Маттея 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Як же народивсь Ісус у Витлеємі Юдейському за царя Ірода, прийшли мудрцї зі сходу в Єрусалим,
1Дупэ че С-а нэскут Исус ын Бетлеемул дин Иудея, ын зилеле ымпэратулуй Ирод, ятэ кэ ау венит ниште маӂь дин Рэсэрит ла Иерусалим
2говорячи: Де нарождений цар Жидівський? бачили бо ми зорю його на сходї, й прийшли поклонитись йому.
2ши ау ынтребат: „Унде есте Ымпэратул де курынд нэскут ал иудеилор? Фииндкэ Й-ам вэзут стяуа ын Рэсэрит ши ам венит сэ не ынкинэм Луй.”
3Почувши ж цар Ірод, стрівожив ся, і ввесь Єрусалим із ним.
3Кынд а аузит ымпэратул Ирод ачест лукру, с-а тулбурат мулт ши тот Иерусалимул с-а тулбурат ымпреунэ ку ел.
4І, зібравши всїх архиєреїв і письменників людських, допитував ся в них, де Христу родити ся.
4А адунат пе тоць преоций чей май де сямэ ши пе кэртурарий нородулуй ши а кэутат сэ афле де ла ей унде требуя сэ Се наскэ Христосул.
5Вони ж казали йому: В Витлеємі Юдейському, бо ось як написано в пророка:
5„Ын Бетлеемул дин Иудея”, й-ау рэспунс ей, „кэч ятэ че а фост скрис прин пророкул:
6І ти, Витлеєме, земле Юдина, нїчим не гірша єси між князями Юдиними; бо з тебе прийде гетьман, що старшинувати ме над народом моїм Ізраїлем.
6‘Ши ту, Бетлееме, цара луй Иуда, ну ешть ничдекум чя май неынсемнатэ динтре кэпетенииле луй Иуда; кэч дин тине ва еши о Кэпетение, каре ва фи Пэсторул попорулуй Меу Исраел.’”
7Закликавши тодї Ірод тайкома мудрцїв, пильно в них випитував, якого часу показалась зоря.
7Атунч, Ирод а кемат ын аскунс пе маӂь ши а афлат ынтокмай де ла ей время ын каре се арэтасе стяуа.
8І послав їх у Витлеєм, і каже: Йдїть та розпитайтесь пильно про те хлопятко; а як знайдете, принесїть менї звістку, щоб і менї пійти поклонитись йому.
8Апой й-а тримис ла Бетлеем ши ле-а зис: „Дучеци-вэ де черчетаць ку де-амэнунтул деспре Прунк ши, кынд Ыл вець гэси, даци-мь ши мие де штире, ка сэ вин ши еу сэ мэ ынкин Луй.”
9Вони ж, вислухавши царя, вийшли; коли се зоря, що бачили на сходї, йде поперед них, поки прийшла та й стала зверху, де було хлопятко.
9Дупэ че ау аскултат пе ымпэратул, маӂий ау плекат. Ши ятэ кэ стяуа пе каре о вэзусерэ ын Рэсэрит мерӂя ынаинтя лор, пынэ че а венит ши с-а оприт дясупра локулуй унде ера Прункул.
10Побачивши ж вони зорю, зрадїли вельми великою радостю.
10Кынд ау вэзут ей стяуа, н-ау май путут де букурие.
11І, ввійшовши в господу, знайшли хлопятко з Мариєю, матїрю його, й, припавши, поклонились йому; й, відкривши скарби свої, піднесли йому дари: золото, ладан і миро.
11Ау интрат ын касэ, ау вэзут Прункул ку Мария, мама Луй, с-ау арункат ку фаца ла пэмынт ши И с-ау ынкинат; апой шь-ау дескис вистиерииле ши Й-ау адус дарурь: аур, тэмые ши смирнэ.
12І, бувши остережені вві снї, не вертатись до Ірода, вернулись в свою землю иншим шляхом.
12Ын урмэ, ау фост ынштиинцаць де Думнезеу ын вис сэ ну май дя пе ла Ирод ши с-ау ынторс ын цара лор пе ун алт друм.
