-вэ, пентру кэ рэсплата воастрэ есте маре ын черурь; кэч тот ашаау пригонит пе пророчий каре ау фост ынаинте де вой.
13Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тодї вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
13Вой сунтець саря пэмынтулуй. Дар, дакэ саря ышь перде густул, прин че ышь ва кэпэта ярэшь путеря де а сэра? Атунч ну май есте бунэ ла нимик, декыт сэ фие лепэдатэ афарэ ши кэлкатэ ын пичоаре де оамень.
14Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;
14Войсунтець лумина лумий. О четате ашезатэ пе ун мунте ну поате сэ рэмынэ аскунсэ.
15і, засьвітивши сьвічку, не ставлять під посудину, а на сьвічнику; то й сьвітить вона всїм, хто в хатї,
15Ши оамений н-априндлумина ка с-о пунэ суб оброк, чи о пун ын сфешник ши луминязэ тутурор челор дин касэ.
16так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
16Тот аша сэ луминезе ши лумина воастрэ ынаинтя оаменилор, ка ейсэ вадэ фаптеле воастре буне ши сэ слэвяскэпе Татэл востру, каре есте ын черурь.
17Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.
17Сэ ну кредець кэ ам венит сэ стрик Леӂя сау Пророчий; ам венит ну сэ стрик, чи сэ ымплинеск.
18Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
18Кэч адевэрат вэ спун, кытэ времену вор трече черул ши пэмынтул, ну ва трече о йотэ сау о фрынтурэ де словэ дин Леӂе ынаинте ка сэ се фи ынтымплат тоате лукруриле.
19Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
19Аша кэ орьчинева стрика уна дин челе май мичь дин ачесте порунчь ши ва ынвэца пе оамень аша, ва фи кемат чел май мик ын Ымпэрэция черурилор; дар орьчине ле ва пэзи ши ва ынвэца пе алций сэ ле пэзяскэ, ва фи кемат маре ын Ымпэрэция черурилор.
20Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.
20Кэч вэ спун кэ, дакэ неприхэниря воастрэ ну ва ынтреченеприхэниря кэртурарилор ши а фарисеилор, ку ничун кип ну вець интра ын Ымпэрэция черурилор.
21Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
21Аць аузит кэ с-а зис челор дин векиме: ‘Сэ ну учизь ; орьчине ва учиде ва кэдя суб педяпса жудекэций.’
22Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака, на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекольний.
22Дар Еу вэ спун кэ орьчине се мыние пе фрателе сэу ва кэдя суб педяпса жудекэций; ши орьчине ва зиче фрателуй сэу: ‘Простуле!’ вакэдя суб педяпса соборулуй; яр орьчине-й ва зиче: ‘Небунуле!’ ва кэдя суб педяпса фокулуй гееней.
23Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;
23Аша кэ, дакэыць адучь дарул ла алтар ши аколо ыць адучь аминте кэ фрателе тэу аре чева ымпотрива та,
24зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тодї прийди й подай дар твій.
24ласэ-цьдарул аколо, ынаинтя алтарулуй, ши ду-те ынтый де ымпакэ-те ку фрателе тэу; апой вино де аду-ць дарул.
25Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозї з ним, щоб не віддав тебе противник суддї, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
25Каутэде те ымпакэ деграбэ ку пырышул тэу, кытэвреме ешть ку ел пе друм, ка ну кумва пырышул сэ те дя пе мына жудекэторулуй, жудекэторул сэ те дя пе мына темничерулуй ши сэ фий арункат ын темницэ.
26Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.
26Адевэрат ыць спун кэ ну вей еши де аколо пынэ ну вей плэти чел дин урмэ бэнуц.
27Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
27Аць аузит кэ с-а зис челор дин векиме: ‘Сэ ну прякурвешть.’
28Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серцї своїм.
28Дар Еу вэ спун кэ орьчине се уйтэла о фемее ка с-о пофтяскэ, а ши прякурвит ку еа ын инима луй.
29Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло вкинуто в пекло.
29Дакэ, деч, окюл тэу чел дрепт те фаче сэ казь ын пэкат, скоате-лши ляпэдэ-л де ла тине; кэч есте спре фолосул тэу сэ пярэ унул дин мэдулареле тале ши сэ ну-ць фие арункат тот трупул ын геенэ.
30І коли права рука твоя блазнить тебе, відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло твоє вкинуто в пекло.
30Дакэ мына та чя дряптэ те фаче сэ казь ын пэкат, тае-о ши ляпэд-о де ла тине; кэч есте спре фолосул тэу сэ пярэ унул дин мэдулареле тале ши сэ ну-ць фие арункат тот трупул ын геенэ.
31Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
31С-а зис ярэшь: ‘Орьчинеышь ва лэса неваста сэ-й дя о карте де деспэрцире.’
32Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
32Дар Еу вэ спун кэ орьчинеышь ва лэса неваста, ын афарэ нумай де причинэ де курвие, ый дэ прилеж сэ прякурвяскэ; ши чине ва луа де невастэ пе чя лэсатэ де бэрбат прякурвеште.
33Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітницї твої.
33Аць май аузит ярэшь кэ с-а зис челор дин векиме: ‘Сэ нужурь стрымб; чи сэымплинешть фацэ де Домнул журэминтеле тале.’
34Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсїм: нї небом, бо воно престол Божий;
34Дар Еу вэ спун: Сэ ну журацьничдекум; нич пе чер, пентру кэ есте скаунулде домние ал луй Думнезеу;
35нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
35нич пе пэмынт, пентру кэ есте аштернутул пичоарелор Луй; нич пе Иерусалим, пентру кэ есте четатямарелуй Ымпэрат.
36нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.
36Сэ ну журь нич пе капул тэу, кэч ну поць фаче ун сингур пэр алб сау негру.
37Слово ж ваше нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.
37Фелулвостру де ворбире сэ фие: ‘Да, да; ну, ну’; че трече песте ачесте кувинте вине де ла чел рэу.
38Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
38Аць аузит кэ с-а зис: ‘Окь пентру окь ши динте пентру динте.’
39Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
39Дар Еу вэ спун: Сэну вэ ымпотривиць челуй че вэ фаче рэу. Чи, орькуйте ловеште песте образул дрепт, ынтоарче-й ши пе челэлалт.
40І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.
40Орькуй вря сэ се жудече ку тине ши сэ-ць я хайна, ласэ-й ши кэмаша.
41І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.
41Дакэ те силештечинева сэ мерӂь ку ел о милэ де лок, мерӂь ку ел доуэ.
42Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
42Челуй че-ць чере, дэ-й; ши нуынтоарче спателе челуй че вря сэ се ымпрумуте де ла тине.
43Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
43Аць аузит кэ с-а зис: ‘Сэюбешть пе апроапеле тэу ши сэурэшть пе врэжмашул тэу.’
44Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і молїть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
44Дар Еу вэ спун: Юбицьпе врэжмаший воштри, бинекувынтаць пе чей че вэ блестемэ, фачець бине челор че вэ урэск ши ругаци-вэ пентру чей че вэ асупрескши вэ пригонеск,
45щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.
45ка сэ фиць фий ай Татэлуй востру каре есте ын черурь; кэч Ел фаче сэ рэсарэсоареле Сэу песте чей рэй ши песте чей бунь ши дэ плоае песте чей дрепць ши песте чей недрепць.
46Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
46Дакэ юбицьнумай пе чей че вэ юбеск, че рэсплатэ май аштептаць? Ну фак аша ши вамеший?
47І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?
47Ши дакэ ымбрэцишаць ку драгосте нумай пе фраций воштри, че лукру необишнуит фачець? Оаре пэгыний ну фак ла фел?
48Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.
48Вой фицьдар десэвыршиць, дупэ кумши Татэл востру чел череск есте десэвыршит.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.