Маттея 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Не судїть, щоб вас не суджено.
1Ну жудекаць, ка сэ ну фиць жудекаць.
2Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся.
2Кэч ку че жудекатэ жудекаць, вець фи жудекаць; шику че мэсурэ мэсураць, ви се ва мэсура.
3Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш?
3Дече везь ту паюл дин окюл фрателуй тэу ши ну те уйць ку бэгаре де сямэ ла бырна дин окюл тэу?
4Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї?
4Сау, кум поць зиче фрателуй тэу: ‘Ласэ-мэ сэ скот паюл дин окюл тэу’ ши, кынд коло, ту ай о бырнэ ынтр-ал тэу?
5Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.
5Фэцарникуле, скоате ынтый бырна дин окюл тэу, ши атунч вей ведя деслушит сэ скоць паюл дин окюл фрателуй тэу.
6Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перел перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас.
6Сэ нудаць кынилор лукруриле сфинте ши сэ ну арункаць мэргэритареле воастре ынаинтя порчилор, ка ну кумва сэ ле калче ын пичоаре ши сэ се ынтоаркэ сэ вэ рупэ.
7Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:
7Черець , ши ви се ва да; кэутаць, ши вець гэси; батець, ши ви се ва дескиде.
8кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
8Кэч орьчинечере капэтэ; чине каутэ гэсеште; ши челуй че бате, и се дескиде.
9Або, чи є між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя?
9Чинеесте омул ачела динтре вой каре, дакэ-й чере фиул сэу о пыне, сэ-й дя о пятрэ?
10або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку?
10Сау, дакэ-й чере ун пеште, сэ-й дя ун шарпе?
11Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него?
11Деч, дакэ вой, каресунтець рэй, штиць сэ даць дарурь буне копиилор воштри, ку кыт май мулт Татэл востру, каре есте ын черурь, ва да лукрурь буне челор че И ле чер!
12Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робіть їм; се бо єсть закон і пророки.
12Тот чевоиць сэ вэ факэ воуэ оамений, фачеци-ле ши вой ла фел; кэч ын ачастасунт купринсе Леӂя ши Пророчий.
13Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелї, й багацько таких, що ними входять:
13Интраць пе поарта чя стрымтэ. Кэч ларгэ есте поарта, латэ есте каля каре дуче ла перзаре ши мулць сунт чей че интрэ пе еа.
14вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.
14Дар стрымтэ есте поарта, ынгустэ есте каля каре дуче ла вяцэ ши пуцинь сунт чей че о афлэ.
15Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.
15Пэзици-вэ де пророчь минчиношь. Ейвин ла вой ымбрэкаць ын хайне де ой, дар пе динэунтру сунт ниште лупь рэпиторь.
16Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?
16Ый вець куноаште дупэроаделе лор. Кулегоамений стругурь дин спинь сау смокине дин мэрэчинь?
17Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.
17Тот аша, орьчепом бун фаче роаде буне, дар помул рэу фаче роаде реле.
18Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.
18Помул бун ну поате фаче роаде реле, нич помул рэу ну поате фаче роаде буне.
19Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.
19Орьчепом каре ну фаче роаде буне есте тэят ши арункат ын фок.
20Оце ж по овощам їх познаєте їх.
20Аша кэ дупэ роаделе лор ый вець куноаште.
21Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.
21Ну орьчине-Мь зиче: ‘Доамне , Доамне!’ ва интра ын Ымпэрэция черурилор, чи чел че фаче воя Татэлуй Меу, каре есте ын черурь.
22Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили?
22Мулць Ымь вор зиче ын зиуа ачея: ‘Доамне, Доамне! Н-ампророчит ной ын Нумеле Тэу? Н-ам скос ной драчь ын Нумеле Тэу? Ши н-ам фэкут ной мулте минунь ын Нумеле Тэу?’
23І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.
23Атунч, ле вой спуне курат: ‘Ничодатэ ну в-ам куноскут; депэртаци-вэде ла Мине, вой тоць каре лукраць фэрэделеӂе.’
24Оттим же, всякий, хто слухає сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що збудував свій будинок на каменї;
24Де ачея, пе орьчинеауде ачесте кувинте але Меле ши ле фаче, ыл вой асемэна ку ун ом ку жудекатэ, каре шь-а зидит каса пе стынкэ.
25і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї.
25А дат плоая, ау венит шувоаеле, ау суфлат вынтуриле ши ау бэтут ын каса ачея, дар еа ну с-а прэбушит, пентру кэ авя темелия зидитэ пе стынкэ.
26А всякий, хто слухає сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що збудував свій будинок на піску;
26Ынсэ орьчине ауде ачесте кувинте але Меле ши ну ле фаче ва фи асемэнат ку ун ом некибзуит, каре шь-а зидит каса пе нисип.
27і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його.
27А дат плоая, ау венит шувоаеле, ау суфлат вынтуриле ши ау избит ын каса ачея: еа с-а прэбушит, ши прэбуширя й-а фост маре.”
28І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його:
28Дупэ че а сфыршит Исус кувынтэриле ачестя, нороаделе ау рэмас уймите де ынвэцэтура Луй;
29бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники.
29кэч Ел ый ынвэца ка унул каре авя путере, ну кум ый ынвэцау кэртурарий лор.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.