13Як же вони вийшли, ось ангел Господень являєть ся Йосифові вві снї, глаголючи: Встань, візьми хлопятко й матїр його, та втїкай в Єгипет, і перебудь там, поки сповіщу тебе; бо Ірод шукати ме хлопятка, щоб убити його.
13Дупэ че ау плекат маӂий, ун ынӂер ал Домнулуй се аратэ ын вис луй Иосиф ши-й зиче: „Скоалэ-те, я Прункул ши пе мама Луй, фуӂь ын Еӂипт ши рэмый аколо пынэ ыць вой спуне еу, кэч Ирод аре сэ кауте Прункул ка сэ-Л омоаре.”
14Він же, вставши, взяв хлопятко й матїр його в ночі, та й пійшов у Єгипет.
14Иосиф с-а скулат, а луат Прункул ши пе мама Луй, ноаптя, ши а плекат ын Еӂипт.
15І пробував там аж до смерти Іродової, щоб справдилось, що сказав Господь через пророка, глаголючи: Із Єгипту покликав я сина мого.
15Аколо а рэмас пынэ ла моартя луй Ирод, ка сэ се ымплиняскэ че фусесе вестит де Домнул прин пророкул каре зиче: „Ам кемат пе Фиул Меу дин Еӂипт.”
16Бачивши тодї Ірод, що мудрцї насьміялись із него, розлютував ся вельми, та й послав повбивати всїх дїтей у Витлеємі й у всїх границях його, од двох років і меньше, по тому часу, що про него він пильно довідував ся в мудрцїв.
16Атунч, Ирод, кынд а вэзут кэ фусесе ыншелат де маӂь, с-а мыният фоарте таре ши а тримис сэ омоаре пе тоць прунчий де парте бэрбэтяскэ, де ла дой ань ын жос, каре ерау ын Бетлеем ши ын тоате ымпрежуримиле луй, потривит ку время пе каре о афласе ынтокмай де ла маӂь.
17Тодї справдилось, що промовив Єремія пророк, глаголючи:
17Атунч с-а ымплинит че фусесе вестит прин пророкул Иеремия, каре зиче:
18Чути в Рамі голосїннє і плач і тяжке наріканнє: Рахиля плаче по дїтях своїх, і не дає розважати себе, бо їх нема вже.
18„Ун ципэт с-а аузит ын Рама, плынӂере ши бочет мулт: Рахела ышь желя копиий ши ну воя сэ фие мынгыятэ, пентру кэ ну май ерау.”
19Як же вмер Ірод, ось являєть ся ангел Господень уві снї Йосифу в Єгиптї,
19Дупэ че а мурит Ирод, ун ынӂер ал Домнулуй се аратэ ын вис луй Иосиф, ын Еӂипт,
20глаголючи: Устань, та візьми хлопятко й матїр його, та йди в землю Ізраїлеву: бо ті померли, що шукали душі хлопятка.
20ши-й зиче: „Скоалэ-те, я Прункул ши пе мама Луй ши ду-те ын цара луй Исраел, кэч ау мурит чей че кэутау сэ я вяца Прункулуй.”
21І встав він, і взяв хлопятко й матїр його, та й пійшов у землю Ізраїлеву.
21Иосиф с-а скулат, а луат Прункул ши пе мама Луй ши а венит ын цара луй Исраел.
22Та, почувши, що Архелай царює в Юдеї замість батька свого Ірода, побоявсь ійти туди; а, бувши остережений уві снї, звернув у сторони Галилейські:
22Дар, кынд а аузит кэ ын Иудея ымпэрэцеште Архелау, ын локул татэлуй сэу Ирод, с-а темут сэ се дукэ аколо; ши, фиинд ынштиинцат де Думнезеу ын вис, а плекат ын пэрциле Галилеий.
23і, прийшовши, жив у городї, що його звали Назарет, щоб справдилось сказане в пророків: Що звати меть ся Назореєм.
23А венит аколо ши а локуит ынтр-о четате нумитэ Назарет, ка сэ се ымплиняскэ че фусесе вестит прин пророчь: кэ Ел ва фи кемат Назаринян.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.