Маттея 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступили ученики Його, показати Йому будівлю церковну.
1Ла еширя дин Темплу, пе кынд мерӂя Исус, ученичий Луй с-ау апропият де Ел ка сэ-Й арате клэдириле Темплулуй.
2Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
2Дар Исус ле-а зис: „Ведець вой тоате ачесте лукрурь? Адевэрат вэ спун кэ нува рэмыне аич пятрэ пе пятрэ каре сэ ну фие дэрыматэ.”
3Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?
3Ел а шезут жос, пе Мунтеле Мэслинилор. Ши ученичий Луй ау венит ла Ел, ла о парте, ши Й-ау зис: „Спуне-не, кынд се вор ынтымпла ачесте лукрурь? Ши каре ва фи семнул венирий Тале ши ал сфыршитулуй вякулуй ачестуя?”
4І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.
4Дрепт рэспунс, Исус ле-а зис: „Бэгаць де сямэсэ ну вэ ыншеле чинева.
5Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.
5Фииндкэвор вени мулць ын Нумеле Меу ши вор зиче: ‘Еу сунт Христосул!’ Шивор ыншела пе мулць.
6Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.
6Вець аузи де рэзбоае ши вешть де рэзбоае: ведець сэ ну вэ ынспэймынтаць, кэч тоате ачесте лукрурь требуе сэ се ынтымпле. Дар сфыршитул тот ну ва фи атунч.
7Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.
7Унням се ва скула ымпотрива алтуй ням, ши о ымпэрэцие, ымпотрива алтей ымпэрэций ши, пе алокурь, вор фи кутремуре де пэмынт, фоамете ши чумь.
8Все ж се почин горя.
8Дар тоате ачесте лукрурь ну вор фи декыт ынчепутул дурерилор.
9Тодї видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усї народи задля імя мого.
9Атунчвэ вор да сэ фиць кинуиць ши вэ вор оморы; ши вець фи урыць де тоате нямуриле пентру Нумеле Меу.
10І тодї поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидїти муть одно одного.
10Атунч, мулць воркэдя, се вор винде уний пе алций ши се вор уры уний пе алций.
11І багато лжепророків устане, й зведуть многих.
11Се вор скула мулцьпророчь минчиношь ши ворыншела пе мулць.
12І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.
12Ши, дин причина ынмулцирий фэрэделеӂий, драгостя челор май мулць се ва рэчи.
13Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.
13Дарчине ва рэбда пынэ ла сфыршит ва фи мынтуит.
14І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всїм народам; і тодї прийде конець.
14Евангелияачаста а Ымпэрэцией вафи проповэдуитэ ын тоатэ лумя, ка сэ служяскэ де мэртурие тутурор нямурилор. Атунч ва вени сфыршитул.
15Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу на місцї сьвятому (хто читає, нехай розуміє),
15Де ачея , кынд вець ведя урычуня пустиирий, деспре каре а ворбит пророкул Даниел , ашезатэ ын Локул Сфынт – чине читеште сэ ынцелягэ! –
16тодї, хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
16атунч, чей че вор фи ын Иудея сэ фугэ ла мунць;
17хто на криші, нехай не злазить узяти що з хати своєї;
17чине ва фи пе акоперишул касей сэ ну се кобоаре сэ-шь я лукруриле дин касэ;
18і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
18ши чине ва фи ла кымп сэ ну се ынтоаркэ сэ-шь я хайна.
19Горе ж важким і годуючим під той час!
19Вайде фемеиле каре вор фи ынсэрчинате ши де челе че вор да цыцэ ын зилеле ачеля!
20Молїть ся ж, щоб не довелось вам утїкати зимою, анї в суботу:
20Ругаци-вэ ка фуга воастрэ сэ ну фие ярна, нич ынтр-о зи де Сабат.
21буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.
21Пентру кэатунч ва фи ун неказ аша де маре, кум н-а фост ничодатэ де ла ынчепутул лумий пынэ акум ши нич ну ва май фи.
22І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тїло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть днї тиї.
22Ши дакэ зилеле ачеля н-ар фи фост скуртате, нимень н-ар скэпа; дар, дин причина челор алешь, зилеле ачеля вор фи скуртате.
23Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.
23Атунч, дакэ вэ ва спуне чинева: ‘Ятэ, Христосул есте аич сау аколо!’, сэ ну-л кредець.
24Устануть бо лжехристи й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коли можна, звести й вибраних.
24Кэч севор скула христошь минчиношь ши пророчь минчиношь, вор фаче семне марь ши минунь, пынэ аколо ынкыт сэ ыншеле, дакэ ва фи ку путинцэ, кяр ши пе чей алешь.
25Оце ж наперед сказав я вам.
25Ятэ кэ в-ам спус май динаинте.
26Коли ж скажуть вам: Ось він у пустинї; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.
