Маттея 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город.
1Исус С-а суит ынтр-о корабие, а трекут маря ши а венит ын четатя Са.
2Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.
2Ши ятэ кэ Й-ау адус ун слэбэног, каре зэчя ынтр-ун пат. Исус ле-а вэзут крединца ши а зис слэбэногулуй: „Ындрэзнеште, фиуле! Пэкателе ыць сунт ертате!”
3Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.
3Ши ятэ кэ уний дин кэртурарь ау зис ын ей ыншишь: „Омул ачеста хулеште!”
4І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?
4Исус, каре ле куноштя гындуриле, а зис: „Пентру че авець гындурь реле ын инимиле воастре?
5Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?
5Кэч че есте май лесне? А зиче: ‘Ертате ыць сунт пэкателе’ сау а зиче: ‘Скоалэ-те ши умблэ’?
6От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!
6Дар, ка сэ штиць кэ Фиул омулуй аре путере пе пэмынт сэ ерте пэкателе, – ‘Скоалэ-те’” , а зис Ел слэбэногулуй, „ридикэ-ць патул ши ду-те акасэ.”
7І, вставши, пійшов до дому свого!
7Слэбэногул с-а скулат ши с-а дус акасэ.
8Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.
8Кынд ау вэзут нороаделе лукрул ачеста, с-ау ынспэймынтат ши ау слэвит пе Думнезеу, каре а дат оаменилор о астфел де путере.
9І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
9Де аколо, Исус а мерс май департе ши а вэзут пе ун ом, нумит Матей, шезынд ла вамэ. Ши й-а зис: „Вино дупэ Мине.” Омул ачела с-а скулат ши а мерс дупэ Ел.
10І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його.
10Пе кынд шедя Исус ла масэ, ын касэ, ятэ кэ ау венит о мулциме де вамешь ши пэкэтошь ши ау шезут ла масэ ку Ел ши ку ученичий Луй.
11І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?
11Фарисеий ау вэзут лукрул ачеста ши ау зис ученичилор Луй: „Пентру че мэнынкэ Ынвэцэторул востру ку вамеший ши ку пэкэтоший?”
12Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим.
12Исус й-а аузит ши ле-а зис: „Ну чей сэнэтошь ау требуинцэ де доктор, чи чей болнавь.
13От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
13Дучеци-вэ де ынвэцаць че ынсямнэ: ‘Милэвоеск, яр ну жертфэ!’ Кэч н-ам венит сэ кем ла покэинцэ пе чей неприхэниць, чипе чей пэкэтошь.”
14Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
14Атунч, ученичий луй Иоан ау венит ла Исус ши Й-ау зис: „Де че ной ши фарисеий постим дес, яр ученичий Тэй ну постеск делок?”
15І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть.
15Исус ле-а рэспунс: „Се пот жели нунташийкытэ време есте миреле ку ей? Вор вени зиле кынд миреле ва фи луат де ла ей, ши атунчвор пости.
16Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.
16Нимень ну пуне ун петик де постав ноу ла о хайнэ веке; пентру кэ шь-ар луа умплутура дин хайнэ, ши руптура ар фи май ря.
17І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.
17Нич ну пун оамений вин ноу ын бурдуфурь векь; алтфел, бурдуфуриле плеснеск, винул се варсэ, ши бурдуфуриле се прэпэдеск; чи винул ноу ыл пун ын бурдуфурь ной, ши се пэстрязэ амындоуэ.”
18Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.
18Пе кынд ле спуня Исус ачесте ворбе, ятэ кэ а венит унул дин фрунташий синагоӂий, И с-а ынкинат ши Й-а зис: „Фийка мя адиняурь а мурит, дар вино де пуне-Ць мыниле песте еа, ши ва ынвия.”
19І вставши Ісус, пійшов за ним, і ученики Його.
19Исус С-а скулат ши а плекат дупэ ел, ымпреунэ ку ученичий Луй.
20І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
20Ши ятэ кэ о фемее, каре де дойспрезече ань авя о скурӂере де сынӂе, а венит пе динапой ши с-а атинс де поала хайней Луй.
21бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
21Кэч ышь зичя еа: „Нумай сэ мэ пот атинӂе де хайна Луй, ши мэ вой тэмэдуи.”
22Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
22Исус С-а ынторс, а вэзут-о ши й-а зис: „Ындрэзнеште, фийкэ! Крединцата те-а тэмэдуит.” Ши с-а тэмэдуит фемея кяр ын часул ачела.
23І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
23Кынд а ажунс Исус ын каса фрунташулуй синагоӂий ши кынд а вэзут пе чей че кынтау дин флуер ши глоата бочинд,
24рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
24ле-а зис: „Даци-вэ ла о парте, кэч фетица н-а мурит, чи доарме!” Ей ышь бэтяу жок де Ел.
25От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало.
25Дар, дупэ че а фост скоасэ глоата, Исус а интрат ынэунтру, а луат пе фетицэ де мынэ, ши фетица с-а скулат.
26І рознеслась про се чутка широко по всїй землї тій.
26Ши с-а дус вестя деспре ачастэ минуне ын тот цинутул ачела.
27І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
27Кынд а плекат де аколо, с-ау луат дупэ Исус дой орбь, каре стригау ши зичяу: „Ай милэ де ной, Фиул луй Давид!”
28І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
28Дупэ че а интрат ын касэ, орбий ау венит ла Ел. Ши Исус ле-а зис: „Кредець кэ пот фаче лукрул ачеста?” „Да, Доамне”, Й-ау рэспунс ей.
29Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
29Атунч С-а атинс де окий лор ши а зис: „Факэ-ви-се дупэ крединца воастрэ!”
30І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
30Ши ли с-ау дескис окий. Исус ле-а порунчит ку тот динадинсул ши ле-а зис: „Ведецьсэ ну штие нимень.”
31Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
31Дар ей, кум ау ешит, ау рэспындит вестя деспре Ел ын тот цинутул ачела.
32Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
32Пе кынд плекау орбий ачештя, ятэ кэ ау адус ла Исус ун мут ындрэчит.
33І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї.
33Дупэ че а фост скос дракул дин ел, мутул а ворбит. Ши нороаделе, мирате, зичяу: „Ничодатэ ну с-а вэзут аша чева ын Исраел!”
34Фарисеї ж казали: Виганяє Він біси князем бісовським.
34Дар фарисеий зичяу: „Ку ажуторул домнулуй драчилор скоате Ел драчий!”
35І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
35Исус стрэбэтя тоате четэциле ши сателе, ынвэцынд пе нород ын синагоӂь, проповэдуинд Евангелия Ымпэрэцией ши виндекынд орьче фел де боалэ ши орьче фел де непутинцэ каре ера ын нород.
36Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
36Кынд а вэзут глоателе, И с-а фэкут милэ де еле, пентру кэ ерау некэжите ши рисипите, ка ниште ой каре н-ау пэстор.
37Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
37Атунч а зис ученичилор Сэй: „Маре есте сечеришул, дар пуцинь сунт лукрэторий!
38Просїть Господа жнива, щоб вислав женцїв на жниво своє.
38Ругаць дарпе Домнул сечеришулуй сэ скоатэ лукрэторь ла сечеришул Луй.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.