Маттея 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І сталось, як скінчив Ісус цї слова, вийшов він з Галилеї, і прийшов у гряницї Юдейські, за Йорданом.
1Дупэ че а сфыршит Исус кувынтэриле ачестя, а плекат дин Галилея ши а венит ын цинутул Иудеий, динколо де Йордан.
2І йшло слїдом за Ним пребагато народу, й вигоїв їх там.
2Дупэ Ел ау мерс мулте глоате; ши аколо а виндекат пе чей болнавь.
3І приступили до Него Фарисеї, спокушуючи Його, й кажучи Йому: Чи годить ся чоловікові розводитись із жінкою своєю за всяку вину?
3Фарисеий ау венит ла Ел ши, ка сэ-Л испитяскэ, Й-ау зис: „Оаре есте ынгэдуит унуй бэрбат сэ-шь ласе неваста пентру орьче причинэ?”
4Він же, озвавшись, рече їм: Хиба ви не читали, що хто втворив у починї, — чоловіком і жінкою втворив їх?
4Дрепт рэспунс, Ел ле-а зис: „Оаре н-аць читит кэЗидиторул де ла ынчепут й-а фэкут парте бэрбэтяскэ ши парте фемеяскэ
5І рече: Тому чоловік покине батька й матїр та пригорнеть ся до жінки своєї, й будуть удвох тїло одно;
5ши а зис: ‘Де ачеява лэса омул пе татэл сэу ши пе мама са ши се ва липи де невастэ-са, ши чей дой ворфи ун сингур труп’?
6так що вже не двоє, а тїло одно. Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.
6Аша кэ ну май сунт дой, чи ун сингур труп. Деч че а ымпреунат Думнезеу, омул сэ ну деспартэ.”
7Кажуть вони Йому: На що ж звелїв Мойсей давати розвідний лист і розводитись із нею?
7„Пентру че дар”, Й-ау зис ей, „а порунчит Мойсе ка бэрбатул сэ дя невестей о карте де деспэрцире ши с-о ласе?”
8Рече їм: Мойсей задля жорстокости сердець ваших дозволив вам розводитись із жінками вашими; у починї ж не було так.
8Исус ле-а рэспунс: „Дин причина ымпетририй инимилор воастре а ынгэдуит Мойсе сэ вэ лэсаць невестеле, дар де ла ынчепут н-а фост аша.
9Глаголю ж вам: Хто розведеть ся з жінкою своєю — хиба за перелюб — та оженить ся з иншою, робить перелюб; і хто з розвідкою оженить ся, робить перелюб.
9Еуынсэ вэ спун кэ орьчине ышь ласэ неваста, афарэ де причинэ де курвие, ши я пе алта де невастэ прякурвеште ши чине я де невастэ пе чя лэсатэ де бэрбат прякурвеште.”
10Кажуть Йому ученики Його: Коли така справа чоловіка з жінкою, то не добре женитись.
10Ученичий Луй Й-ау зис: „Дакэ астфел стэ лукрул ку бэрбатул ши неваста луй, ну есте де фолос сэ се ынсоаре.”
11Він же рече їм: Не всї зміщають слово се, а кому дано.
11Ел ле-а рэспунс: „Нутоць пот прими кувынтул ачеста, чи нумай ачея кэрора ле есте дат.
12Єсть бо скопцї, що з утроби матерної родились так; і є скопцї, що скопились од людей; і є скопцї, що скопили себе задля царства небесного. Хто може змістити, нехай містить.
12Фииндкэ сунт фамень каре с-ау нэскут аша дин пынтечеле майчий лор, сунт фамень каре ау фост фэкуць фаменьде оамень ши сунт фамень каре сингурь с-ау фэкут фамень пентру Ымпэрэция черурилор. Чине поате сэ примяскэ лукрул ачеста, сэ-л примяскэ.”
13Тодї поприводили до Него дїток, щоб положив руки на них, та помолив ся; ученики ж заказували їм.
13Атунч Й-ау адус ниште копилашь, ка сэ-Шь пунэ мыниле песте ей ши сэ Се роаӂе пентру ей. Дар ученичий ый чертау.
14Ісус же рече: Пустїть дїток, не зʼупиняйте їх прийти до мене, бо таких царство небесне.
14Ши Исус ле-а зис: „Лэсаць копилаший сэ винэ ла Мине ши ну-й оприць, кэч Ымпэрэция черурилор есте ачелор ка ей.”
15І, положивши руки на них, пійшов звідтіля.
15Дупэ че Шь-а пус мыниле песте ей, а плекат де аколо.