26Деч, дакэ вэ вор зиче: ‘Ятэ-Л ын пустиу’, сэ ну вэ дучець аколо! ‘Ятэ-Л ын одэице аскунсе’, сэ ну кредець.
27Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.
27Кэч, кум есе фулӂерул де ла рэсэрит ши се веде пынэ ла апус, аша ва фи ши вениря Фиулуй омулуй.
28Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.
28Орьундева фи стырвул, аколо се вор адуна вултурий.
29І зараз після горя днїв тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.
29Ындатэдупэ ачеле зиле де неказ, соареле сева ынтунека, луна ну-шь ва май да лумина ей, стелеле вор кэдя дин чер ши путериле черурилор вор фи клэтинате.
30І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тодї заголосять усї роди землї, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.
30Атунчсе ва арэта ын чер семнул Фиулуй омулуй, тоатесеминцииле пэмынтулуй се вор бочи шивор ведя пе Фиул омулуй венинд пе норий черулуй ку путере ши ку о маре славэ.
31І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінцїв неба до кінцїв його.
31Елва тримите пе ынӂерий Сэй ку трымбица рэсунэтоаре ши вор адуна пе алеший Луй дин челе патру вынтурь, де ла о марӂине а черурилор пынэ ла чялалтэ.
32Від смоківницї ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листє, знайте, що близько лїто.
32Де ла смокин ынвэцаць пилдалуй: Кынд ый фрэӂезеште ши ынфрунзеште млэдица, штиць кэвара есте апроапе.
33Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.
33Тот аша, ши вой, кынд вець ведя тоате ачесте лукрурь, сэ штиць кэ Фиул омулуй есте апроапе, есте кяр ла ушь.
34Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.
34Адевэрат вэ спун кэ нува трече нямул ачеста пынэ се вор ынтымпла тоате ачесте лукрурь.
35Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
35Черулши пэмынтул вор трече, дар кувинтеле Меле ну вор трече.
36Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели небесні, тільки сам Отець мій.
36Деспре зиуа ачея ши деспре часул ачела, ну штие нимень: нич ынӂерий дин черурь, нич Фиул, чи нумайТатэл.
37Як же днї Ноєві, так буде й прихід Сина чоловічого.
37Кум с-а ынтымплат ын зилеле луй Ное, аидома се ва ынтымпла ши ла вениря Фиулуй омулуй.
38Бо, як були за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,
38Ын адевэр, кумера ын зилеле динаинте де потоп, кынд мынкау ши бяу, се ынсурау ши се мэритау пынэ ын зиуа кынд а интрат Ное ын корабие
39та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всїх; так буде й прихід Сина чоловічого.
39ши н-ау штиут нимик, пынэ кынд а венит потопул ши й-а луат пе тоць, тот аша ва фи ши ла вениря Фиулуй омулуй.
40Тодї буде двоє в полї; один візьметь ся, а один зоставить ся.
40Атунч, дин дой бэрбаць каре вор фи ла кымп, унул ва фи луат ши алтул ва фи лэсат.
41Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.
41Дин доуэ фемей каре вор мэчина ла моарэ, уна ва фи луатэ ши алта ва фи лэсатэ.
42Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.
42Вегяць дар, пентру кэ ну штиць ын че зи ва вени Домнул востру.
43Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодїй, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.
43Сэ штицькэ, дакэ ар шти стэпынул касей ла че стражэ дин ноапте ва вени хоцул, ар вегя ши н-ар лэса сэ-й спаргэ каса.
44Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.
44Де ачея, ши вой фиць гата; кэч Фиул омулуй ва вени ын часул ын каре ну вэ гындиць.
45Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?
45Каре есте дечробул крединчос ши ынцелепт, пе каре л-а пус стэпынул сэу песте чата слуӂилор сале, ка сэ ле дя храна ла время хотэрытэ?
46Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.
46Феричеде робул ачела пе каре стэпынул сэу, ла вениря луй, ыл ва гэси фэкынд аша!
47Істино глаголю вам: Що поставить його над усїм добром своїм.
47Адевэрат вэ спун кэыл ва пуне песте тоате авериле сале.
48А которий лукавий слуга казати ме в серцї своїм: Забарить ся мій пан прийти,
48Дар, дакэ есте ун роб рэу, каре зиче ын инима луй: ‘Стэпынул меу зэбовеште сэ винэ!’
49та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;
49Дакэ ва ынчепе сэ батэ пе товарэший луй де службэ ши сэ мэнынче ши сэ бя ку бецивий,
50то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відає,
50стэпынул робулуй ачелуя ва вени ын зиуа ын каре ел ну се аштяптэ ши ын часул пе каре ну-л штие,
51та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить: там буде плач і скреготаннє зубів.
51ыл ва тэя ын доуэ, ши соарта луй ва фи соарта фэцарничилор; аколовор фи плынсул ши скрышниря динцилор.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.