Маттея 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете нїякої нагороди від Отця вашого, що на небі.
1Луаць сяма сэ ну вэ ындеплиниць неприхэниря воастрэ ынаинтя оаменилор, ка сэ фиць вэзуць де ей; алтминтерь, ну вець авя рэсплатэ де ла Татэл востру, каре есте ын черурь.
2Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.
2Ту, дар, кынд фачьмилостение, ну суна ку трымбица ынаинтя та, кум фак фэцарничий ын синагоӂь ши ын улице, пентру ка сэ фие слэвиць де оамень. Адевэрат вэ спун кэ шь-ау луат рэсплата.
3Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай лїва рука твоя не знає, що робить права:
3Чи ту, кынд фачь милостение, сэ ну штие стынга та че фаче дряпта,
4щоб твоя милостиня була потайна; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
4пентру ка милостения та сэ фие фэкутэ ын аскунс; ши Татэл тэу, каре веде ын аскунс, ыць ва рэсплэти.
5І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.
5Кынд вэ ругаць, сэ ну фиць ка фэцарничий, кэрора ле плаче сэ се роаӂе стынд ын пичоаре ын синагоӂь ши ла колцуриле улицелор, пентру ка сэ фие вэзуць де оамень. Адевэрат вэ спун кэ шь-ау луат рэсплата.
6Ти ж, коли молиш ся, увійди в хатину твою та, зачинивши двері, помолись Отцю твоєму потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
6Чи ту, кынд те роӂь, интрэын одэица та, ынкуе-ць уша ши роагэ-те Татэлуй тэу, каре есте ын аскунс; ши Татэл тэу, каре веде ын аскунс, ыць ва рэсплэти.
7Як же молитесь, то не говоріть багато, як погане: бо вони думають, що за довгі молитви будуть вислухані.
7Кынд вэ ругаць, сэ ну болборосиць ачеляшь ворбе, ка пэгыний, кэрорали се паре кэ, дакэ спун о мулциме де ворбе, вор фи аскултаць.
8Не приподоблюйте ся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перш нїж просите в Него.
8Сэ ну вэ асемэнаць ку ей; кэч Татэл востру штие де че авець требуинцэ, май ынаинте ка сэ-Й черець вой.
9Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.
9Ятэ дар кум требуе сэ вэ ругаць: ‘Татэлностру каре ешть ын черурь! Сфинцяскэ-се Нумеле Тэу;
10Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.
10вие Ымпэрэция Та; факэ-севоя Та, прекумын чер ши пе пэмынт.
11Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
11Пыня ноастрэчя де тоате зилеледэ-не-о ноуэ астэзь
12І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.
12ши неяртэ ноуэ грешелиле ноастре, прекум ши ной ертэм грешицилор ноштри
13І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.
13ши ну не дуче ын испитэ, чи избэвеште-неде чел рэу. Кэча Та есте ымпэрэция ши путеря ши слава ын вечь. Амин!’
14Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме вам.
14Дакэертаць оаменилор грешелиле лор, ши Татэл востру чел череск вэ ва ерта грешелиле воастре.
15Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.
15Дар, дакэ нуертаць оаменилор грешелиле лор, нич Татэл востру ну вэ ва ерта грешелиле воастре.
16Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.
16Кынд постиць , сэ ну вэ луаць о ынфэцишаре посоморытэ, ка фэцарничий, каре ышь слуцеск фецеле, ка сэ се арате оаменилор кэ постеск. Адевэрат вэ спун кэ шь-ау луат рэсплата.
17Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє;
17Чи ту, кынд постешть, унӂе-цькапул ши спалэ-ць фаца,
18щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
18ка сэ те арэць кэ постешть ну оаменилор, чи Татэлуй тэу, каре есте ын аскунс; ши Татэл тэу, каре веде ын аскунс, ыць ва рэсплэти.
19Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть.
19Ну вэ стрынӂець коморь пе пэмынт, унде ле мэнынкэ молииле ши руӂина ши унде ле сапэ ши ле фурэ хоций;
20Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть.
20чистрынӂеци-вэ коморь ын чер, унде ну ле мэнынкэ молииле ши руӂина ши унде хоций ну ле сапэ, нич ну ле фурэ.
21Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.
21Пентру кэ унде есте комоара воастрэ, аколо ва фи ши инима воастрэ.
22Сьвітло тїлу око; тим, коли око в тебе ясне, то й все тїло твоє буде сьвітле.
22Окюл есте луминатрупулуй. Дакэ окюл тэу есте сэнэтос, тот трупул тэу ва фи плин де луминэ;
23Коли ж у тебе око лихе, то й все тїло твоє буде темне. Тим, коли сьвітло, що в тобі, буде темрява, то яка велика се темрява!
23дар, дакэ окюл тэу есте рэу, тот трупул тэу ва фи плин де ынтунерик. Аша кэ, дакэ лумина каре есте ын тине есте ынтунерик, кыт де маре требуе сэ фие ынтунерикул ачеста!
24Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.
24Нименьну поате служи ла дой стэпынь. Кэч сау ва уры пе унул ши ва юби пе челэлалт; сау ва цине ла унул ши ва несокоти пе челэлалт: Нупутець служи луй Думнезеу ши луй Мамона.
25Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?
25Де ачея вэ спун: Нувэ ынгрижораць де вяца воастрэ, гындинду-вэ че вець мынка сау че вець бя; нич де трупул востру, гындинду-вэ ку че вэ вець ымбрэка. Оаре ну есте вяца май мулт декыт храна ши трупул, май мулт декыт ымбрэкэминтя?
26Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?
26Уйтаци-вэла пэсэриле черулуй: еле нич ну сямэнэ, нич ну сечерэ ши нич ну стрынг нимик ын грынаре, ши тотушь Татэл востру чел череск ле хрэнеште. Оаре ну сунтець вой ку мулт май де прец декыт еле?
27Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть?
27Ши апой, чине динтре вой, кяр ынгрижорынду-се, поате сэ адауӂе мэкар ун кот ла ынэлцимя луй?
28І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй, як вони ростуть; не працюють, нї прядуть;
28Ши де че вэ ынгрижораць де ымбрэкэминте? Уйтаци-вэ ку бэгаре де сямэ кум креск криний де пе кымп: ей нич ну торк, нич ну цес;
29глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так, як одна з них.
29тотушь вэ спун кэ нич кяр Соломон, ын тоатэ слава луй, ну с-а ымбрэкат ка унул дин ей.
30Коли ж Бог так зʼодягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж зʼодягати ме вас, маловірні?
30Аша кэ, дакэ астфел ымбракэ Думнезеу ярба де пе кымп, каре астэзь есте, дар мыне ва фи арункатэ ын куптор, ну вэ ва ымбрэка Ел ку мулт май мулт пе вой, пуцин крединчошилор?
31Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?
31Ну вэ ынгрижораць дар, зикынд: ‘Че вом мынка?’ сау: ‘Че вом бя?’ сау: ‘Ку че не вом ымбрэка?’
32Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.
32Фииндкэ тоате ачесте лукрурь нямуриле ле каутэ. Татэл востру чел череск штие кэ авець требуинцэ де еле.
33А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.
33Кэутацьмай ынтый Ымпэрэция луй Думнезеу ши неприхэниря Луй, ши тоате ачесте лукрурь ви се вор да пе дясупра.
34Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.
34Ну вэ ынгрижораць дар де зиуа де мыне; кэч зиуа де мыне се ва ынгрижора де еа ынсэшь. Ажунӂе зилей неказул ей.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.