Матеј 8
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1А кад сиђе с горе, за Њим иђаше народа много.
1Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.
2И гле, човек губав дође и клањаше Му се говорећи: Господе! Ако хоћеш, можеш ме очистити.
2Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,
3И пруживши руку Исус, дохвати га се говорећи: Хоћу, очисти се. И одмах очисти се од губе.
3І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись . І зараз очистилась проказа його.
4И рече му Исус: Гледај, ником не казуј, него иди и покажи се свештенику, и принеси дар који је заповедио Мојсије ради сведочанства њима.
4І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
5А кад уђе у Капернаум, приступи к Њему капетан молећи Га
5А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,
6и говорећи: Господе! Слуга мој лежи дома узет, и мучи се врло.
6й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.
7А Исус му рече: Ја ћу доћи и исцелићу га.
7І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.
8И капетан одговори и рече: Господе! Нисам достојан да под кров мој уђеш; него само реци реч, и оздравиће слуга мој.
8Озвав ся же сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.
9Јер и ја сам човек под власти, и имам под собом војнике, па кажем једном: Иди, и иде; и другом: Дођи, и дође; и слузи свом: Учини то, и учини.
9Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.
10А кад чу Исус, удиви се и рече онима што иђаху за Њим: Заиста вам кажем: ни у Израиљу толике вере не нађох.
10Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.
11И то вам кажем да ће многи од истока и запада доћи и сешће за трпезу с Авраамом и Исаком и Јаковом у царству небеском:
11І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,
12А синови царства изгнаће се у таму најкрајњу; онде ће бити плач и шкргут зуба.
12а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.
13А капетану рече Исус: Иди, и како си веровао нека ти буде. И оздрави слуга његов у тај час.
13І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.
14И дошавши Исус у дом Петров виде ташту његову где лежи и грозница је тресе.
14І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасницї.
15И прихвати је за руку, и пусти је грозница, и уста, и служаше Му.
15І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її; й вставши вона, послуговала їм.
16А увече доведоше к Њему бесних много, и изгна духове речју, и све болеснике исцели:
16Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих;
17Да се збуде шта је казао Исаија пророк говорећи: Он немоћи наше узе и болести понесе.
17щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.
18А кад виде Исус много народа око себе, заповеди ученицима својим да иду на оне стране.
18Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.
19И приступивши један књижевник рече Му: Учитељу! Ја идем за Тобом куд год Ти пођеш.
19І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слїдом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.
20Рече њему Исус: Лисице имају јаме и птице небеске гнезда; а Син човечији нема где главе заклонити.
20Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнїзда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.
21А други од ученика Његових рече Му: Господе! Допусти ми најпре да идем да укопам оца свог.
21Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.
22А Исус рече њему: Хајде за мном, а остави нека мртви укопавају своје мртваце.
22Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерцї свої.
23И кад уђе у лађу, за Њим уђоше ученици Његови.
23І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.
24И гле, олуја велика постаде на мору да се лађа покри валовима; а Он спаваше.
24Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.
25И прикучивши се ученици Његови пробудише Га говорећи: Господе! Избави нас, изгибосмо.
25І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.
26И рече им: Зашто сте страшљиви, маловерни? Тада уставши запрети ветровима и мору, и постаде тишина велика.
26І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.
27А људи чудише се говорећи: Ко је Овај да Га слушају и ветрови и море?
27Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!
28А кад дође на оне стране у земљу гергесинску, сретоше Га два бесна, који излазе из гробова, тако зла да не могаше нико проћи путем оним.
28І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що нїхто не важив ся ходити дорогою тією.
29И гле, повикаше: Шта је Теби до нас, Исусе, Сине Божји? Зар си дошао амо пре времена да мучиш нас?
29І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?
30А далеко од њих пасаше велико крдо свиња.
30Оддалеки ж од них пас ся великий гурт свиней.
31И ђаволи мољаху Га говорећи: Ако нас изгониш, пошљи нас да идемо у крдо свиња.
31А біси благали Його, кажучи: Коли нас виженеш, то дозволь нам увійти в гурт свинячий.
32И рече им: Идите. И они изишавши отидоше у свиње. И гле, навали сво крдо с брега у море, и потопише се у води.
32І рече до них: Ійдїть . І, вийшовши вони, увійшли в стадо свиняче: коли се увесь гурт свинячий кинувсь із кручі в море, та й потонув у водї.
33А свињари побегоше; и дошавши у град казаше све, и за бесне.
33А пастухи повтїкали й, прибігши в город, росказали про все й про біснуватих.
34И гле, сав град изиђе на сусрет Исусу; и видевши Га молише да би отишао из њиховог краја.
34І ось увесь город вийшов назустріч Ісусові, а, побачивши Його, благали, щоб вийшов геть із границь їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.