Матей 8
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кынд С-а коборыт Исус де пе мунте, мулте нороаде ау мерс дупэ Ел.
1Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.
2Ши ун лепрос с-а апропият де Ел, И с-а ынкинат ши Й-а зис: „Доамне, дакэ врей, поць сэ мэ курэцешть.”
2Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,
3Исус а ынтинс мына, С-а атинс де ел ши а зис: „Да, вряу, фий курэцит!” Ындатэ а фост курэцитэ лепра луй.
3І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись . І зараз очистилась проказа його.
4Апой, Исус й-а зис: „Везьсэ ну спуй ла нимень, чи ду-те де те аратэ преотулуй ши аду дарул пе каре л-а рындуитМойсе, ка мэртурие пентру ей.”
4І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
5Пе кынд интра Исус ын Капернаум, с-а апропият де Ел ун суташ, каре-Л руга
5А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,
6ши-Й зичя: „Доамне, робул меу заче ын касэ слэбэног ши се кинуеште кумплит.”
6й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.
7Исус й-а зис: „Ам сэ вин ши сэ-л тэмэдуеск.”
7І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.
8„Доамне”, а рэспунс суташул, „ну сунт вредник сэ интри суб акоперэмынтул меу, чи зи нумай ун кувынт, ши робул меу ва фи тэмэдуит.
8Озвав ся же сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.
9Кэч ши еу сунт ом суб стэпынире; ам суб мине осташь ши зик унуя: ‘Ду-те!’ ши се дуче; алтуя: ‘Вино!’ ши вине; ши робулуй меу: ‘Фэ кутаре лукру!’ ши-л фаче.”
9Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.
10Кынд а аузит Исус ачесте ворбе, С-а мират ши а зис челор че веняу дупэ Ел: „Адевэрат вэ спун кэ нич ын Исраел н-ам гэсит о крединцэ аша де маре.
10Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.
11Дар вэ спун кэ вор вени мулцьде ла рэсэрит ши де ла апус ши вор ста ла масэ ку Авраам, Исаак ши Иаков ын Ымпэрэция черурилор.
11І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,
12Ярфиий Ымпэрэцией ворфи арункаць ын ынтунерикул де афарэ, унде вор фи плынсул ши скрышниря динцилор.”
12а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.
13Апой а зис суташулуй: „Ду-те ши факэ-ци-се дупэ крединца та.” Ши робул луй с-а тэмэдуит кяр ын часул ачела.
13І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.
14Исус С-а дус апой ын каса луй Петру ши а вэзут пе соакра ачестуя зэкынд ын пат, принсэ де фригурь.
14І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасницї.
15С-а атинс де мына ей ши ау лэсат-о фригуриле; апой еа с-а скулат ши а ынчепут сэ-Й служяскэ.
15І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її; й вставши вона, послуговала їм.
16Сяра, ау адус ла Исус пе мулць ындрэчиць. Ел, прин кувынтул Луй, а скос дин ей духуриле некурате ши а тэмэдуит пе тоць болнавий,
16Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих;
17ка сэ се ымплиняскэ че фусесе вестит прин пророкул Исая, каре зиче: „Ел а луат асупра Луй непутинцеле ноастре ши а пуртат болиле ноастре.”
17щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.
18Исус а вэзут мулте нороаде ымпрежурул Сэу ши а порунчит сэ трякэ де чялалтэ парте.
18Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.
19Атунч с-а апропият де Ел ун кэртурар ши Й-а зис: „Ынвэцэторуле, вряу сэ Те урмез орьунде вей мерӂе.”
19І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слїдом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.
20Исус й-а рэспунс: „Вулпиле ау визуинь ши пэсэриле черулуй ау куйбурь, дар Фиул омулуй н-аре унде-Шь одихни капул.”
20Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнїзда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.
21Ун алтул, каре ера динтре ученичь, Й-а зис: „Доамне, дэ-мь вое сэ мэ дук май ынтый сэ ынгроп пе татэл меу.”
21Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.
22„Вино дупэ Мине” , й-а рэспунс Исус, „ши ласэ морций сэ-шь ынгроапе морций.”
22Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерцї свої.
23Исус С-а суит ынтр-о корабие, ши ученичий Луй ау мерс дупэ Ел.
23І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.
24Ши, деодатэ, с-а стырнит пе маре о фуртунэ атыт де страшникэ, ынкыт корабия ера акоперитэ де валурь. Ши Ел дормя.
24Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.
25Ученичий с-ау апропият де Ел ши Л-ау дештептат, стригынд: „Доамне, скапэ-не, кэ перим!”
25І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.
26Ел ле-а зис: „Де че вэ есте фрикэ, пуцин крединчошилор?” Апой С-а скулат, а чертат вынтуриле ши маря ши с-а фэкут о линиште маре.
26І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.
27Оамений ачея се мирау ши зичяу: „Че фел де ом есте ачеста, де-Л аскултэ пынэ ши вынтуриле ши маря?”
27Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!
28Кынд а ажунс Исус де партя чялалтэ, ын цинутул гадаренилор, Л-ау ынтымпинат дой ындрэчиць, каре ешяу дин морминте. Ерау аша де кумплиць, кэ нимень ну путя трече пе друмул ачела.
28І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що нїхто не важив ся ходити дорогою тією.
29Ши ятэ кэ ау ынчепут сэ стриӂе: „Че легэтурэ есте ынтре ной ши Тине, Исусе, Фиул луй Думнезеу? Ай венит аич сэ не кинуешть ынаинте де време?”
29І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?
30Департе де ей ера о турмэ маре де порчь, каре пэштяу.
30Оддалеки ж од них пас ся великий гурт свиней.
31Драчий ругау пе Исус ши зичяу: „Дакэ не скоць афарэ дин ей, дэ-не вое сэ не дучем ын турма ачея де порчь.”
31А біси благали Його, кажучи: Коли нас виженеш, то дозволь нам увійти в гурт свинячий.
32„Дучеци-вэ” , ле-а зис Ел. Ей ау ешит ши ау интрат ын порчь. Ши, деодатэ, тоатэ турма с-а репезит де пе рыпэ ын маре ши а перит ын апе.
32І рече до них: Ійдїть . І, вийшовши вони, увійшли в стадо свиняче: коли се увесь гурт свинячий кинувсь із кручі в море, та й потонув у водї.
33Поркарий ау фуӂит ши с-ау дус ын четате де ау повестит тот че се петрекусе ши челе ынтымплате ку ындрэчиций.
33А пастухи повтїкали й, прибігши в город, росказали про все й про біснуватих.
34Ши ятэ кэ тоатэ четатя а ешит ын ынтымпинаря луй Исус ши, кум Л-ау вэзут, Л-ау ругат сэ плече дин цинутул лор.
34І ось увесь город вийшов назустріч Ісусові, а, побачивши Його, благали, щоб вийшов геть із границь їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.