16І ось один, приступивши, каже Йому: Учителю благий, що доброго робити менї, щоб мати життє вічне?
16Атунч с-а апропият де Исус ун ом ши Й-а зис: „Ынвэцэторуле, че бине сэ фак, ка сэ ам вяца вешникэ?”
17Він же рече до Него: Чого ти звеш мене благим? нїхто не благий, тільки один, Бог. Коли ж бажаєш увійти в життє, держи заповідї.
17Ел й-а рэспунс: „Де че мэ ынтребь: ‘Че бине?’ Бинеле есте Унул сингур. Дар, дакэ врей сэ интри ын вяцэ, пэзеште порунчиле.”
18Каже до Него: Которі? Ісус же рече: Оцї: Не вбивай, Не роби перелюбу, Не крадь, Не сьвідкуй криво;
18„Каре?” Й-а зис ел. Ши Исус й-а рэспунс: „Сэну учизь; сэ ну прякурвешть; сэ ну фурь; сэ ну фачь о мэртурисире минчиноасэ;
19Поважай батька твого й матїр, і: Люби ближнього твого, як себе самого.
19сэ чинстештьпе татэл тэу ши пе мама та ши сэюбешть пе апроапеле тэу ка пе тине ынсуць.”
20Каже Йому молодець: Все се хоронив я з малку мого; чого ще не достає менї?
20Тынэрул Й-а зис: „Тоате ачесте порунчь ле-ам пэзит ку грижэ дин тинереця мя. Че-мь май липсеште?”
21Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною.
21„Дакэ врей сэ фий десэвыршит” , й-а зис Исус, „ду-теде винде че ай, дэ ла сэрачь ши вей авя о комоарэ ын чер! Апой вино ши урмязэ-Мэ.”
22Як же почув молодець се слово, одійшов засмутившись; бо мав достатки великі.
22Кынд а аузит тынэрул ворба ачаста, а плекат фоарте ынтристат, пентру кэ авя мулте авуций.
23Ісус же рече до учеників своїх: Істино глаголю вам: Що тяжко багатому ввійти в царство небесне.
23Исус а зис ученичилор Сэй: „Адевэрат вэ спун кэ греува интра ун богат ын Ымпэрэция черурилор.
24Знов же глаголю вам: Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
24Вэ май спун ярэшь кэ есте май ушор сэ трякэ о кэмилэ прин урекя акулуй декыт сэ интре ун богат ын Ымпэрэция луй Думнезеу.”
25Почувши ж ученики Його, дивувались вельми, кажучи: Хто ж зможе спасти ся?
25Ученичий, кынд ау аузит лукрул ачеста, ау рэмас уймиць де тот ши ау зис: „Чине поате атунч сэ фие мынтуит?”
26Ісус же, глянувши, рече їм: У людей се не можливе, у Бога ж все можливе.
26Исус С-а уйтат цинтэ ла ей ши ле-а зис: „Ла оамень лукрул ачеста есте ку непутинцэ, дар лаДумнезеу тоате лукруриле сунт ку путинцэ.”
27Озвавсь тодї Петр і каже до Него: Ось ми покинули все, та й пїйшли слїдом за Тобою; що ж буде нам?
27Атунч, Петру а луат кувынтул ши Й-а зис: „Ятэ кэ ной ам лэсат тот ши Те-ам урмат. Че рэсплатэ вом авя?”
28Ісус же рече до них: Істино глаголю вам: Що ви, пійшовши слїдом за мною, у новонастанню, як сяде Син чоловічий на престолї слави своєї, сядете також на дванайцяти престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
28Исус ле-а рэспунс: „Адевэрат вэ спун кэ, атунч кынд ва ста Фиул омулуй пе скаунул де домние ал мэририй Сале, ла ынноиря тутурор лукрурилор, вой, каре М-аць урмат, вецьшедя ши вой пе доуэспрезече скауне де домние ши вець жудека пе челе доуэспрезече семинций але луй Исраел.
29І кожен, хто покинув доми, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля, задля імя мого, в сотеро прийме, й життє вічне осягне.
29Ши орьчинеа лэсат касе сау фраць, сау сурорь, сау татэ, сау мамэ, сау невастэ, сау фечорь, сау холде пентру Нумеле Меу, ва прими ынсутит ши ва моштени вяца вешникэ.
30Тільки ж многі перві будуть останнї, а останнї — перві.
30Дармулць дин чей динтый вор фи чей дин урмэ ши мулць дин чей дин урмэ вор фи чей динтый.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.