Маттея 7

1Не судїть, щоб вас не суджено.

2Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся.

3Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш?

4Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї?

5Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.

6Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перел перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас.

7Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:

8кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.

9Або, чи є між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя?

10або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку?

11Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него?

12Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робіть їм; се бо єсть закон і пророки.

13Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелї, й багацько таких, що ними входять:

14вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.

15Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.

16Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?

17Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.

18Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.

19Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.

20Оце ж по овощам їх познаєте їх.

21Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.

22Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили?

23І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.

24Оттим же, всякий, хто слухає сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що збудував свій будинок на каменї;

25і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї.

26А всякий, хто слухає сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що збудував свій будинок на піску;

27і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його.

28І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його:

29бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники.