Маттея 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окроме,
1Дупэ шасе зиле, Исус а луат ку Ел пе Петру, Иаков ши Иоан, фрателе луй, ши й-а дус ла о парте пе ун мунте ыналт.
2й переобразивсь перед ними: й сияло лице Його як сонце, а одежа Його стала біла, як сьвітло.
2Ел С-а скимбат ла фацэ ынаинтя лор; фаца Луй а стрэлучит ка соареле ши хайнеле И с-ау фэкут албе ка лумина.
3Коли се явивсь їм Мойсей та Ілия, розмовляючи з Ним.
3Ши ятэ кэ ли с-ау арэтат Мойсе ши Илие стынд де ворбэ ку Ел.
4Озвав ся ж Петр, і рече до Ісуса: Господи, добре нам тут бути: коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсейові, а один Ілиї.
4Петру а луат кувынтул ши а зис луй Исус: „Доамне, есте бине сэ фим аич; дакэ врей, ам сэ фак аич трей колибе: уна пентру Тине, уна пентру Мойсе ши уна пентру Илие.”
5Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
5Пе кынд ворбя ел ынкэ, ятэ кэ й-а акоперит ун нор луминос ку умбра луй. Ши дин нор с-а аузит ун глас, каре зичя: „Ачеста есте Фиул Меу пряюбит, ын каре Ымь гэсеск плэчеря Мя: де Ел сэ аскултаць!”
6Зачувши се ученики, припали лицем до землї, й полякались вельми.
6Кынд ау аузит, ученичий ау кэзут ку фецеле ла пэмынт ши с-ау ынспэймынтат фоарте таре.
7І прийшовши Ісус, торкнув їх, і рече: Устаньте й не лякайтесь.
7Дар Исус С-а апропият, С-а атинс де ей ши ле-а зис: „Скулаци-вэ, ну вэ темець!”
8Вони ж, знявши очі свої, не бачили нїкого, тільки одного Ісуса.
8Ей ау ридикат окий ши н-ау вэзут пе нимень, декыт пе Исус сингур.
9І, як сходили вони з гори, наказав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нїкому про сю ізʼяву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих.
9Пе кынд коборау дин мунте, Исус ле-а дат порунка урмэтоаре: „Сэ ну спунець нимэнуй де ведения ачаста пынэ ва ынвия Фиул омулуй дин морць.”
10І питали в Него ученики Його, кажучи: Що ж се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти попереду?
10Ученичий Й-ау пус ынтребаря урмэтоаре: „Оаре де че зик кэртурарий кэ ынтый требуе сэ винэ Илие?”
11Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе.
11Дрепт рэспунс, Исус ле-а зис: „Есте адевэрат кэ требуе сэ винэ ынтый Илие ши сэ ашезедин ноу тоате лукруриле.
12Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотїли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них.
12Дарвэ спун кэ Илие а ши венит, ши ей ну л-ау куноскут, чи ауфэкут ку ел че ау врут. Тот аша аре сэ суфере шиФиул омулуй дин партя лор.”
13Тодї зрозуміли ученики, що глаголав їм про Йоана Хрестителя.
13Ученичий ау ынцелес атунч кэ ле ворбисе деспре Иоан Ботезэторул.
14І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи:
14Кынд ау ажунс ла нород, а венит ун ом каре а кэзут ын ӂенункь ынаинтя луй Исус ши Й-а зис:
15Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду.
15„Доамне, ай милэ де фиул меу, кэч есте лунатик ши пэтимеште рэу: де мулте орь каде ын фок ши де мулте орь каде ын апэ.
16І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його.
16Л-ам адус ла ученичий Тэй ши н-ау путут сэ-л виндече.”
17Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведїть менї його сюди.
17„О, ням некрединчос ши порнит ла рэу!” , а рэспунс Исус. „Пынэ кынд вой фи ку вой? Пынэ кынд вэ вой суфери? Адучеци-л аич, ла Мине.”
18І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу.
18Исус а чертат дракул, каре а ешит дин ел. Ши бэятул с-а тэмэдуит кяр ын часул ачела.
19Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самотї: Чом не змогли ми вигнати його?
19Атунч, ученичий ау венит ла Исус ши Й-ау зис деопарте: „Ной де че н-ам путут сэ-л скоатем?”
20Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцїй горі: Перейди звідсїля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам.
20„Дин причина пуциней воастре крединце” , ле-а зис Исус. „Адевэрат вэ спун кэ, дакэаць авя крединцэ кыт ун грэунте де муштар, аць зиче мунтелуй ачестуя: ‘Мутэ-те де аич коло’, ши с-ар мута; нимик ну в-ар фи ку непутинцэ.
21Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом.
21Дар ачест сой де драчь ну есе афарэ декыт ку ругэчуне ши ку пост.”
22Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;
22Пе кынд стэтяу ын Галилея, Исус ле-а зис: „Фиул омулуй требуе сэ фие дат ын мыниле оаменилор.
23і вбють Його, а третього дня Він устане. І засуміли вони вельми.
23Ей Ыл вор оморы, дар а трея зи ва ынвия.” Ученичий с-ау ынтристат фоарте мулт.
24Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини?
24Кынд ау ажунс ын Капернаум, чей че стрынӂяу даря пентру Темплу ау венит ла Петру ши й-ау зис: „Ынвэцэторул востру ну плэтеште даря?”
25Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих?
25„Ба да”, а зис Петру. Ши кынд а интрат ын касэ, Исус й-а луат-о ынаинте ши й-а зис: „Че крезь, Симоне? Ымпэраций пэмынтулуй де ла чине яу дэрь сау бирурь? Де ла фиий лор сау де ла стрэинь?”
26Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні.
26Петру Й-а рэспунс: „Де ла стрэинь.” Ши Исус й-а зис: „Ашадар, фиий сунт скутиць.
27Тільки ж, щоб не блазнити нам їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й, роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе.
27Дар, ка сэ ну-й фачем сэ пэкэтуяскэ, ду-те ла маре, арункэ ундица ши траӂе афарэ пештеле каре ва вени ынтый. Дескиде-й гура ши вей гэси ын еа ун банпе каре я-л ши дэ-ли-л лор, пентру Мине ши пентру тине.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.